СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
28 листопада 2007 року | Справа № 2-30/5450-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І. ,
суддів Горошко Н.П. ,
Щепанської О.А. ,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Радіотелевізійного передавального центра Автономної Республіки Крим" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 06.09.2007 у справі № 2-30/5450-2007А
за позовом Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13, Сімферополь, 95015)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про спонукання відповідача відобразити на виконання постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2006 № 2-5/4635-2006А в картці особового рахунку позивача по податку на прибуток за 2000 рік результат (з наростаючим підсумком за рік) з урахуванням даних уточнюючої декларації про прибуток підприємства по податковому періоду 2000 року - 9 місяців - до зменшення по особовому рахунку 445,7тис.грн. замість внесеного Державною податковою інспекцією в картку підсумку тільки четвертого кварталу 2000 року - до зменшення 202,9тис.грн.
В подальшому позивач змінив свої вимоги та просив визнати незаконним відмову Державної податкової інспекції в міста Сімферополі від проведення контролю (логічного) уточнення підсумкової (річної) декларацій про прибуток підприємства за податковий період 2000 року, на підставі якої здійснювалося коригування особового рахунку підприємства. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в місті Сімферополі провести логічний контроль декларації, виявити та виправити методологічну (арифметичну) помилку в уточнюючій декларації за 2000 рік: в строчці 44, в стовпці наростаючим підсумком, відобразивши суму наростаючим підсумком (з урахуванням попереднього періоду) - 445700,0грн. та зобов'язати Державну податкову інспекцію в місті Сімферополі відобразити в картці особового рахунку підприємства узагальнені данні наростаючим підсумком за всі 12 місяців 2000 року з урахуванням проведеного логічного контролю та виявленої методологічної (арифметичної) помилки в сумі 445700,0грн.
Свої вимоги позивач пояснює тим, що згідно з Наказом ДПАУ від 11.05.1999 № 253 «Рекомендації щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень» Державна податкова інспекція повинна була провести камеральну перевірку поданих підприємством уточнюючих декларацій та додатків до неї. Однак в наслідок порушення Наказу ДПАУ така перевірка проведена не була, внаслідок чого, було встановлено, що при заповненні уточнюючої підсумкової (річної) декларації про прибуток підприємства за податковий період 2000 року була допущена методологічна помилка при заповненні стовпця 4 строки 44 Додатку «П», що призвело до помилки в даних податкового обліку. З приведених підстав, позивач просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов із заявою про зміну позовних вимог не визнав в повному обсязі. При цьому пояснив, що сума, яка на думку позивача підлягає зменшенню за підсумками 2000 року в розмірі 445,7тис.грн. склалася з представлених декларацій за 9 місяців 2000 року в сумі 242,8тис.грн. та за 2000 рік в сумі 202,9тис.грн. Однак в постанові суду, на яку посилається позивач, відсутнє посилання про необхідність проведення по особовому рахунку результатів декларації за 9 місяців.
Крім того, що стосується вимог позивача, викладених у заяві про зміну позовних вимог, представник відповідача у судовому засідання усно пояснив, що Наказ ДПАУ від 11.05.1999 № 253 носить рекомендований характер і не є законодавчим актом, а тому не може бути підставою для визначення обов'язків Державної податкової інспекції при прийомі декларацій. З викладених обставин, відповідач просить у позові відмовити.
Ухвалою від 06.09.2007 господарський суд закрив провадження у справі по пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в частині зобов'язання Державну податкову інспекцію в місті Сімферополі відобразити в картці особового рахунку підприємства узагальнені данні наростаючим підсумком за всі 12 місяців 2000 року з урахуванням проведеного логічного контролю та виявленої методологічної (арифметичної) помилки в сумі 445700,0 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 06.09.2007 у справі № 2-30/5450-2007А відмовлено у задоволенні позову державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, позов задовольнити.
Заявник апеляційної скарги вважає, що постанову господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2006 № 2-5/4635-2006А (а.с.14-15) позов державного радіотелевізійного передаючого центру Автономної Республіки Крим задоволено, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі зобов'язана внести зміни до картки особового рахунку позивача по податку на прибуток згідно поданих уточнених підсумкових (річних) декларацій, зокрема, по прибутку підприємства за податковий період 2000 рік з додатками Е,П.
Вказане рішення господарського суду залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 № 2-5/4635-2006А (а.с.8-15).
Як слідує з листа Державної податкової інспекції від 19.02.2007 № 10395/10/19-4 (а.с.19) згідно з постановою господарського суду Автономної Республіки Крим в картці особового рахунку позивача проведені результати стр. 44 гр.3 представленої декларації по податку на прибуток підприємства за 2000 рік (з додатком П) в сумі 202,9тис.грн. Крім того, відповідач пояснив, що відповідно до пунктів 8.1., 8.2. Порядку складання декларацій про прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 08.06.1997 № 214 в заповненій строчці 44 методологічні помилки відсутні. Оскільки в постанові суду відсутні посилання на необхідність проведення по особовому рахунку результатів декларації за 9 місяців 2000 року (з додатком П), то до зменшення по особовому рахунку в строчці 44 гр.3 відображена сума 242,8тис.грн.
У судовому засіданні позивач пояснив, що на момент винесення рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2006 № 2-5/4635-2006А методологічна помилка в заповненні коригуючої декларації за 2000 року не була виявлена у зв'язку з тим, що в свій час Державна податкова інспекція в місті Сімферополі в порушення вимог податкового законодавства не перевірила уточнюючі декларації. Крім того, позивач посилається на те, що згідно з Наказом ДПАУ від 11.05.1999 №253 «Рекомендації щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень»Державна податкова інспекція повинна була провести камеральну перевірку поданих підприємством уточнюючих декларацій та додатків до неї, а оскільки Державна податкова інспекція цього не зробила, позивач просить визнати відмову від проведення контролю неправомірною та зобов'язати Державну податкову інспекцію провести логічний контроль декларації, виявити та виправити методологічну помилку в уточнюючій декларації за 2000 рік.
Однак судова колегія не може погодитися з даним твердженням позивача.
Згідно з підпунктами 4.1.1. та 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-111 (далі - Закон) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.
Як слідує з матеріалів справи, Державна податкова інспекція як контролюючий орган виконав свої обов'язки - прийняв декларацію, однак норми Закону не містять обов'язку Державної податкової інспекції проводити логічний контроль декларації та виявлення помилок. З вказаних підстав доказів відмови від проведення такого контролю позивачем не представлено, а тому в частині визнання незаконною відмову від проведення контролю декларації та зобов'язання Державної податкової інспекції провести логічний контроль декларації задоволенню не підлягають.
Крім того, судова колегія вважає помилковим посилання позивача на Наказ ДПАУ від 11.05.1999 №253 «Рекомендації щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень», оскільки вказаний Наказ носить рекомендований характер і не несе безумовного обов'язку Державної податкової інспекції здійснювати перевірки під час представлення декларації.
Слід зазначити, що згідно з Наказом ДПА України від 11.12.2006 № 766 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток»Наказ ДПАУ від 11.05.1999 №253 «Рекомендації щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень»втратив чинність.
Відповідно до пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені з нею документально підтверджені судові витрати.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не існує.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2007 у справі № 2-30/5450-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Радіотелевізійного передавального центра Автономної Республіки Крим" залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська