СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 грудня 2007 року | Справа № 2-17/7920-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 30 липня 2007 року у справі №2-17/7920-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гра" (вул. Полікурівська/Басейна, 4/6,Ялта,98600)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
про визнання протиправною відмови та визнання права оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 30 липня 2007 року у справі № 2-17/7920-2007А позов товариства з обмеженою відповідальністю „Гра” до Ялтинської міської ради про визнання протиправною відмови та визнання права оренди земельної ділянки, задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання, призначене на 03 грудня 2007 року сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Судова колегія ухвалила можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому, з наступних підстав.
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності і визнання права оренди земельної ділянки. Позов мотивований тим, що Ялтинською міською радою незаконно відмовлено позивачу по справі у продовженні договору оренди від 21 травня 2001 року на термін реалізації інвестиційного проекту, тобто до 31 грудня 2010 року.
Проте, відповідач в апеляційній скарзі вказує на положення статті 26 Закону України „Про місце самоврядування” де вказано, що до виключної компетенції та виключно на пленарних засіданнях місцевих рад відноситься рішення у відповідності з законом питань регулювання земельних відносин. Також, відповідач зазначає, що 23 березня 2007 року позивач по справі був попереджений про закінчення строку оренди та про те, що даний договір не підлягає пролонгації.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір було розглянуто що правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не всіх функцій, які виконують суб’єкти владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Судова колегія наголошує, що дана справа була невірно розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з тим, що позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про захист права користування земельною ділянкою на умовах оренди –визнання права на оренди. З чого слідує, що між сторонами виник спір не публічно-правового характеру, а спір про право, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова господарського суду Автономної Республіки Крим скасуванню через невірне застосування норм процесуального права, тоді як провадження по справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради задовольнити частково.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2007 року у справі № 2-17/7920-2007А скасувати.
Провадження по справі № 2-17/7920-2007А закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційномму порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді Л.М. Заплава
В.А. Лисенко