СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 листопада 2007 року | Справа № 2-27/3134-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Перец Олександр Іванович, довіреність № б/н від 03.01.07;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: Грязнова Галина Михайлівна, довіреність №55/8/10-0 від 09.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 03 липня 2007 року у справі № 2-27/3134-2007А
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" (вул. Леніна, 108, Охотське, Нижньогірський район, 97123)
до Нижньогірського районного центру зайнятості (вул. Перемоги, 89, Нижньогірський, 97100)
Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16, Нижньогірський, 97100)
про спонукання до вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 03.07.2007 року у справі № 2-27/3134-2007А відмовлено у задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" до Нижньогірського районного центру зайнятості, Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про спонукання визнати суму 49655,78 грн. безнадійної до сплати в силу форс-мажорних обставин.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки заборгованість у позивача виникла у зв’язку з несплатою страхових внесків на випадок безробіття, тому вимоги про визнання цієї заборгованості безнадійної та про її списання у порядку, передбаченому статтею 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд визнав необґрунтованими та не заснованими на вимогах закону.
Не погодившись з постановою суду, приватне сільськогосподарське підприємство "Гвардієць" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неправомірно було відмовлено у позові, оскільки Фонд соціального страхування на випадок безробіття відповідно до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відноситься до контролюючих органів, тому можливо списання боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, з страхових платежів.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 27.11.2007 року у зв’язку з відпусткою судді Черткової І.В. у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Плута В.М.
У судовому засіданні 27.11.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Представник Нижньогірського районного центру зайнятості у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника Нижньогірського районного центру зайнятості, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.11.2007 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що приватне сільськогосподарське підприємство „Гвардієць” зареєстроване в Нижньогірському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за реєстраційним №012000014.
Судовою колегією також встановлено, що за позивачем станом на 01.01.2007 року числиться заборгованість у розмірі 49655,78 грн., яка утворилася за період з 01.04.2004 року до 01.01.2007 року. Вказана заборгованість підтверджується щоквартальними розрахунковими відомостями, наданими позивачем до Нижньогірського районного центру зайнятості в порядку звітності.
Висновками Торгово - промислової палати України про форс-мажорні обставини від 05.05.2004 року №1646/05-4, підтверджено, що несприятливі погодні умови, що потягнули загибель сільськогосподарських культур на площах приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" станом на 03.-05.04.2004 року є форс-мажорними обставинами, відповідно до пункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Висновками Торгово - промислової палати України про форс-мажорні обставини від 20.02.2006 року №470/05-4, підтверджено, що несприятливі погодні умови, що потягнули загибель сільськогосподарських культур на площах приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" станом на 25.08.2005 року є форс-мажорними обставинами, у відповідності до підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
В обґрунтування своєї правової позиції заявник апеляційної скарги посилається на преамбулу Закону України відповідно до якої цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Разом з тим, аналіз положень наведеного Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про систему оподаткування" не дає підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом статті 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом. Таким загальним законом є Закон України "Про систему оподаткування ".
Стаття 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у статтях 14, 15 даного Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають.
Згідно з преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", який набрав чинності з 01.01.2001 року, законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тобто відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.
У силу пункту 2 розділу 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, з моменту набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 01.01.2001 року норми Закону України "Про систему оподаткування" у частині, що йому суперечили, не застосовуються.
Окрім того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 року було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України N 2181, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У свою чергу, пункт 1.2 статті 1 Закону визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Страхові внески, зокрема на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування". Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не може розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків па платежі, які не включені у систему оподаткування.
Стаття 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України (пункти 2, 5 статті 8 Закону).
Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.
З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про те, що не можна вважати зобов'язання по страхових внесках податковим боргом, на який поширюється дія норм Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з його преамбулою.
Включення Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" , оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2007 року у справі № 2-27/3134-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут