Справа №574/559/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гук Т. Р.

Номер провадження 11-кп/816/1242/21 Суддя-доповідач - Рунов В. Ю.

Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння

УХВАЛА

Іменем України

06 грудня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - Рунова В. Ю.,

суддів - Левченко Т. А., Ткачук С. С.,

з участю секретаря судового засідання - Могиленець А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву захисника МАЗНОЇ Г. П. про відвід колегії суддів Сумського апеляційного суду у кримінальному провадженні № 574/559/21 за апеляційною скаргою захисника МАЗНОЇ Г. П. на ухвалу судді Буринського районного суду Сумської області від 24.09.2021 про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

учасників судового провадження:

прокурора – Бондаренка С. В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Мазної Г. П.,

установила:

У провадженні Сумського апеляційного суду знаходиться кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Мазної Г. П. на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 24.09.2021 про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні 06.12.2021 захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Мазна Г. П. усно заявила відвід колегії суддів Сумського апеляційного суду Рунову В. Ю., Левченко Т. А., Ткачук С. С., який обґрунтувала тим, що в судовому засідання приймає участь прокурор, який не має повноважень на участь у розгляді апеляційної скарги, відсутня постанова про його призначення; склад колегії суддів є упередженим, оскільки постійно дослухається прокурора, несвоєчасно розпочинає судові засідання, порушує строки розгляду провадження, втручається в адвокатську діяльність, головуючий робить необґрунтовані зауваження і вказує, на які судові засідання ходити, склад суду не є встановленим законом, оскільки приймають участь судді-цивілісти, суддя Левченко Т. А. демонструє емоційну неповагу і їй не цікаво слухати справу, суддя Ткачук С. С. під час судового засідання вирішує свої справи, колегія суддів не знайома з матеріалами кримінального провадження.

Вислухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав заявлений його захисником відвід суддям апеляційного суду, доводи прокурора Бондаренка С. В. про відсутність підстав для задоволення відводу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши мотиви заявленого відводу, колегія суддів вважає, що заявлений суддям апеляційного суду відвід задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК), а підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, необхідно з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді. У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною». «Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді» (справа ЄСПЛ «Хаушильд проти Данії»).

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013). При цьому, здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що «…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі «Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенції). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10.07.1998) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно ч. 5 ст. 80 КПК відвід повинен бути мотивованим.

Що стосується доводів захисника Мазної Г. П. про те, що склад суду не є встановлений законом, оскільки у розгляді кримінального провадження приймають участь судді-цивілісти, то колегія суддів може зауважити, що Верховним Судом (лист від 23.02.2021 за № 543/0/2-21) висловлена позиція про те, що судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій. Єдиною умовою врахування спеціалізації, визначеною нормами КПК, є врахування спеціалізації під час визначення головуючого у складу суду під час розгляду в апеляційному порядку кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи. Також Суд зазначив, що визначення спеціалізації суддів у судах апеляційної інстанції має забезпечувати виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження, а запроваджена зборами відповідного суду спеціалізація суддів не може бути підставою для відмови в доступі до правосуддя в конкретному суді. Рішенням № 18 Ради суддів України від 11.06.2021 зазначено про обов`язкове запровадження спеціалізації суддів у місцевих загальних та апеляційних судах лише для розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Одночасно, судді з такою спеціалізацією не звільняються від виконання обов`язків судді відповідної інстанції, проте, здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення. Судді однієї спеціалізації не обмежені розглядати лише конкретні категорії справ.

Положеннями ч. 3 ст. 35 КПК не передбачено врахування спеціалізації судді при визначенні складу судової колегії для розгляду конкретного кримінального провадження. Відтак процесуальних підстав для заявлення самовідводів (або ж задоволення відводів) суддями інших спеціалізацій, які включені до складу колегії у конкретній справі, не існує. Обов`язковим є лише врахування спеціалізації під час визначення судді для розгляду кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи та головуючого у складі суду під час колегіального розгляду такого провадження.

Що стосується доводів захисту щодо упередженості складу суду, яке виражається в тому, що судді апеляційного суду постійно дослухається прокурора, то колегія суду не може прийняти їх до уваги, оскільки  вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. При цьому ст. 75 КПК передбачає обставини, які виключають участь судді в розгляді справи, в тому числі такою обставиною може бути упередженість судді, а участь прокурора у кримінальному провадженні не свідчить про упередженість суддів.

Щодо порушення строку розгляду справи, то колегія суду самостійно вирішує час їх розгляду, враховуючи приписи закону та наявність вільного процесуального часу. Несвоєчасність початку судового засідання з об`єктивних причин не може свідчити про заінтересованість колегії суддів в результатах провадження або ж викликати сумнів у їх неупередженості.

Доводи захисника Мазної Г. П. про втручання колегій суддів в її адвокатську діяльність і наявність необґрунтованих зауважень зі сторони судді-доповідача є не відповідають дійсності та не мають під собою підґрунтя.

Таким чином, проаналізувавши зазначені вище вимоги закону, колегія суддів вважає, що наведені захисником підстави для відводу колегії суддів апеляційного суду не свідчать про будь-яку упередженість чи небезсторонність цих суддів, їх побічну чи пряму зацікавленість або ж наперед сформовану правову позицію щодо майбутніх результатів розгляду зазначеного кримінального провадження, наявність у суддів певних виключно суб`єктивних внутрішніх переконань щодо наведених захисником питань, неможливість ухвалення суддями об`єктивного рішення у справі, сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості визначеного у порядку автоматизованого розподілу складу суду та забезпечення суддями довіри до судової влади України, збереження та підвищення її авторитету.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити захиснику Мазній Г. П. в задоволенні її усної заяви про відвід колегії суддів  Сумського апеляційного суду Рунову В. Ю., Левченко Т. А., Ткачук С. С. через відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав.

Керуючись  ст. 75-76, 81 КПК України, –

постановила:

Відмовити захиснику Мазній Г. П. у задоволенні її заяви про відвід колегії суддів Сумського апеляційного суду В. Ю. Рунову, Т. А. Левченко, С. С. Ткачук.

Судді:

В. Ю. Рунов         Т. А. Левченко         С. С. Ткачук