Справа № 22-6849/2006р.                                    Головуючий в 1 інстанції Мороз Л.І.

Категорія 42                                                        Доповідач Стельмах Н.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Таранець В.О., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за   позовом   до   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, оскільки вважає, що суд дійшов неправильного висновку щодо відсутності поважних причин пропуску ним строку на прийняття спадщини, не врахувавши, що він є хворою людиною пенсійного віку.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

27 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт на ім'я відповідача, у той час як позивач на час її смерті був вже непрацездатним і мав право на обов'язкову частку в спадщині.

Строк на прийняття спадщини сплинув ІНФОРМАЦІЯ_2, а він не звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про її прийняття, оскільки постійно хворіє внаслідок перенесеного раніше ішемічного інсульту.

Тому він просив суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Красноліманського міського суду Донецької області від 10 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України за позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом при розгляді цієї справи було встановлено, що позивач має право на обов'язкову частку в спадщині після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у той час як позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4) і був вже непрацездатним.

Строк на прийняття ОСОБА_1 спадщини сплинув ІНФОРМАЦІЯ_2 і він в цей строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що строк на прийняття спадщини позивач пропустив без поважної причини, оскільки у вказаний період не лікувався стаціонарно і не встановлено інших обставин, які б перешкоджали йому звернтися до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок не відповідає встановленим по справі обставинам.

Зокрема, позивач і не посилався на те, що у вказаний період він десь лікувався в стаціонарі, але зазначав, що постійно хворіє внаслідок перенесеного раніше ішемічного інсульту і стан його здоров'я у вказаний період не дозволяв йому виїздити з постійного місця проживання, у той час як для подання заяви в нотаріальну контору йому необхідно було їхати з с. Ямполь в місто Красний Ліман.

Вказану обставину підтверджено довідкою лікувального закладу (а.с.З) від З березня 2006 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 страждає на стійкі наслідки ішемічного інсульту з лівостороннім легким геміпарезом, а також гіпертонічною хворобою 3 ст. та церебросклерозом.

Крім цього, позивач посилався на те, що в нього було відсутнє свідоцтво про народження., дублікат якого він зміг отримати лише в січні 2006 року, що підтверджено копією цього дублікату, та свідоцтво про смерть матері.

За таких обставин, враховучи також вік позивача, якому вже виповнилося 74 роки, є всі підстави вважати, що причини, за яких він пропустив строк на звернення із заявою про прийняття спадщини є поважними.

Відповідно до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову та визначенням ОСОБА_1 додаткового строку до 1 жовтня 2006 року, достатнього для подання ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Красноліманського міського суду Донецької області від 10 травня 2006 року СКАСУВАТИ, позов задовольнити і визначити ОСОБА_1 додатковий строк до 1 жовтня 2006 року достатній для подання ним заяви про прийнятая спадщини.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.