ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2007 р. Справа № 45/406-07
вх. № 11054/5-45
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Залеська Н.С.
за участю представників сторін:
позивача - Грибець В.А., дов. № 1284/08 від 29.10.2007 р.; відповідача - Марченко Н.М., дов. б/н від 25.01.2007 р.;
розглянувши справу за позовом ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", в ос. структ. підрозділу Трипільської ТЕС, м. Українка
до ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків
про стягнення 21787,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню за договором поставки № 4 від 19.04.2007 року в розмірі 5250 грн., пеню за договором зобов’язання № 9 від 06.04.2007 року в розмірі 787,50 грн., суму зобов’язання за договором № 9 від 06.04.2007 року в розмірі 15750 грн. мотивуючи тим, що 06 квітня 2007 р. між сторонами був укладений договір зобов’язання № 9 за яким відповідач був зобов’язаний поставити позивачу запчастини до млинового вентилятора МВ 160/850 та укласти договір на постачання. 19 квітня 2007 року між сторонами був укладений договір поставки, відповідно до якого відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити запасні частини: робочі колеса ліві в кількості 3 штук до млинового вентилятора МВ-160/850 на суму 105000 грн. Позивач платіжним дорученням № 1401 від 05.06.2007 року перерахував відповідачу кошти в розмірі 52200 грн, проте своє зобов’язання щодо поставки у встановлені строки відповідач не виконав. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 4 від 19.04.2007 р., відповідно до умов якого (п.1.1. договору) відповідач зобов’язався поставити позивачу продукцію, а саме запасні частини робочі колеса ліві в кількості 3 штуки до млинового вентилятора МВ-160/850 на загальну суму 105 000,00 грн., а позивач відповідно до п.1.2. зобов’язався прийняти та оплатити вищезазначену продукцію.
Відповідно до п.3.2 Договору поставки № 4 від 19.04.2007 р. позивач повинен здійснити попередню оплату за продукцію в розмірі 50 %, а відповідач відповідно до п. 3.3 згідно протоколу розбіжностей від 10.05.2007 р. до вищезазначеного договору зобов’язався поставити продукцію не пізніше 30 днів від дати попередньої оплати.
Окрім того, 06.04.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір зобов’язання № 9. Пунктом 4.1. зазначеного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань, а саме не поставки або недопоставки продукції, відповідач в триденний термін перераховує на розрахунковий рахунок позивача зобов’язання в сумі 15 750,00 грн.
Таким чином, позивач відповідно до умов Договору поставки № 4 від 19.04.2007 р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 52 200,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1401 від 05.06.2007 р. Однак, в порушення умов договору відповідач не поставив позивачу продукцію в строки, передбачені Договором поставки № 4 від 19.04.2007 р.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов’язків відповідно до Договору поставки № 4 від 19.04.2007 р. та Договору зобов’язання № 9 від 06.04.2007 р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на вищевикладене, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми зобов’язання у розмірі 15 750,00 грн. за Договором № 9 від 06.04.2007 р. вбачається судом обґрунтованою, доведеною документально матеріалами справи, в зв’язку з чим вона підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 5.2. Договору поставки № 4 від 19.04.2007 р. у випадку не постачання або не повного постачання продукції в термін 30 днів після попередньої оплати (п.3.3 договору) постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 5 % від вартості не поставленої продукції. Таким чином, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму пені за Договором поставки № 4 від 19.04.2007 р., яка складає 5 250,00 грн. Суд, перевіривши правомірність нарахування пені за вищезазначеним договором вважає її обґрунтованою та такою, що відповідає наданому розрахунку, нарахування пені передбачено договором, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім того, пунктом 4.2 Договору № 9 від 06.04.2007 р. передбачено, що за порушення п. 4.1 відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми договору за кожний день прострочення, але не більш ніж 5 % від суми договору. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов’язання, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення суми пені за Договором № 9 від 06.04.2007 р. в розмірі 787,50 грн. відповідає вимогам договору, тому підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 218,00 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А, код ЄДРПОУ 29150615, в тому числі з п/р 26005000122792 у філії ВАТ "Укрексімбанку", м. Харків, МФО 351618) на користь Відкритого акціонерного товариства Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції (087720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00131334) - суму зобов’язання за договором № 9 від 06.04.2007 р. у розмірі 15 750,00 грн., суму пені за договором поставки № 4 від 19.04.2007 р. у розмірі 5 250,00 грн., суму пені за договором зобов’язання № 9 від 06.04.2007 р. у розмірі 787,50 грн., суму держмита у розмірі 218,00 грн. та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 30 листопада 2007 р.
Суддя Калініченко Н.В.