ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9314/21 Справа № 196/673/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Руснак А.І. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року                 Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

       Головуючого — Куценко Т.Р.

       судді: Демченко Е.Л., Макаров М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційних скарг

                ОСОБА_1 та

               Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРДЕБТ ПЛЮС”,

на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРДЕБТ ПЛЮС” про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікаів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення їх до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

       У лютому 2021 року ТОВ “УКРДЕБТ ПЛЮС” звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, уточненої у червні 2021 року, по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-7, 39-41).

       Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року вищевказану заяву задоволено частково.

Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» за виконавчими листами, виданими на підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11171857000 від 25 червня 2007 року в розмірі 1867744,85 грн., з яких: 1217796,45 грн. - сума заборгованості за кредитом; 649948,40 грн., - сума заборгованості за відсотками, судовий збір 3654,00 грн., на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРДЕБТ ПЛЮС” (ЄДРПОУ 43212924, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр.Степана Бандери, 28-А) (а.с. 70-72), назву якого у вказаній ухвалі суду виправлено ухвалою суду від 13 серпня 2021 року.

В іншій частині заявлених вимог справу закрито (а.с.70-72, 74).

               Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 та ТОВ “УКРДЕБТ ПЛЮС” звернулись з апеляційними скаргами, в якій ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 11 серпня 2021 року, та відмовити у задоволенні вимог, ТОВ “УКРДЕБТ ПЛЮС” просить скасувати ухвалу суду в частині закриття провадження та направити справу до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 79-81, 82-84).

Боржник у справі ОСОБА_2 своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ “УКРДЕБТ ПЛЮС” не скористався.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

              Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11171857000, відповідно до умов якого останньому був виданий кредит у сумі 200 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 24 червня 2014 року, зі сплатою 9,5 % річних.

       В забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором був укладений Договір іпотеки №11171857000/11171948000/3, посвідчений 25 червня 2007 року приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мазай І.П та зареєстрований в реєстрі за № 641.

       18 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі і на умовах, визначених цим договором, AT «УкрСиббанк» передає AT «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельтабанк» замінює AT «УкрСибанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від AT «УкрСиббанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

       Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року по справі №196/673/14-ц повністю задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та стягнуто солідарно заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11171857000 від 25.06.2007 року в розмірі 1867744,85 грн., з яких: 1217796,45 грн. сума заборгованості за кредитом; 649948,40 грн. сума заборгованості за відсотками, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3654,00 грн.

       07 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» було укладено Договір № 2082/К про відступлення прав вимоги, за яким, в тому числі, було відступлено право вимоги за Договором кредиту №11171857000 від 25 червня 2007 року.

       Крім того, 07 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» було укладено Договір б/н про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за яким, в тому числі, було відступлено право вимоги за Договором іпотеки №11171857000/11171948000/3 від 25 червня 2007 року. Вказаний договір посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 07 червня 2019 року та зареєстрований в реєстрі 1181, також змінено іпотекодержателя з ПАТ «Дельта Банк» на TOB «УКРДЕБТ ПЛЮС». Відповідні зміни внесені до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

       Відповідно до п.п.5.6 п.5 Договору № 2082/К про відступлення прав вимоги від 07 листопада 2019 року цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін та нотаріального посвідчення.

       На підтвердження факту відступлення права вимоги до боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявником надано суду належним чином засвідчений витяг із Додатку №1 до Договору №2082/К купівлі продажу прав вимоги від 07 листопада 2019 року, з якого вбачається, що під № 271 зазначено Кредитний договір № 11171857000 від 25 червня 2007 року, що укладений саме із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , під №271.1 Договір іпотеки, під №271.2 Договір поруки від 25 червня 2007 року, укладений саме із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.12). Сам Договір № 2082/К про відступлення прав вимоги від 07 листопада 2019 року є нотаріально посвідченим.

Відповідно до статей 512-517 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі статтею 190 ЦК України, тому вони можуть вільно відчужуватися кредитором. Комплексний аналіз статей 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України свідчить про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом заміни зобов`язання кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора ;в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів один, два частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення, відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

З огляду на викладене, є правильним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, який відповідає вимогам закону та зібраним доказам по справі.

За таких обставин, підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні заяви в цій частині не встановлено.

Разом з тим, згідно з вимогами до п.2 ч.1 ст.22, п.1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час набрання рішенням законної сили, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час розгляду даної заяви) передбачено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Такі самі вимоги передбачав пункт 1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час ухвалення рішення суду від 23 вересня 2014 року.

  Як встановлено судом першої інстанції, згідноданих Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на день розгляду заяви судом першої інстанції виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в будь-яких виконавчих органах відсутні, та виконавчі листи з солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитним договором на примусове виконання не надходив.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

       Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

       Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

       Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Законодавство встановлює обов`язок стягувача додержуватися строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Даний обов`язок насамперед обумовлюється однією з основних засад здійснення виконавчого провадження - розумності строків виконавчого провадження.

       13 грудня 2017 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу у справі №196/673/14-ц, якою було відмовлено у повному обсязі у задоволенні заяви ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа (посилання на вказане рішення у ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/71092355) /а.с. 49-50/.

       Таким чином, судом було встановлено безпідставність та неправомірність вказаних вимог Банку.

Доводи скарг не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції та зводяться лише до незгоди апелянтів з вказаним судовим рішенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

       На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

       Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Укребт плюс”, — залишити без задоволення.

       Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року — залишити без змін.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:                                                                        Т.Р. Куценко

Судді:                                                                                Е.Л. Демченко

                                                                                                                     М.О. Макаров