Судове рішення #13293103


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 27 січня 2011 р.                                                             справа № 2а-29239/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Зінченка О.В.

при секретарі          Важинській Т.В.

з участю представників:

позивача Крамаренко Л.В.,

відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 691,54 грн.,-

                                           В С Т А Н О В И В:

Макіївська об’єднана державна податкова інспекція  Донецької області (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 691,54 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим,  що відповідач є платником єдиного податку. Станом на 16 грудня 2010 року він має заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 691,54 грн., з яких основний борг – 690,52 грн. та пеня у сумі 1,02 грн. Підставами позову зазначені ст. 67 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року №727. Позивач просив стягнути з відповідача на користь бюджету вказану заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надіслав.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спрощена система оподаткування запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва», суть якої полягає в заміні сплати, передбачених звичайною системою оподаткування  податків, сплатою єдиного податку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 р. № 727/98 суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх держаної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із пунктом 4 зазначеного Указу для переходу на спрощену систему  оподаткування,  обліку  та звітності  суб'єкт  малого  підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Пунктом 5 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва” суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно законодавством України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа – підприємець 16 грудня 2005 року № 2 273 000 0000 006996 виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області і як платник податків перебуває на обліку у Центрально-Міському відділенні Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області.

15 грудня 2009 року відповідачем до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області подана письмова заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, яка прийнята до виконання Податковою інспекцією (а.с. 19).

Згідно з рішенням Макіївської міської ради Донецької області від 11.12.1998 року №4/32 ставка єдиного податку по видам діяльності відповідача (пасажирські транспортні перевезення – таксі) становить 120 грн. на місяць.

Станом на 16 грудня 2010 року у відповідача утворилась заборгованість зі сплати єдиного податку за період з 20 червня по 22 листопада 2010 рік в сумі 690,52 грн., що підтверджується розрахунком, структурою податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 4, 5, 14-16).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заявлені податковим органом позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку за період з 20 червня по 22 листопада 2010 рік у сумі 690,52 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент виникнення спірних правовідносин регулювались Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Згідно пунктом 1.1 статті 1 цього Закону, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

          Відповідно пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          Визначення суми податкових зобов’язань передбачено статтею 4 вищезазначеного Закону і відбувається двома способами:

-          наданням до податкового органу декларації платником податків;

-          визначенням податкового зобов’язання контролюючим органом.

Заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», яка надається суб’єктами малого підприємництва до податкового органу не є податковою декларацією.

З цих підстав, податкові зобов’язання з єдиного податку у фізичних осіб-підприємців, не є узгодженими у розумінні п.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв’язку з чим нарахування пені в порядку статті 16 зазначеного Закону не відбувається.

Таким чином, оскільки податкове зобов`язання із сплати єдиного податку у суб’єктів малого підприємництва є неузгодженим відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, то позовні вимоги податкового органу в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1,02 грн. не підлягають задоволенню.   

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 690,52 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Центрально-Міського району м.Макіївки (р/р 34214379700068, МФО 834016, код платежу 16050200, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, ЗКПО 34686736) заборгованість з єдиного податку у розмірі 690 (шістсот дев’яносто) гривень 52 коп.    

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 січня 2011 року.

Повний текст постанови складений 01 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

  

Суддя                                                                                      Зінченко О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація