№ 2-а-275/11

0527

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 січня 2011 року.                       Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого судді                                         Міросєді А.І.,

при секретарі                                                  Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивачки                                                                --

представника відповідача                              --

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум», -

в с т а н о в и в :

05 січня 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача перерахувати щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася дочка ОСОБА_2. Відповідач виплачує їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством України, у зв’язку з чим за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно склалася заборгованість у розмірі 1896 грн. 41 коп. Просила поновити їй строк для звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому ніж передбачено діючим законодавством; зобов’язати відповідача сплатити на її користь заборгованість по виплаті щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896 грн. 41 коп.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити її вимоги.

Представник відповідача у судове засідання надала письмові заперечення проти позову.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Законодавством України питання, пов’язані з призначенням та виплатами позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(в подальшому Закон №2811-ХІІ).

У відповідності до ст.13 Закону №2811-ХІІ (в редакції, що діяла до 31 грудня 2007 року) право на отримання такої допомоги мають особи, не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Позивачка ОСОБА_1 народила ІНФОРМАЦІЯ_1 дочку ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с. 8).

Відповідно до довідки відповідача (а.с. 9) позивачці було сплачено: за квітень-липень 2007 року - по 129,03 грн., за серпень 2007 року –132,64 грн., за вересень 2007 року - 134,45 грн., за жовтень 2007 року –136,13 грн., за листопад 2007 року - 140,05 грн., за грудень 2007 року - 144,10 грн.

Згідно статті 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18 січня 2001 року № 2240-III (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом –Закон № 2240-III) суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19  Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 42 Закону № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 43 Закону № 2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правління Фонду ні в 2007, ні в 2008 роках розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V та пунктів 23, 24, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-VI від 28 грудня 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у 2007 та 2008 роках за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня  2007 року № 13 затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який втратив чинність з 1 березня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Згідно пункту 2 цього Порядку призначення і виплата цих догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. При цьому, обмежень щодо термінів звернення за призначенням допомоги зазначеними Порядками не встановлено.

За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років».

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що належним відповідачем у спорах щодо розміру виплати  з 01 січня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області.

Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, тому у 2007 та 2008 роках нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»зі змінами та доповненнями внесеними законами про державні бюджети 2007 та 2008 років з врахуванням рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, яким визнанні  неконституційними статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

На  виконання  рішення  Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 з 09 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З врахуванням того, що відповідачем були вчинені дії по виплаті певних коштів позивачу, проте в порядку, що суперечив чинному на момент проведення виплат законодавству, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»з 09 липня 2007 до 31 грудня 2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня –434 грн., з 1 квітня –463 грн., з 1 жовтня –470 грн.

З урахуванням викладеного з 09 липня по 31 грудня 2007 року:

- розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач повинен був нарахувати позивачці складає 2679 грн. 52  коп. (343 грн. 52 коп. (за липень 463 грн. х 23 дня/31) + 926 грн. (463 грн. х 2 міс.) + 1410 грн. (470 грн. х 3 місяці);

- розмір фактично сплаченої відповідачем позивачці допомоги складає 783 грн. 10 коп. (95 грн. 73 коп. (за липень 129 грн. 03 коп. х 23 дня /31) + 132 грн. 64 коп. + 134 грн. 45 коп. + 136 грн. 13 коп. + 140 грн. 05 коп. + 144 грн. 10 коп.)

Таким чином, сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1896 грн. 42 коп. (2679 грн. 52 коп.  –783 грн. 10 коп.), але позивачка просила стягнути тільки 1896,41 грн.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачкою строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 5 Сімейного кодексу України  держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті  20 Сімейного кодексу України.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею  23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Відповідно до пункту 57 Порядку  призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 та Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня  2007 року № 13, не встановлені кінцеві терміни звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги  в належному розмірі.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті  99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.  

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми»від 21.11.1992 р. № 28.11-ХП, Рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. № 489, ст.ст. 9, 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум».

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості»задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому ніж передбачено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.     

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, у розмірі 1896 (одна тисяча вісімсот дев’яносто шість) грн. 41 коп.

Текст постанови виготовлений 28 січня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

   Суддя