ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3864/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- стягнути з Офісу Генерального прокурора, правонаступника Генеральної прокуратури України на користь позивача вихідну допомогу у сумі 31 087 грн. 77 коп.;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора, правонаступника Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що право на звернення до суду із позовами даної категорії не обмежується будь-яким строком.

Також, вказує про те, що вихідна допомога є державною гарантією.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що до суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для розгляду апеляційної справи та матеріалів справи в письмовому провадженні.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Наказом Генерального прокурора України №1430ц від 12 листопада 2019 р. позивача звільнено з посади прокурора відділу в Генеральній прокуратурі України. Цим же наказом відповідний підрозділ Генеральної прокуратури України зобов`язано провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачу виплати при звільненні.

Згідно з довідкою Генеральної прокуратури України від 16 лютого 2021 р. № 21-130зп при звільненні позивачу за листопад 2019 р. нараховано заробіток 132 527 грн. 66 коп.

Позивач звернувся із заявою до Генерального прокурора, в якій просив повідомити чи виплачено йому вихідну допомогу при звільненні і якщо ні, то в який термін її буде виплачено.

17 лютого та 19 березня 2021 р. начальником відділу Офісу Генерального прокурора надано відповіді позивачу, в яких вказано, що оскільки його звільнили на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру», то вимогами цієї статті не передбачена виплата вихідної допомоги, а тому приписи КЗпП України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Не погоджуючись з відмовою, позивач подав позов до суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 судом першої інстанції було поновлено строк звернення до суду з цим позовом та відкрито провадження у вказаній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів пропущення строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Колегія суддів апеляційного суду при винесенні даної постанови виходить з наступного.

Так, частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 1 статті 121 КАС України суд наділено повноваженнями за заявою сторони поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо причини його пропуску будуть визнані судом поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

За таких обставин, оскільки КАС України передбачає, що інші закони можуть встановлювати строки звернення до суду, застосуванню до позовної вимоги про стягнення на користь позивача вихідної допомоги підлягають саме положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України, згідно яких звернення до суду із вказаною позивачем вимогою не обмежується будь-яким строком.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що дана категорія спорів підлягає розгляду по суті, що підтверджується практикою Верховного Суду викладеною зокрема в постанові від 11.08.2021 року по справі №640/9375/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо залишення без розгляду позовної заяви позивача з підстав пропуску строку звернення до суду, що є порушенням вимог процесуального права.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких