Дата документу 16.11.2021

Справа № 200/5046/15-к

Провадження № 1-кп/334/103/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., при секретарі Зоріній С.П., прокурора Маслюкова К.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Кулакова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375, ч.3 ст.371 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375, ч.3 ст.371 КК України.

Під час розгляду справи, захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Кулаковим А.В. письмово було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.375 КК України у зв`язку з тим, що стаття 375 Кримінального кодексу України, визнана неконституційною.

У клопотанні зазначено, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року №7-р/2020 статтю 375 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Конституційний Суд України виходить із того, що в статті 375 Кодексу не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є "неправосудними", а також не розкрито змісту сполучення слів "завідомо неправосудний", що уможливлює неоднозначне розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

Кримінальний закон (стаття 375 Кодексу) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.

З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 375 Кодексу суперечить частині першій статті 8 Конституції України.

За частиною четвертою статті 126 Основного Закону України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

З цих підстав, сторона захисту вважає обґрунтованим клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

ОСОБА_1 повністю підтримав позицію свого захисника з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор проти закриття кримінального провадження за ч.2 ст.375 КК України не заперечував.

Розглянувши подане клопотання, з`ясувавши думку учасників процесу, дослідивши надані суду письмові докази, суд дійшов до наступного:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується у постановленні ним завідомо неправосудних ухвал про застосування запобіжних заходів до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вчинене в інших особистих інтересах.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року №7-р/2020 статтю 375 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив про наступне.

Статтею 375 Кодексу встановлено кримінальну відповідальність за постановления суддею (суддями) "завідомо неправосудного" вироку, рішення, ухвали або постанови. Сполучення слів "завідомо неправосудне" запозичене зі статті 176 Кримінального кодексу Української PCP 1960 року і відображає систему принципів і цінностей, які суперечать Конституції України, її принципам, зокрема принципу верховенства права.

Вимогою верховенства права є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування. Конституційний Суд України у рішенні від 20 червня 2019 року N 6-р/2019 акцентував на тому, що "юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права".

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 лютого 2019 року N 1-р/2019 наголосив, що "дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов`язане з можливими істотними обмеження^ прав і свобод людини" (абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходить із того, що в статті 375 Кодексу не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є "неправосудними", а також не розкрито змісту сполучення слів "завідомо неправосудний", що уможливлює неоднозначне розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

Кримінальний закон (стаття 375 Кодексу) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.

З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 375 Кодексу суперечить частині першій статті 8 Конституції України.

За частиною четвертою статті 126 Основного Закону України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Суддю може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише у випадку, коли правопорушення вчинено умисно, має місце свавільне зловживання повноваженнями судді, що перешкоджає здійсненню правосуддя чи переслідує нелегітимні цілі (заподіяння шкоди іншим особам або суспільним інтересам тощо), прикриваючись виконанням вимог закону.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що будь-яке кримінальне обвинувачення щодо судді має грунтуватися на приписах кримінального закону, що є достатньо чіткими, зрозумілими, однозначними та передбачними, за умови встановлення гарантій, які забезпечують незалежність судді при здійсненні правосуддя.

Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом. Конституція України не наділяє інші органи державної влади повноваженнями щодо перевірки судового рішення в позасудовому порядку та оцінки його як "неправосудного".

Конституційний Суд України вважає, що остаточне судове рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом, що виключає можливість оцінювати таке рішення слідчим, прокурором при вчиненні ними дій, які мають наслідком притягнення судді до кримінальної відповідальності.

Ефективна реалізація права на судовий захист залежить від багатьох чинників системи судоустрою та судочинства, зокрема від забезпечення гарантій незалежності суддів під час здійснення правосуддя.

Незалежність і недоторканність судді гарантують Конституція та закони України; вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється; суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частини перша, друга статті 126, частина перша статті 129 Основного Закону України).

Встановлення кримінальної відповідальності за постановления "завідомо неправосудного" судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів внаслідок нечіткості та неоднозначності диспозиції статті 375 Кодексу.

Отже, Конституційний Суд України вважає, що стаття 375 Кодексу суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов`язковості судового рішення, а отже, суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 126, частині першій, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 1512, 152, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 35, 65, 66, 74, 84, 88, 89, 91, 92, 94, 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України вирішив визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 375 Кримінального кодексу України; стаття 375 Кримінального кодексу України, визнана неконституційною, втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

До того ж, Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі від 8 квітня 2021 року № 363/3538/15-к зазначив, що у разі втрати юридичної сили норми Особливої частини КК, яка передбачала відповідальність за вчинення діяння, інкримінованого особі, справа підлягає закриттю.

Керуючись ст. 284-285 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кулакова А.В. про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в частині ч.2 ст.375 КК України - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження №42014040000000536 від 31.07.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України року відносно судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині ч.2 ст.375 КК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду через Ленінський райсуд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Н.Ю.Козлова