УХВАЛА

13 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 755/15923/20

провадження № 61-19604ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення неустойки та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про стягнення 147,4 грн неустойки за ненадання послуг холодного водопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також 12 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» стягнуто з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 неустойку за ненадання послуги холодного водопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 147,4 грн, а також моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в складі колегії суддів Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В. рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року в частині стягнення з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» неустойки за ненадання послуги холодного водопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 147,40 грн та моральної шкоди в сумі 3 000,00 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення неустойки та моральної шкоди відмовлено на підставі пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року в складі колегії суддів Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В. року заяву ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київводоканал» 1261 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

03 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 28 вересня 2021 року та додаткову постанову від 29 листопада 2021 року.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року відмовлено, у відкритті касаційного провадження за повторно поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою на вказану постанову апеляційного суду слід відмовити.

Щодо оскарження додаткової постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна предмету позову в справі № 755/15923/20 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною в силу закону.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що справа має значний суспільний інтерес, оскільки без постачання холодної води перебуває більше ніж сто квартир. Проте не обґрунтовує та не надає доказів чому саме касаційна скарга має значний суспільний інтерес.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині додаткової постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук