ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9508/20 пров. № А/857/16213/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  Коваля Р. Й.,

суддів                                                                       Гуляка В. В.,

                                                                                 Ільчишин Н. В.,

розглянувши  в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення  Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (прийняте у м. Рівне, суддею Гудимою Н. С., складене у повному обсязі 25 березня 2021 року) в адміністративній справі № 460/9508/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,

                                                  В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо незарахування йому до вислуги років у Національній поліції наявну на час зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 30.06.2004 по 01.11.2005, що становить 1 рік 4 місяці 1 день; зобов`язати відповідача зарахувати йому вказаний період до вислуги років та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням вислуги років, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно не зараховано період проходження ним з 30.06.2004 по 01.11.2005 служби в органах  податкової міліції до стажу його служби, чим порушено його право на отримання надбавки за вислугу років до грошового забезпечення та компенсації додаткової оплачуваної відпустки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не з`ясував - чи зараховувався Департаментом захисту економіки Національної поліції України до стажу служби в поліції позивача на час прийняття його на службу в поліцію стаж служби в податковій міліції, чи виплачувалась позивачу надбавка за вислугу років з урахуванням стажу служби в податковій міліції з часу вступу на службу та до переведення в Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не залучив належну сторону у справі, а саме Національну поліцію України, яка є правонаступником Департаменту захисту економіки, та повинна відповідати в частині позовних вимог щодо зарахування позивачу вислуги років у податковій міліції до вислуги років у поліції. Скаржник вважає, що Департаментом не оспорюється зарахування позивачу до вислуги років вислуги років у податковій міліції, така зарахована при обрахунку вислуги років позивачу. Вказує, що «стаж служби в поліції» та «вислуга років у поліції» є окремими поняттями. Скаржник зазначає, що до вислуги років, яка надає право на відповідну пенсію, зараховується як період служби в органах внутрішніх справ, так і час роботи в Національній поліції та податковій міліції. Вказує, що в переліку служб, які включаються до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліції» податкової міліції не включено. Також вказує, що в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають лише порушені права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів позивача, викладених у позовній заяві, та оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушенням судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права відповідачем при поданні апеляційної скарги не надано.

Оскільки справа в суді першої інстанції розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в письмовому провадженні, то колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки та послужного списку в період з 30.06.2004 по 01.11.2005 ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції (а.с. 11, 18).

Відповідно до записів послужного списку 28.10.2004 ОСОБА_1 присвоєно звання прапорщика податкової міліції.

З 07.11.2015 позивач прийнятий на службу до Національної поліції України. Так, з 07.11.2015 по 11.11.2019 позивач проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України, а з 12.11.2019 – переведений до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

27.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з рапортом про надання інформації щодо зарахування до стажу його служби в поліції періоду проходження служби в податковій міліції з 30.06.2004 по 01.11.2005, та у разі незарахування такого періоду просив зарахувати вказаний період до стажу його служби в поліції.

20.11.2020 листом № 12256/55/02-2020 відповідач повідомив позивачу, що вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до вислуги років у Національній поліції України періоду служби в податковій міліції, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції, що дає підстави для висновку про тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції. Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) відповідно до статті 1 якого Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону № 580-VIII).

За приписами частин 1 та 2 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 1 статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, чинний у спірний період, у відповідній редакції; далі - Закон №509-XII) у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Згідно з статтею 19 вказаного Закону податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до статті 24 Закону № 509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з статтею 26 Закону № 509-XII держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».

У частині 4 статті 78 Закону № 580-VIII зазначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»».

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі № 826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2021 року у справі № 826/16143/18, від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20.

Чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в податковій міліції ДПС України та Міндоходів України в період з 30.06.2004 по 01.11.2005.

Оскільки предметом спору у цій справі є зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, визначаючи наявність чи відсутність права на таке зарахування необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

При цьому, аргументи скаржника щодо не з`ясування судом першої інстанції чи зараховувався Департаментом захисту економіки Національної поліції України до стажу служби в поліції позивача на час прийняття на службу в поліцію стаж служби в податковій міліції, а також щодо відмінності між «стажем служби» та «вислугою років», то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки вказані аргументи не були підставою для відмови позивачу, викладеній у листі від 20.11.2020, відповідач не заперечував щодо наявності компетенції для зарахування спірного періоду до стажу служби в поліції, не вказував на можливе зарахування такого періоду Департаментом захисту економіки Національної поліції України.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що положення статті 78 Закону № 580-VIII закріплюють саме перелік періодів, які зараховуються до стажу служби в Національній поліції України (поліції), а не у певному територіальному органу чи структурному підрозділі. Такий стаж, в свою чергу, з огляду на можливість обчислення окремих періодів на пільгових умовах, дає право на отримання надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - ДСР, Департамент) є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. Діяльність такого регулюється в тому числі положеннями Закону № 580-VIII.

Покликання скаржника на постанову Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 520/903/19 є необґрунтованим, оскільки предметом спору у цій справі є врахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Отже, правовідносини у справі, що розглядається та у справі № 520/903/19 не є подібними.

Разом з тим, згідно з положеннями статті 2 КАС України справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Корецький та інші проти України», щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується («Маестрі проти Італії»).

Оскільки процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача та відновлення таких є зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у Національній поліції наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції за період з 30.06.2004 по 01.11.2005 та здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням вислуги років в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Також, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, що підтверджується також і тим, що позивачу під час проходження служби у податковій міліції було присвоєно спеціальне звання - прапорщик податкової міліції, яке у свою чергу призначалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114. Отже, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного стажу служби в податковій міліції до стажу служби в поліції.

Також, при розгляді цієї справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Враховуючи наведене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в адміністративній справі № 460/9508/20 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин