Справа № 592/5444/21

                                                               Провадження № 1-кп/592/410/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року                                                                                м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., за участю секретаря судового засідання Ващенко В.О., з участю прокурорів Діжевського Д.М., Сімонова Я.Г., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника Хурсенка С.О., потерпілого ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні розглянувши кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 42019200000000285 від 25.12.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, раніше не судимого

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Мащанка Тростянецького району, Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внесено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України за наступних обставин.

        ОСОБА_1 згідно наказу начальника Департаменту патрульної поліції НП України № 844 о/с від 28.08.2018 перебував на посаді заступника командира роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області, мав спеціальне звання - старший лейтенант поліції.

ОСОБА_2 згідно наказу начальника Департаменту патрульної поліції НП України № 536 о/с від 01.06.2018 перебував на посаді інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області, мав спеціальне звання - старший лейтенант поліції.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають статус службової особи правоохоронного органу.

24.12.2019 близько 13.00 год., старший лейтенант поліції ОСОБА_1 спільно зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , у дворі будівлі за адресою м. Суми, вул. Генерала Чібісова, 28, діючи всупереч положень ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 21, 28, 29, 30 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 7, 17, 23, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що супроводжувалось застосуванням насильства, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого ОСОБА_3 діями, за наступних обставин.

ОСОБА_1 як заступник командира роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області, разом із ОСОБА_2 , інспектором взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області, 24.12.2019 у складі екіпажу Т01, у однострої з табельною вогнепальною зброєю, спеціальними засобами поліцейського примусу та індивідуального захисту, з використанням службового автомобіля «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконували службові обов`язки з охорони публічного порядку та нагляду за дорожнім рухом в м. Суми.

У ході несення служби, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько 12.58 год. 24.12.2019, рухаючись на автомобілі «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Суми в районі будинку № 28 по вул. Генерала Чібісова, зупинили автомобіль та направились у внутрішній двір будинку № 28.

Зайшовши на вказану територію, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до одного з чоловіків, що перебували у дворі, а саме до електромонтера з обслуговування електрообладнання ТОВ «СКТ Люкс» ОСОБА_3 , який перебував на робочому місці та обмежили його в пересуванні, вимагаючи перевірки документів.

На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представитись, ОСОБА_3 відмовився. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що його затримано, а ОСОБА_2 , у свою чергу, дістав спецзасіб - кайданки та попередив ОСОБА_3 про застосування до нього фізичної сили та спецзасобів.

На повторну вимогу працівників поліції представитись, ОСОБА_3 , зазначив що є інвалідом II групи та законно перебуває на території по вул. Генерала Чібісова, 28. Вказане працівникам поліції підтвердили присутні при цьому особи, а саме директор ТОВ «Альтернатива ТВ» ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 , серед іншого зазначивши, що документи на особу ОСОБА_3 будуть надані працівникам поліції його керівником, який будучи повідомленим, вже прямує на місце події.

Незважаючи на вказане, ОСОБА_2 повторно зазначив ОСОБА_3 про його затримання і наміри застосування сили та спецзасобів, а ОСОБА_1 , з вимогою до ОСОБА_3 прямувати з поліцейськими до відділення поліції, взяв його за рукав, намагаючись потягнути за собою. В свою чергу, ОСОБА_2 ухопив потерпілого за руку та разом з ОСОБА_1 силою повалили ОСОБА_3 на землю, намагаючись здійснити загин рук за спину. Перебуваючи в розгніваному стані у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вчинення насильства щодо ОСОБА_3 із застосуванням спеціальних засобів, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

У період часу з 13.03 год. до 13.09 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводили спроби завести руки ОСОБА_3 за спину та вдягти кайданки, наступаючи при цьому коліном на шию та голову затриманого, спричиняючи фізичний біль. При цьому застосована до потерпілого сила за своїм характером не була виключно необхідною та пропорційною для виконання поліцейськими своїх завдань.

В результаті працівникам поліції вдалося силою перевернути ОСОБА_3 на спину та вдягти спецзасіб кайданки на руки спереду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , незважаючи на те, що затриманий лежав на землі та знаходився у кайданках під повним фізичним контролем працівників поліції, вдягнув кайданки ще і на ногу ОСОБА_3 , який стогнав та повторював, що йому «погано».

В подальшому, явно перевищуючи службові повноваження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підняли затриманого над землею, тримаючи за вдягнені на руках та нозі кайданки, тим самим спричиняючи тілесні ушкодження та постійний сильний фізичний біль ОСОБА_3 .

Потім, в цьому ж положенні ОСОБА_3 , який кричав від болю, почали нести в сторону службового автомобіля. Пройшовши близько 5 метрів ОСОБА_3 поклали на декілька секунд на землю, щоб зручніше взятися за кайданки. Знову піднявши ОСОБА_3 над землею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили рух та пронесли його ще декілька метрів, після чого, поклали на землю.

Далі, піднявши затриманого на ноги, працівники поліції повели його до службового автомобілю. В результаті отриманих тілесних ушкоджень та сильного фізичного болю, зокрема, спричиненого кайданками на нозі, ОСОБА_3 почав сильно шкутильгати та не міг нормально пересуватись.

Підвівши до службового автомобіля, поліцейські силою посадили затриманого на заднє сидіння та в подальшому доставили до Сумського відділу поліції, де склали на ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.01.2020 по справі № 592/344/20 встановлено, що вимога поліцейського щодо пред`явлення ОСОБА_3 для перевірки документів не була пов`язана із порушенням останнім громадського порядку або іншими неправомірними діями. В зазначеному судовому рішенні встановлено, що підстав для затримання, як і злісної непокори не було, активного опору ОСОБА_3 не чинив, в зв`язку з чим, склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, відсутній.

Своїми умисними діями, які явно виходили за межі наданих їм службових повноважень, заступник командира роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_1 та інспектор взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 , діючи спільно, спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді чисельних саден голови, правої руки, правої нижньої кінцівки, синців правої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також внутрішньосуглобового крайового перелому основи проксимальної фаланги III пальця правої кісті, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Виникнення вказаних вище тілесних ушкоджень супроводжувались відчуттями болю.

Дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК України тобто умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих їм прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Обвинувачені свою вину у вчинені кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах та заявлений позов потерпілого не визнали повністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що в той день були на чергуванні з ОСОБА_1 . Орієнтовно в обідній час побачили ОСОБА_6 , якого знали до цього як особу, яка має відношення до незаконного обігу наркотичних засобів. Разом з ним йшов, як з`ясувалося пізніше ОСОБА_3 .. Вони поводилися підозріло, озиралися на працівників поліції. Така поведінка цих осіб викликала підозру. На службовому автомобілі прослідували за ними. Так опинилися у дворі. ОСОБА_7 щось сказав ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 попросив ОСОБА_3 зупинитися, але той ігнорував прохання і пришвидшуючись намагався втекти. ОСОБА_7 вів себе спокійно. Спочатку ОСОБА_3 не реагуючи на працівників поліції поспілкувався з якоюсь жінкою, а ОСОБА_2 з ОСОБА_1 чекали поки він поспілкується. Після цього ОСОБА_3 намагався піти, уникаючи спілкування з поліцейськими. Вимушені були зупинити його ухвативши за рукав, але той намагався вирватися та втекти. ОСОБА_3 було роз`яснено, що його поведінка викликає підозру, а тому попросили пред`явити документи і назватися, але він в зневажливій формі став проявляти непокору, ухилявся від спілкування, вперто не називав своє ім`я.

Після цього ОСОБА_3 неодноразово було роз`яснено, що він чинить адміністративне правопорушення у виді непокори на законні вимоги працівників поліції. Неодноразово його було попереджено про можливість затримання для встановлення особи, можливе застосування фізичного впливу та спецзасобів, було продемонстровано кайданки. Втім він не реагував.

Коли стали ОСОБА_3 заводити руки за спину щоб одягти кайданки останній став опиратися, схопив за форму та повалив ОСОБА_2 на землю. Той попросив ОСОБА_3 відпустити бушлат. Від цього бушлат був порваний. Вже на землі поборолися але із-за опору останнього кайданки наділи перед ним. ОСОБА_3 лежав на землі і на вимогу підвестися не реагував і не вставав.

ОСОБА_1 узяв за ногу, але ОСОБА_3 став битися ногами. Тоді ОСОБА_1 надів кайданки йому на ногу. ОСОБА_3 не вставав і його невелику відстань пронесли і тоді він поскаржився на біль і сказав, що піде сам.

Після цього провели ОСОБА_3 до автомобіля. Вже у транспортному засобі останній поводився спокійно. Затриманого доставили до Сумського ВП та склали відповідні матеріали. У Сумському ВП ОСОБА_3 не скаржився на стан здоров`я, на пропозицію надати медичну допомогу він відмовився.

Свідками цих подій були ОСОБА_7 та інші особи, які поводилися агресивно, кричали.

Також обвинувачений зазначив, що перед усіма подіями увімкнув нагрудну камеру.

Обвинувачений ОСОБА_1 дав покази аналогічні показам ОСОБА_2 .. Зокрема зазначив, що побачив ОСОБА_8 і як пізніше з`ясувалося, ОСОБА_3 , які мали неохайний і брудний вигляд, як це властиво для осіб які вживають наркотики. Окрім того, вони неодноразово озиралися до працівників поліції. Така поведінка була дуже підозрілою. Завдяки превентивним заходам виявляється значна чисельність правопорушень пов`язаних з наркотиками чи крадіжками. У зв`язку з чим прослідували за цими особами на службовому автомобілі. Останні повернули у одне з подвір`їв. Він першим вийшов зі службового автомобіля і прослідував за даними особами. Вже у подвір`ї висловив вимогу зупинитися. Проте ОСОБА_3 став ухилятися від спілкування, намагався втекти. Така поведінка додатково викликала підозру. Потім попросив останнього представитися, оскільки його поведінка викликала підозру і його необхідно перевірити. На це ОСОБА_3 у зневажливій формі продовжив ухилятися від спілкування.

Після цього ОСОБА_3 було роз`яснено, що він чинить непокору і за це передбачена відповідальність, він підлягає затриманню та до нього можуть бути застосовані заходи примусу і спец засоби. Однак останній не реагував.

Тоді вирішили затримати ОСОБА_3 і у цей момент коли намагалися завести руки за спину останній повалив ОСОБА_2 та схопив його за формений одяг.

ОСОБА_3 фізично опирався, підтягнув ноги до живота, щоб його не можливо було перевернути на живіт, щоб надіти наручники. Через опір з такими діями кайданки змогли надіти лише з переду. В ході боротьби утримував потерпілого коліном на спині біля шиї. ОСОБА_3 кричав, що не опирається, але насправді чинив фізичний опір, не давав надіти кайданки, не підкорявся вимогам лягти на живіт дати руки.

Сторонні особи спостерігали за подіями і кричали на них, потім знімали на телефон. Хтось з боку казав, що ОСОБА_3 інвалід. Втім не мав видимих ознак інвалідності та на питання казав, що при собі не має відповідних документів.

Після цього пропонували ОСОБА_3 підвестися і пройти до автомобіля, але той відмовився, не підкорявся, не вставав і продовжував лежати. Тоді спробував узяти ОСОБА_3 за ноги але той махнув ногою так, щоб його вдарити. Тому надів кайданки на ногу, оскільки він міг спричинити йому шкоду. Після цього ОСОБА_2 за руки а він за кайданки на нозі пронесли ОСОБА_3 декілька метрів, але той поскаржився на біль. Після цього його поставили на ноги і відвели у службовий автомобіль.

Невдовзі приїхала особа яка представилася директором у якого працює ОСОБА_3 .. Він спочатку погодився дати дані, але невдовзі відмовився співпрацювати з поліцейськими і ім`я затриманого не повідомив.

У патрульному автомобілі ОСОБА_3 повідомив свої дані і його особу встановлено за відповідною інформаційною базою. Після цього його було перевірено на причетність до правопорушень та перебування у розшуку.

У Сумському ВП запропонували ОСОБА_3 медичну допомогу, але той відмовився. При цьому він поводився спокійно і не скаржився на біль, тощо. Були складені усі документи і після цього було відпущено. Під час складання матеріалів прибув адвокат ОСОБА_3 ..

Стороною обвинувачення у обґрунтування обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення надані наступні докази.

Покази потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що є інвалідом ІІ групи та працював електромонтером у ТОВ «СКТ-Люкс». 24.12.2019 орієнтовно близько 12-55 год. – 13-00 год. був на робочому місці на території підприємства по вул. Генерала Чібісова у м.Суми. Був одягнений у чорний спец одяг. На територію є вільний доступ, бо багато орендарів. Повертався з обідньої перерви з ОСОБА_9 . На вулиці стояв патрульний автомобіль. Потім вже на території підприємства до нього підійшли двоє поліцейських і стали вимагати документи. Це були, як пізніше з`ясувалося, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. Поліцейські не повідомили причин зупинки. На це їм повідомив, що нічого при собі не має, а документи є у керівництва. Вони попросили назватися, але він відмовився. Йому повідомили, що його буде затримано. Чи попереджали про застосування сили та спецзасобів не пам`ятає. Після цього ОСОБА_1 сказав «Ломай» та ОСОБА_2 накинувся на нього. Його повалили на землю, давили кінцівки, давили обличчя, ребра. Коли лежав на землі на нього наділи кайданки на руки і ноги. Декілька метрів його проволокли, а потім відвели до службового авто. За цими подіями слідкували свідки, зокрема ОСОБА_10 , який зняв усе на телефон. Потім підійшов його директор казав, що його знає і, що він є його працівником. У авто на його прохання ОСОБА_2 зняв кайданки з ноги.

Його доставили до Сумського ВП, де ОСОБА_2 склав протокол. Проте після затримання йому не забезпечити захисника та не роз`яснили права. Орієнтовно о 15-00 год. його відпустили, коли приїхав адвокат.

Від таких дій поліцейських зазнав численні садна, забої, відчував біль у ребрах, був переламаний середній палець правої руки.

Після цього звернувся за медичною допомогою, травмпункт, зробили рентген рук, голови, легень. Вимушений був лікуватися орієнтовно три тижні.

Вважає застосування сили поліцейськими вседозволеністю з їх боку. Відмову назватися на вимогу поліцейських пояснив тим, що мав сумний досвід спілкування з міліцією.

Відносно нього розглядався судом протокол за ст. 185 КпАП України але справу було закрито 31.01.2020.

Покази свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що одного дня точно не пам`ятає був на робочому місці у ТОВ «СКТ-люкс» по вул. Генерала Чібісова, 24, м.Суми. Йому повідомив охоронець, що затримують ОСОБА_3 . Свідок вийшов на вулицю і побачив, що стояли два поліцейських та ОСОБА_3 , поряд також були люди. Поліцейські вимагали у останнього документи для встановлення особи або назвати ім`я. ОСОБА_3 відмовився повідомити ім`я і пред`явити документи. Також він намагався піти з місця. Поліцейські повідомили ОСОБА_3 , що він затриманий. Свідок питав поліцейських, за що його затримують. Вони казали, що він поводився підозріло, не підкорявся вимогами поліцейських. Потім останні повалили ОСОБА_3 на землю та наділи кайданки на руки. Вони його підняли та пронесли декілька метрів. Після того як ОСОБА_3 поскаржився на біль, вони його опустили. Події затримання він зняв на телефон, а потім передав прокурору. Відео також виклав у мережу Інтернет у ОСОБА_11 . Окрім нього, ще хтось знімав на відео ці події. В цілому поведінку ОСОБА_3 з поліцейськими охарактеризував як супротив їх діям. Директор приїхав коли ОСОБА_3 вже був у службовому автомобілі поліцейських. Після цих подій ОСОБА_3 був на лікарняному.

Публікація у мережі Інтернет на сайті Odin Doma Sumy під назвою «Це не захист, це – знущання: поліція в Сумах затримує людину з інвалідністю (відео) оновлено». Зокрема зазначено, що особа у ОСОБА_11 розмістила «кілька відео, на яких видно, як працівники поліції в Сумах намагаються надіти кайданки на сумчанина, який є людиною з інвалідністю.» Міститься коментар поліції в якому зазначено, що патрулем були виявлено двоє осіб які побачивши людей у формі різко пришвидшили рух. Підозріла поведінка сала приводом для перевірки документів. Чоловік, якого затримували, документи пред`явити відмовився. Коментар прокуратури Сумської області містив повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР 25.12.2019 за ч. 2 ст. 365 КК України. Оголошення має численні коментарі які засуджують поліцейських, або які вказують про необхідність розібратися. /т.1а.с.104-109/

Накази ТОВ «СКТ-ЛЮКС» №3 від 01.11.2019 та №4 від 31.03.2020 з яких вбачається, що ОСОБА_3 працював на посаді електромонтера у ТОВ «СКТ-ЛЮКС» з 01.11.2019 по 31.03.2020. /т.1а.с.119-121/

Посадова інструкція заступника командира роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції з якою ОСОБА_1 ознайомлено 31.08.2018./т.1а.с.126-127/ Послужний список ОСОБА_1 за період з 21.10.1999 по 28.08.2018/т.1а.с.128-134/. Витяг з наказу від 31.05.2017 №396 о/с про присвоєння спеціального звання лейтенант поліції та наказу від 28.08.2018 №844 о/с яким призначено ОСОБА_1 заступником командира роти тактико-оперативного реагування. Загалом з цих доказів вбачається, що ОСОБА_1 є поліцейським. /т.1а.с.135,136/

Посадова інструкція інспектора роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції з якою ОСОБА_2 ознайомлено 31.08.2018. /т.1а.с.124-125/ Послужний список ОСОБА_2 за період з 30.08.2006 по 01.10.2019. /т.1а.с.137-142/ Витяг з наказу від 26.02.2016 №37 о/с про присвоєння спеціального звання старший лейтенант поліції та наказу від 01.06.2018 №536 о/с яким призначено ОСОБА_2 інспектором взводу №1 роти тактико-оперативного реагування. Загалом з цих доказів вбачається, що ОСОБА_2 є поліцейським. /т.1а.с.143,144/

Висновок експерта № 273 від 09.04.2020 з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3 виявлені ушкодження: садна в лобній ділянці справа, на задній поверхні лівої вушної раковини, по тильній поверхні правої кисті в проекції променево-зап`ясткового суглобу, 4 і 5 п`ястних кісток та основної фаланги 5 пальця, по передній поверхні правого коліна та внутрішній поверхні нижньої третини правої гомілки; синці на бокових поверхнях нижньої третини правої гомілки. Виявлені ушкодження утворилися від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею по механізму удар-тиснення, садна утворились від дії тупих предметів по механізму тертя, про що свідчить характер ушкоджень. Описані ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та утворитися в термін, вказаний в постанові, тобто у час який відповідає 24.12.2019. /т.1а.с.149-150/

Протокол огляду відеозапису від 10.03.2020 з додатком з чотирьох дисків, з якого вбачається, що оглянуті записи з нагрудних відеокамер поліцейських ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які містяться на чотирьох дисках. /т.1 а.с.153-158/ У протоколі описані події які містяться у медіа файлах, проте опис є неповним і не містить поведінки потерпілого. Судом з участю сторін оглянуті відеозаписи наступного змісту.

Файл «20191225070024000935» містить відеозапис за 24.12.2019 починаючи з 12:58:09. Запис починається з того, що поліцейські їдуть у службовому автомобілі та один з них вказує рукою місце зупинки іншому поліцейському, автомобіль зупиняється та поліцейські виходять із автомобіля і заходять крізь відчинені двері на територію. До поліцейського звертається чоловік у чорному одязі і каже «Я так и знал, что вы за нами». Поліцейський на якому знаходиться камера, з якої здійснюється відеозапис запитує здалеку «Ви здесь работаете?» у ОСОБА_3 , але останній уходить і не відповідає. Потім просить ОСОБА_3 зачекати, але він ігнорує вимогу поліцейського та йде. Поліцейські зупиняють ОСОБА_3 та між ними виникає розмова. В ході розмови на вимогу ОСОБА_3 поліцейський дав ознайомитися з службовим посвідченням та жетоном. Поліцейські пояснюють, що він поводиться підозріло, тікає від поліцейських у зв`язку з чим неодноразово пропонують назвати своє ім`я для проведення перевірки. ОСОБА_3 не реагує на вимоги поліцейських, намагається піти, категорично заперечував, що він тікав. Поліцейський повідомив йому, що він обмежений у пересуванні, але ОСОБА_3 не підкоряється цій вимозі і намагається піти. Втім продовжує відмовлятися назвати своє ім`я навіть після попередження про можливе затримання, застосування спецзасобів і фізичної сили.

Файл «20191225070125000937» містить відеозапис за 24.12.2019 починаючи з 13:04:02. На даному відеозаписі зафіксовано, що поліцейські намагаються одягнути кайданки ОСОБА_3 із застосуванням фізичної сили, в той час коли останній знаходиться на землі. На вказаному відеозаписі ОСОБА_3 відмовляться надати добровільно руки, ховаючи їх під себе, не даючи надіти кайданки. В цей час ОСОБА_3 говорить «Я буду подавать на вас в суд», «Дайте я встану, не ломайте мне руки», Дайте я встану», «Мне плохо». Разом з цим ОСОБА_3 продовжує чинити опір, на неодноразові вимоги поліцейських не дає одягти кайданки. Врешті після застосування фізичної сили поліцейські наділи кайданки на руки з переду. Поліцейські неодноразово вимагають від ОСОБА_3 встати, але він не підводиться. Поліцейський одягнув на ногу ОСОБА_3 кайданки, але останній пручався ногами. Після неодноразових вимог встати поліцейські підняли і понесли ОСОБА_3 , а після його криків, що боляче, опустили, підняли на ноги, і він прослідував до службового авто та був доставлений до відділу поліції. На записі чути, що поліцейські вражені силою супротиву з боку ОСОБА_3 , мають збите дихання властиве для фізичного навантаження.

Файл «20191225070825000950» має відеозапис 24.12.2019 з 14:58:45 по 15:23:36. На вказаному відеозаписі фактів застосування фізичної сили чи заподіяння тілесних ушкоджень до ОСОБА_3 не зафіксовано

Файл «20191225070820000949» містить запис за 24.12.2019 починаючи з 13:00:05 загалом аналогічний запису файлу «20191225070024000935 і 20191225070125000937». Загалом під час спілкування з поліцейськими і на їх вимогу ОСОБА_3 відмовлявся повідомити свої дані, незважаючи на можливе затримання. Він став опиратися вимогам поліцейських прослідувати до службового автомобіля, став хапатися за елементи будівлі, а коли йому спробували надіти кайданки повалив поліцейського. Тримав руки так, щоб неможливо було вдягти кайданки позаду, хоча поліцейські неодноразово казали лягти на живіт і завести руки за спину. На ці вимоги ОСОБА_3 не реагував, продовжував чинити опір. Неодноразово вимагали підвестися, проте на жодну з вимог ОСОБА_3 не реагував і чинив супротив. Після того, як ОСОБА_3 поліцейські пронесли декілька метрів, він припинив чинити опір та пішов у бік службового автомобіля поліції.

Висновок комісійної експертизи №309/20 від 01.02.2021 з якого вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено внутрішньосуглобовий крайовий перелом основи проксимальної фаланги III пальця правої кисті без зміщення уламків, який утворився від дії тупого предмету чи при ударі об такий, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Чисельні садна голови, правої руки та правої нижньої кінцівки, синці правої нижньої кінцівки, які утворилися від дії тупого(-их) предмету(-ів), як в своїй сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися 24.12.2019 при обставинах, вказаних у протоколі допиту потерпілого від 16.01.2020, протоколі допиту свідка від 17.01.2020. з медичною документацією та її копіями /т.1а.с.159-157, 165-168,162-164,169-173/

Показами свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що працює лікарем-рентгенологом відділу променевої діагностики КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради. Вона складала протокол рентгенологічного дослідження тією датою, коли зроблений знімок. Втім фактично склала висновок значно пізніше, на вимогу адміністрації. (а.с. 171) Перед тим як видати висновок, відкрила у комп`ютері номер знімку 34 707. Згідно бази даних рентген знімок зроблений ОСОБА_3 .. На знімку видно перелом фаланги III пальця правої кисті, є маленький осколок.

Лист з Департаменту УПП в Сумській області №215741/38/01-2021 від 01.03.2021 з якого вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували на чергуванні 24.12.2019. До листа додана копія рапорту ОСОБА_1 від 24.12.2019 з якого вбачається, що разом з ОСОБА_2 виявлено особу, яка виявила злісну непокору працівнику поліції, а саме ОСОБА_3 , якого затримано та складені матеріали про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП. Під час виконання службового завдання застосовані наручники і фізичний вплив. /т.1а.с.174,175/

Протокол огляду відеозапису від 01.03.2021 з якого вбачається, що оглянуто флеш карту Micro SD на якій міститься шість медіа файлів.

Файл «1577188732507426» містить відеозапис розмови поліцейських із ОСОБА_3 , один з поліцейських тримає своєю лівою рукою ОСОБА_3 за його праву руку.

Файл «1577188735874908» містить відеозапис розмови поліцейських із ОСОБА_3 , але зміст не чути, проте розташування осіб схоже з відеозаписом камер поліцейських.

Файл «IMG_4822» містить відеозапис, як поліцейські за руку та за кайданки на правій нозі, піднімають ОСОБА_3 над землею та несуть його в бік воріт. ОСОБА_3 кричить, що йому боляче і поліцейські зупиняються. Поліцейський, що несе за ногу відпускає. ОСОБА_3 впирається, але потім під супроводом поліцейських слідує до службового автомобіля. В цей час ОСОБА_3 шкутильгає.

Файл «IMG_4824» містить відеозапис як ОСОБА_3 лежить на одному із поліцейських. Його перекладають на землю та у ході боротьби поліцейські намагаються одягнути кайданки в положенні позаду. ОСОБА_3 тримає одного з поліцейських за форму правою рукою. В лівій руці він тримає зв`язку ключів. У подальшому поліцейські долаючи опір заводять ліву руку ОСОБА_3 назад та одягають на неї кайданки. На 02:04 хвилині відеозапису ОСОБА_3 кричить: «Ай! Пальцы не ломайте». Поліцейські вказують ОСОБА_3 лягти на живіт. Втім він не підкоряється, натомість просить їх дати йому змогу підвестись, в цей час кажучи, що він не чинить супротиву. Разом з цим на неодноразові вимоги дати руки, щоб одяги кайданки опирається, навіть після того, як поліцейський ставить коліно на шию. В кінці відео поліцейські одягають кайданки на ОСОБА_3 в положенні спереду.

Файл «IMG_4825 1» містить відеозапис, як поліцейські заводять ліву руку ОСОБА_3 назад та одягають на неї кайданки. Також на відеозаписі відображений процес намагання поліцейських одягнути на ОСОБА_3 кайданки, в той час як останній знаходиться на землі та опирається, не дає руки - не згинає.

Файл «IMG_4825» містить відеозапис, як ОСОБА_3 падає на одного із поліцейських. Його перекладають на землю, та у ході боротьби поліцейські намагаються перевернути його на живіт. ОСОБА_3 чинить супротив, протидіючи спробам поліцейських покласти на живіт та одягти кайданки. В кінці відеозапису один з поліцейських одягає на заведену назад ліву руку ОСОБА_3 кайданки. /т.1а.с.176-178/

Копія справи Ковпаківського районного суду м. Суми № 592/344/20, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 24.12.2019 відносно ОСОБА_3 за ст. 185 КУпАП, протоколу затримання від 24.12.2019, рапорт ОСОБА_1 .. Диски з тотожними відеозаписами з нагрудних камер поліцейських зі змістом наведеним вище. Клопотання ОСОБА_3 про залучення матеріалів, медичних документів, відеозаписів, витягу з ЄРДР від 25.12.2019, довідок з місця роботи тощо. Постанова у справі від 31.01.2020, в якій зазначено, що вимога поліцейського щодо пред`явлення ОСОБА_3 для перевірки документів не була пов`язана із порушенням останнім громадського порядку або іншими неправомірними діями. В зазначеному судовому рішенні встановлено, що підстав для затримання, як і злісної непокори не було, активного опору ОСОБА_3 не чинив, в зв`язку з чим, відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП. /т.1а.с.266-311/

Зазначена постанова суду не має наперед встановленої сили та переваги над іншими доказами та підлягає оцінці на загальних підставах.

Судом досліджені наступні докази сторони захисту чи надані стороною обвинувачення за клопотанням сторони захисту.

Тактична підготовка з якої вбачається, що є рекомендації прийомів затримання, які загалом передбачають застосування прийомів, сили, больових прийомів та спецзасобів./т.2а.с.21-77/

Висновок службового розслідування, затверджений 23.01.2020 з додатками, за фатом застосування фізичного впливу та спеціальних засобів до ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. Втім у висновку немає рішення про дисциплінарне порушення. Мотивацією рішення є те, що не вдалося за можливе підтвердити чи спростувати перевищення влади або службових повноважень при застосуванні заходів фізичного впливу і спеціальних засобів. До висновку додані копія: протоколу затримання від 24.12.2019; протоколу про адміністративне правопорушення від 24.12.2019; рапорту про застосування фізичного впливу і спеціальних засобів від 24.12.2019; Наказу №136 від 26.12.2019 «Про призначення та проведення службового розслідування»; доповідної записки; рапорту; письмових пояснень ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які за змістом аналогічні з показами наданими у суді; характеристики на останніх. /т.2 а.с.80-110/

Акт розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 від 16.02.2021, з якого вбачається, що 09.11.2020 під час транспортування затримана особа, яка перебувала без кайданок, нанесла удар кульковою ручкою в ліве око ОСОБА_1 ..

З наведених вище доказів, показів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , відеозаписів зроблених свідком ОСОБА_4 , відеозаписів нагрудних камер поліцейських, публікацією у мережі Інтернет, висновків експерта, висновку службового розслідування і додатків до нього, копії справи №592/344/20, можна встановити події, що відбулися 24.12.2019 між поліцейськими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 .. Зібрані докази у сукупності доповнюють один одного і оцінка їх окремо є неможливою або спотворює дійсні обставини.

З доказів в цілому вбачається, що поліцейські помітили двох осіб які йшли разом, ОСОБА_6 та, як з`ясувалося пізніше, ОСОБА_3 .. ОСОБА_7 був відомий поліцейським, як особа причетна до кримінальних правопорушень пов`язаних з наркотичними засобами. Зі слів поліцейських ці дві особи поводилися підозріло, неодноразово озиралися на них. Під час спілкування ОСОБА_7 опору не чинив і знав, що поліцейські слідують за ними. Натомість ОСОБА_3 тікав від поліцейських, не реагував на їх вимогу зупинитися, на питання «чого тікає» категорично в грубій формі заперечував такі свої дії, продовжуючи уникати спілкування з правоохоронцями, що є демонстрацією зневаги до поліції. Загалом ОСОБА_3 перешкоджав поліцейським у здійсненні превентивних заходів, не надавав документів, не називав своє ім`я, незважаючи на вимогу обмеження у пересуванні намагався піти. Врешті повівся так, що до нього була застосована сила і спецзасоби достатньої інтенсивності, щоб подолати опір та підкоритися вимогам поліцейських. Така активна поведінка, як то спроба втечі від поліцейських, заперечення ОСОБА_3 своїх явних дій, спрямованих на уникнення спілкування з поліцейськими, відмова назвати ім`я, не властива законослухняним особам у звичайній ситуації, а додатково викликає підозри у причетності цієї особи до правопорушення або готування до нього, тощо.

Покази ОСОБА_3 у тій частині, що поліцейські йому не повідомили причин зупинки, не пред`явили документи і безпідставно напали не узгоджуються з зібраними доказами, показами обвинувачених, свідка ОСОБА_4 , відеозаписів поліцейських і свідка. Об`єктивно відеозапис з нагрудних камер підтверджує те, що поліцейські повідомили причину зупинки і перевірки документів, вимога про обмеження пересування, попередження про затримання і можливе застосування сили і спецзасобів. Потерпілий також не підтвердив, що опирався діям поліцейських, хоча покази обвинувачених, свідка та відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_3 чинив супротив і доволі сильний, що двом поліцейським не вдалося повною мірою контролювати ОСОБА_3 і він продовжував чинити опір. У зв`язку з цим до показів потерпілого слід ставитися критично, як продовження зневажливого ставлення до поліції.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат тощо.

Згідно ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1988 року, у якому Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного («Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no.146, p.33,77).

Згідно п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до ст. 373 КПК, обвинувальний вирок суду не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо   не доведено, що : 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, суд повинен ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК України перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. За ч. 2 ст. 365 КК України кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Тобто з об`єктивної сторони злочин може вчинятися у формі: 1) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень.

При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівником правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК України.

Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого статтею 365 КК України, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у т.ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Згідно ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 6 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» Поліція може застосовувати такі превентивні заходи  перевірка документів особи, опитування особи, поверхнева перевірка і огляд, обмеження пересування особи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення, поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби обмеження рухомості (кайданки) п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону.

Згідно ч. 1 і ч. 3 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Згідно ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Обвинувачені у своїх показах зазначали, що поведінка потерпілого була підозрілою, як для людини, якій нічого приховувати від правоохоронних органів. Тому вони мали обґрунтовані підстави для перевірки особи потерпілого. Проте зазнали злісної непокори та значного опору.

Положення ст. 185 КпАП України передбачають відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона: правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.92 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» вказано, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац 2 п.7).

Дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов`язків, оскільки вимога працівника поліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований. Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв`язку з чим вона висувалась.

Згідно ст. 260 КпАП України у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Поданий стороною обвинувачення обвинувальний акт не містить конкретного обвинувачення у тому, які саме дії були вчинені обвинуваченими за межами їх повноважень чи компетенції. Так стороною обвинувачення у обвинувальному акті загалом перелічений ряд статей: ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 21, 28, 29, 30 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 7, 17, 23, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію».

Натомість стороною захисту дії обвинувачених мотивовані положеннями ст.ст. 29, 31, 32, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», які передбачають превентивні заходи поліції і застосування заходів примусу, ст.ст. 185, 260 КпАП України, які регламентують відповідальність за злісну непокору та можливість затримання.

У обвинуваченні зокрема зазначено, що обвинувачені обмежили потерпілого в пересуванні, вимагаючи перевірки. Такі обставини підтверджуються наведеними доказами, проте потерпілий не виконував вимоги поліцейських, вони вимушені були перешкоджати йому залишити місце.

Обвинувачення зазначає, що ОСОБА_1 з вимогою до потерпілого прямувати до відділення, взяв його за рукав. В свою чергу, ОСОБА_2 ухопив потерпілого за руку та разом з ОСОБА_1 силою повалили ОСОБА_3 на землю, намагаючись здійснити загин рук за спину. Такі дії підтверджуються, у тій частині, що поліцейські спробували без застосування спецзасобів, взявши потерпілого за рукава відвести до службового автомобіля. Проте у цей момент вони зазнали опору від потерпілого, який став чіплятися за елементи будівлі. При спробі надіти кайданки ОСОБА_3 вчинив опір поваливши ОСОБА_2 і тримаючи його за формений одяг. При цьому потерпілий не реагував на вимоги поліцейських завести руки за спину. Фізичний вплив на ОСОБА_3 був не достатньо ефективний, адже надіти кайданки за спиною поліцейським не вдалося.

Обвинувачення зазначає, що ОСОБА_3 після цього був під повним контролем, а ОСОБА_1 надів йому кайданки ще і на ногу. Проте з наданих доказів вбачається, що фізичний вплив на потерпілого не дав результатів, він продовжував опиратися, не вставав на неодноразові вимоги поліцейських та спроби підняти. Як фізичний примус вони його пронесли певну відстань. Лише після цього ОСОБА_3 пішов у службове авто.

Тобто на усіх етапах застосування фізичного впливу було пов`язане з активним супротивом, злісною непокорою ОСОБА_3 . Таким чином немає об`єктивних підстав вважати, що фізичний вплив і спеціальні засоби, застосовані до ОСОБА_3 , були неспівмірні з його опором.

Окрім того, з досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_3 послідовно і зрозуміло було роз`яснено підстави з яких його зупинено і необхідність перевірки, відповідальність, про можливість затримання, застосування фізичного впливу і спецзасобів.

Обвинувачення кваліфікує дії за ч. 2 ст. 365 КК України, тобто умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Проте застосування фізичного впливу є повноваженнями поліцейських згідно ст.ст. 42-45 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 185, 260 КпАП України, а обвинувачення конкретно не визначило, у чому саме обвинуваченні вийшли за межі повноважень, обмежившись оцінкою дій без урахування поведінки потерпілого.

Неконкретне обвинувачення істотно впливає на право обвинувачених захищатися від обвинувачення та фактично покладає обов`язок доведеності вини обвинувачених на суд та доведення невинуватості на обвинувачених, що явно суперечить наведеним вище положенням ст.ст. 91, 92, 110, 291, 337 КПК України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України.

З наведених вище показів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вбачається, що вони помітили двох осіб, ОСОБА_6 та, як з`ясувалося пізніше, ОСОБА_3 .. Потерпілий підтвердив, що дійсно йшов з цією особою разом. ОСОБА_7 був відомий поліцейським, як особа яка причетна до кримінальних правопорушень пов`язаних з наркотичними засобами. Зі слів поліцейських ці дві особи поводилися підозріло, неодноразово озиралися на них. Під час спілкування ОСОБА_7 опору не чинив і знав що поліцейські слідують за ними. Натомість ОСОБА_3 тікав від поліцейських, не реагував на їх вимогу зупинитися, на питання «чого тікає» категорично в грубій формі заперечував такі свої дії, загалом перешкоджав поліцейським у здійсненні превентивних заходів, не надавав документів, не називав своє ім`я, незважаючи на вимогу обмеження у пересуванні намагався піти. Врешті повівся так, що до нього була застосована сила і спецзасоби. Така активна поведінка, як спроба втечі від поліцейських, заперечення своїх явних дій, спрямованих на уникнення спілкування з поліцейськими, відмова назвати ім`я, не властива законослухняним особам у звичайній ситуації, є проявом неповаги до правоохоронних органів, та додатково викликає підозри у причетності цієї особи до правопорушення або готування до нього, тощо.

Зазвичай в цивілізованому суспільстві усі люди мають певні права і обов`язки, суспільство має певний порядок. Для забезпечення прав і правопорядку існують правоохоронні органи, діяльність яких спрямована на захист прав осіб, правопорядку тощо. Такі завдання забезпечуються завдяки виявленню осіб, які вчинили або мають намір вчинити кримінальні чи адміністративні правопорушення. Для реалізації цих завдань поліція використовує поліцейські заходи, зокрема превентивні, перевірка документів, опитування, поверхова перевірка, обмеження у пересуванні особи тощо.

Наведені пояснення обвинувачених, потерпілого і свідка, відеозаписи вказують на те, що поліцейські здійснювали такі заходи. Вчинення заходів і їх підстава були цілком зрозумілі учасникам конфлікту та сторонньому спостерігачу при перегляді відео. Поліцейські поводилися послідовно і ввічливо, натомість потерпілий дійсно мав підозрілу поведінку, яка у тому числі свідчила про явну неповагу до поліції, коли він не реагуючи на вимоги правоохоронців намагався піти, заперечував очевидний факт ухилення від спілкування. Він провокував поліцейських, казав затримуйте, опирався, внаслідок чого до нього були застосовані сила і спецзасоби тією інтенсивністю, щоб примусити сісти у службове авто. Хоча із встановленої послідовності подій вбачається, що назвати ім`я було достатньо, щоб поліцейські встановили і перевірили особу з використанням власної інформаційної системи. Проте потерпілий назвав своє ім`я вже після затримання.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми у справі №592/344/20 від 31.01.2020 закрито провадження відносно ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП. Проте з огляду на зазначене вище вбачається, що ця постанова та її висновки не узгоджуються з доказами дослідженими під час судового розгляду, зміст і оцінка яких наведена вище. Постанова виносилася вже після внесення відомостей до ЄРДР 25.12.2019. За своєю суттю КпАП України вже істотно застарілий і недосконалий на стадії підготовки матеріалів і судового розгляду. Особа, яка склала протокол фактично усунута від участі у розгляді, можливості оскарження постанови тощо. Зі змісту постанови та матеріалів справи №592/344/20 вбачається, що повністю не перевірено дії ОСОБА_3 .. У тій справи неможливо було проводити оцінку дій поліцейських відповідно до наведених положень Закону України «Про Національну поліцію». Врешті судовий розгляд кримінального провадження з участю двох сторін за принципом змагальності у цій справі дає повну картину для оцінки дій учасників подій. І саме слід надати перевагу оцінці доказам зібраним і оціненим під час розгляду кримінальної справи. У зв`язку з цим до постанови суду у справі №592/344/20 від 31.01.2020 слід ставитися критично.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відтак усі сумніви слід тлумачити на користь обвинувачених.

Ураховуючи наведене у сукупності вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3 діяли в межах ст.ст. 29, 31, 32, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», які передбачають превентивні заходи поліції і застосування заходів примусу, ст.ст. 185, 260 КпАП України.

Оцінивши надані сторонами докази та ураховуючи наведене суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинувачених є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України в якому обвинувачуються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ..

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином суд вважає, що необхідно ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що в діянні обвинувачених є склад кримінального правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов ОСОБА_3 до обвинувачених про відшкодування шкоди слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнати не винуватими у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відшкодування шкоди .

Речові докази які приєднані до матеріалів справи зберегти у справі, а саме диски 4 шт., флеш карту Micro SD 1 шт..

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, обвинуваченим у той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та іншим присутнім учасникам розгляду. Відсутнім учасникам розгляду направити копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя                                                                                        В.Г. Костенко