ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                              

26 січня 2011 року Справа №18/56-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

 за участю представників сторін:

позивач – не з’явився; 

відповідач –не з’явився; 

третя особа - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (4165 С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 30 вересня 2010 року по справі №18/56-10

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до Підприємства Буринської райспоживспілки “Хлібокомбінат”, м. Буринь Сумської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Буринська районна рада, м. Буринь Сумської області

про стягнення 30518,87 грн., - 

встановила:

 Рішенням господарського суду Сумської області від 30 вересня 2010 року (суддя Заєць С.В.) по справі №18/56-10 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача завдану шкоду за забруднення атмосферного повітря в доход місцевого бюджету Буринської міської ради в сумі 30518,87 грн. з врахуванням вимог п.49 ст.6 та п.7 ст. 47 Закону України “Про Державний бюджет України від 27. 04. 2010 №0542224-10, а саме: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до місцевих бюджетів. Також стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 305,19 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційної скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу (вх. 11397) від 22.12.2010 року не погоджується з наведеними відповідачем у апеляційній скарзі доводами і просить у її задоволенні відмовити, рішення залишити без змін.

У судове засідання представники сторін не з’явились, хоча про дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином ухвалою суду від 22 грудня 2010 року. 

Через канцелярію суду 26 січня 2010 року позивач надав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв’язку з зайнятістю представника в іншій справі. 

Однак, жодних доказів позивач не надав.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про залишення його без задоволення.

У відповідності до приписів статті 75 ГПК України у випадку неподання відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного. 

Судом попередньої інстанції встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача шкоду в сумі 30518,87 грн. на користь третьої особи, завдану за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин без спеціального дозволу з урахуванням вимог п. 49 ст.6 та п.7 ст. 47 Закону України “Про Державний бюджет України від 27. 04. 2010 №0542224-10, а саме: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до місцевих бюджетів.

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Приходьком І.О. в присутності в.о. директора підприємства Буринський РРС "Хлібокомбінат" Струкова О.М. було проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Буринським РРС "Хлібокомбінат".

За результатами перевірки встановлено, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 07.07.1999 р. з 01.07.2009 року здійснював викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин без спеціального дозволу.

Внаслідок чого була спричинена шкода навколишньому природному середовищу в розмірі 30518,87 грн., розрахована за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 р. №639 та зареєстрована в Мін’юсті України від 21.01.2009 р. №48/16064.

Про що було складено акт перевірки від 18.04.2010 р., розрахунок розміру збитків і звіт про охорону атмосферного повітря.

Статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зобов'язані отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин. На момент проведення перевірки у відповідача даний дозвіл був відсутній. 

Пунктом 1.2 "Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" від 10.12.2008 р. №639 передбачається, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб). 

Пунктами 2.1, 2.1.2 Методики встановлено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. 

У вказаних пунктах Методики прямо визначено, що відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин є підставою для відшкодування шкоди, заподіяної атмосферному повітрю. 

З уточнень позовних вимог за №1861/03-13 від 29.09.2010 р. вбачається, що позивач просить суд стягнути з підприємства Буринський РСС "Хлібокомбінат" завдану шкоду за забруднення атмосферного повітря в доход місцевого бюджету Буринської міської ради в сумі 30518,87 грн. з врахуванням вимог п. 49 ст. 6 та п.7 ст. 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010рік»від 27.04.2010 № 0542224-10 а саме: 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до Державного бюджету України, 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до місцевих бюджетів.

Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що обсяг відповідальності за завдану таким правопорушенням шкоду ніде законодавчо не визначений.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року №639 встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Апелянтом зазначено, що директором підприємства подавались звіти, в яких вказувались обсяги забруднюючих речовин у відповідності до раніше вказаного в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте їх обсяг був суттєво завищений.

Відповідачем вказано, що, починаючи з 2005 року йшов спад виробництва, що призвело до зниження чисельності працюючих, скорочення кількості обладнання та виготовленої продукції.

Підприємство Буринської РСС “Хлібокомбінат” для прикладу навело обсяги спожито газу, у відповідності до інформації Буринського ЦГГ ВАТ "Сумигаз" №78 від 05.07.2010, в яких року встановлено, що підприємством Буринської РСС "Хлібокомбінат" спожито газу: за 2007 рік-212826 м3; за 2008 рік-95850 м3; за 2009рік-86915м3. З чого вбачається, що зазначені об'єми спожитого газу є суттєво нижчі від планових, а, отже, і обсяг шкоди є значно нижчим.

У відповідності до платіжних доручень, відповідачем за І-ІV квартали 2009 року та І квартал 2010 року до бюджету м. Буринь сплачувались платежі за забруднення навколишнього природного середовища.

Окрім того, в поданому позивачем розрахунку не вказано період за який нараховано збитки.

Відповідачем вказано, що в період з 01 липня 2009 року по березень 2010 року велась робота з переоснащення підприємства, окреме обладнання було демонтовано, а тому були відсутні кошти для проведення робіт з видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин, у зв’язку з чим дозвіл за перевіряємий період отримано не було, проте роботи з підготовки відповідних вихідних даних адміністрацією підприємства велись.

Проте, на лист директора підприємства Буринської РСС "Хлібокомбінат" заступником начальника держуправління Прудником М.О. 17 березня 2009 року було надано відповідь, згідно якої у відповідності до листа Мінприроди України від 29.12.2008р. №19860/11/18-58 держуправління повідомило новий термін отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Крім того, держуправління зазначило, що до отримання дозволу за новою формою діє дозвіл на викиди забруднюючих речовин №590388, який був виданий раніше в установленому порядку.

Крім цього, ч. 2 та 3 ст.226 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

У відповідності до статті 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я. 

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Саме таким порядком є Методика розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу і підриємством Буринської РСС "Хлібокомбінат" за 2 півріччя 2009 року здійснено відповідачем за вищевказаною Методикою по формулі 12.

Також відповідачем вказано, що із розрахунку вбачається, що визначення показника забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, здійснено позивачем за формулою, яка не передбачена вищевказаною Методикою.

Пунктами 3.6 та 3.7 Методики встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди. За відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами її інструментально-лабораторних вимірювань за формулою.

Однак, за основу брались дані статистичної звітності, які не відображали дійсних обставин справи. Крім того, відповідно до пункту 3.11 Методики такий показник, як час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, який застосовується при визначенні маси забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Отже, наданий позивачем розрахунок розмірів збитків судова колегія не вважає належним доказом, факт заподіяння шкоди не доведений, не надано достатніх обґрунтованих розрахунків завданої шкоди у випадку, якщо вона мала місце а отже, і сума збитків є недоведеною, а отже, санкції у вигляді стягнення грошових коштів не можуть бути застосовані.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, 

постановила:

 Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 30 вересня 2010 року по справі №18/56-10 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю. 

 

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

 

Суддя Ільїн О.В.

 

Суддя Камишева Л.М. 

 Повний текст постанови підписаний 31.01.2011 року.