КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2011 № 05-5-9/14918
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явився
від відповідача -не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2010
у справі № 05-5-9/14918 ( .....)
за позовом ОСОБА_1
до ВАТ "Холдингова компанія "Укркомунмаш"
Фонд державного майна України
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним правочину
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 р. у справі №05-5-9/14918 повернуто позовну заяву без розгляду. Повернуто з Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 р. у справі №05-5-9/14918, направити справу до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена місцевим судом з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
В судове засідання апеляційної інстанції 24.01.2011 р. позивач, представник відповідача не з’явились.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі позивача, представників відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Укркомунмаш”, Фонду державного майна України про визнання недійсним правочину.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2010 р. позовну заяву повернуто без розгляду, на підставі п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Повернуто з Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не вказано, який саме правочин вчинено між відповідачами (не зазначено його дату, реквізити), а також не зазначено підстави неможливості подати такий правочин позивачем, що позбавляє можливості суд витребувати такий правочин, який позивач оскаржує, на виконання якого між відповідачами міг бути підписаний акт приймання-передачі, а отже позивачем не додано доказів (не зроблено посилань на них), що підтверджують викладені у заяві обставини. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що позивач просить визнати недійсним правочин, на підставі якого між відповідачами було підписано акт від 23.06.2009 р., однак не вказує, який саме правочин позивач оскаржує, оскільки акт не є правочином, який може бути оскаржено в судовому порядку, а лише свідчить (є доказом) вчинення сторонами дій на виконання певного правочину (акту індивідуальної дії).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить визнати недійсним правочин, який відбувся на підставі акту приймання-передачі від 23.06.2009 р. №338, згідно з яким Фонд державного майна України прийняв від Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Укркомунмаш” пакет акцій Відкритого акціонерного товариства „Одесаремелектротранспорт” в кількості 46767 штук, номінальною вартістю 1 акції 0,25 грн., загальною вартістю пакету акцій – 11691,75 грн.
В оскаржуваній ухвалі суду зазначено про те, що позивачем не вказано, який саме правочин вчинено між відповідачами (не зазначено його дату, реквізити), а також не зазначено підстави неможливості подати такий правочин позивачем, що позбавляє можливості суду витребувати такий правочин, який позивач оскаржує.
Проте, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом не враховано те, що, звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає підстави та предмет позову, а також обставини, які, на його суб'єктивний погляд, підтверджують його позовні вимоги. Питання обґрунтованості позовних вимог з огляду на наведені позивачем обставини та належність поданих доказів підлягають з'ясуванню при вирішенні справи по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 р. у справі №05-5-9/14918 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 р. – скасуванню, з направленням справи №05-5-9/14918 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 63, 99, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 року у справі №05-5-9/14918 скасувати.
Матеріали справи №05-5-9/14918 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
27.01.11 (відправлено)