ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.11           Справа № 2/145-10.

За позовом:         Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич», м. Суми

до відповідача:  Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Суми

про розірвання договору та стягнення  3 430 грн. 81 коп.             

СУДДЯ        СОП’ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Пігарєвій І.О.

Представники:

від позивача:           Ломака Ю.М., довіреність б/н від 25.10.2007 р.

від відповідачів:     не прибув

Суть спору: позивач просить суд розірвати договір № 360 від 21.12.2007 р., укладений між сторонами по справі, з моменту набрання рішення у даній справі законної сили та стягнути з відповідача 3430,81 грн., в т.ч.: попередню оплату за невиконане зобов’язання в розмірі 2000,00 грн. відповідно укладеного договору; 367,81 грн. пені, 890,00 грн. інфляційних витрат, 173,00 грн. 3% річних та судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в засідання суду не з’явився.

Ухвала суду від 29.12.2010 року про порушення провадження у справі була направлена на адресу відповідача – АДРЕСА_1, однак повернулася до суду з відміткою органу зв’язку «не проживає». Згідно Витягу з ЄДРПОУ станом на 06.01.2011 року адреса ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного  представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази,  суд  встановив:

21 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною фірмою «Магазин «Славутич» та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1  укладено договір № 360, відповідно до умов якого позивач замовив у відповідача офісний диван вартістю 3350 грн. 00 коп., строк виконання замовлення встановлено до 25 січня 2008 року.

Відповідно до 2.1 договору виконавець (відповідач) зобов’язаний виконати роботу (виготовити диван) якісно згідно розмірів і дизайну, погоджених з замовником (відповідачем) в установлений договором строк та доставити позивачеві результат роботи разом з актом приймання – передачі.

Згідно п.2.2. договору замовник (позивач) зобов’язаний до початку виконання робіт повинен сплатити аванс в сумі 100 грн. 00 коп. на закупівлю матеріалів, а решту суми випалити після завершення роботи.

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 2000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2008 року.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо виготовлення дивану у встановлений строк, тобто до 26.01.2008 року  не виконав, в зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 34 від 22.12.2008 року з вимогою про повернення коштів, сплачених як предоплату та штрафні санкції за порушення зобов’язань, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідач грошові кошти в сумі 2000 грн. 00 коп. не повернув, штрафні санкції за невиконання зобов’язань не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов’язанні встановлений (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов’язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події   

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.664 ЦК України, обов’язок продавця передати покупцеві товар вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбаченого, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором; відповідне право покупця відмовитися від договору купівлі-продажу передбачено статтею 665 Цивільного кодексу України, наслідком чого є повернення сплачених попередньо коштів.

Крім того, відповідно до ч., ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 367 грн. 81коп. пені, яка нарахована на підставі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача 367 грн. 81 коп. пені, оскільки нарахування пені не передбачено умовами договору № 360.

Враховуючи вищевикладене, відповідач свої зобов'язання щодо поставки позивачеві товару за договором № 360 від 21 грудня 2007 року не виконав, тому позивач правомірно відмовився від зазначеного договору та заявив до стягнення суму попередньої оплати і оплати 890 грн. 00 коп. – інфляційних витрат та 173 грн. 00 коп. – 3% річних.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 3063 грн. 00 коп., з яких 2000 грн. 00 коп. – попередня оплата товару, 890 грн. 00 коп. – інфляційних витрат, 173 грн. 00 коп. – 3% річних.    

Факт  заборгованості відповідача в сумі  3063 грн. 00 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач доказів сплати заборгованості  в сумі 3063 грн. 00 коп. не подав, не подав і аргументованого заперечення, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.   

Відповідно до п.4.1 договору строк дії договору встановлено з моменту укладення, закінчення – з моменту кінцевого розрахунку.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Не виконання відповідачем свого зобов’язання щодо виготовлення дивану в строк установлений договором є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.            

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 2000 грн. 00 коп. – попередньої оплати товару, 890 грн. 00 коп. – інфляційних витрат, 173 грн. 00 коп. – 3% річних, а також щодо розірвання договору № 360 від 21.12.2007 року є правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 91 грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 210 грн. 70 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вкладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 360 від 21.12.2007 року, укладений між  Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною фірмою «Магазин «Славутич» (40000, м.Суми, вул.Харківська, 4; код 14008264) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич» (40000, м.Суми, вул.Харківська, 4; код 14008264) 2000 грн. 00 коп. – попередньої оплати, 890 грн. 00 коп. – інфляційних витрат, 173 грн. 00 коп. – 3% річних, 91 грн. 06 коп. – витрат по сплаті державного мита та 210 грн. 70 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4.В частині стягнення 367 грн. 81 коп. пені – відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                    О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  Повний текст рішення підписано 02.02.2011 року.