ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

 25 січня 2011 р.  Справа № 5010/102/2011-Б-24/4   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

в с т а н о в и в:

УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області у своїй заяві, як видно із її змісту, зазначає, що за даним боржником рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 547 грн 45 коп., а оскільки боржник припинив підприємницьку діяльність, не подає звітність до податкових органів, ініціюючий кредитор вбачає підстави для визнання фізичної особи-підприємця       ОСОБА_1 банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно викладених у ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положень, справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. В свою чергу, ст. 52 цього Закону, передбачає певні особливості банкрутства відсутнього боржника, зокрема, що кредитор може ініціювати порушення справи про банкрутство незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань; при цьому, слід мати на увазі, що указана норма не містить виключень щодо безспірності таких кредиторських вимог.

Відповідно до абзацу 7 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Приписами ч. 2 ст. 1071 ЦК України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Згідно положень частин 1, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у заяві кредитора про порушення справи про банкрутство повинні бути зазначені розмір вимог кредитора до боржника, обставини, що підтверджують наявність зобов’язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора й інші обставини, на яких ґрунтується заява; тобто з урахуванням положень ст. 52 цього Закону, у заяві ініціюючого кредитора щодо відсутнього боржника мають бути також зазначені такі обставини, які б у своїй сукупності беззаперечно свідчили про наявність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, тобто як відсутнього боржника. При цьому, усі наведені обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними й належними доказами.

Викладених положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як і положень ст. 33 ГПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ініціюючий кредитор при подачі своєї заяви не дотримався.

Зокрема, у заяві УПФУ в Надвірнянському районі відсутні посилання на відповідні докази, які б належним чином підтверджували безспірність кредиторських вимог до боржника, про які йде мова в цій заяві, докази обґрунтованості цих вимог тощо.

Що стосується викладених у заяві доводів ініціюючого кредитора про наявність підстав для визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” слід зазначити таке.

Згідно положень ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відомості про відсутність юридичної особи за її місцем реєстрації повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У ст. 18 цього ж Закону передбачено, що відомості внесені до Реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, оскільки відсутність боржника є фактом, який має юридичне значення і має бути підтверджений відповідними доказами, з урахуванням зазначених у ч. 2 ст. 34 ГПК України положень про те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, єдиним належним і допустимим доказом підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням може бути відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцем реєстрації. Такого доказу ініціюючий кредитор суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що подана управлінням Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не відповідає усім зазначеним вище вимогам закону і підлягає поверненню без розгляду на підставі абзаців 2 і 5 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та пункту 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись статтями 1, 5, 6, 7, 9 і 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 63, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і додані до неї документи - повернути без розгляду.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________

25.01.11