Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 р. справа № 2а-26483/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13.10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сніжному
до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»
про стягнення заборгованості в сумі 433653,51 грн.
за участю:
від позивача: Могила Д.В. (за дов. б/н від 15.11.2010 р.)
від відповідача: Дунєва І.М. (за дов. № 29 від 30.12.2009р.)
Державна податкова інспекція у м. Сніжному звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості зі збору за користування надрами в сумі 433653,51 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 19 листопада 2010 року за Державним підприємством «Сніжнеантрацит» через несплату останнім самостійно узгодженого податкового зобов’язання зі збору за користування надрами обліковується податковий борг в сумі 433653,51 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обов’язок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1., статті 5, підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі збору за користування надрами в сумі 433653,51 грн.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені в позовній заяві вимоги.
Представник відповідача в судовому засідання надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого суму заборгованості зі збору за користування надрами у розмірі 433653,51 гривень визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31906124, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 9). Відповідно до довідки № 1143 від 09.06.2004 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Сніжному (арк. справи 11).
26 квітня 2010 року відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Сніжному розрахунок плати за користування надрами за податковий звітний період перший квартал 2010 року вх. № 9001353699 (арк. справи 5), яким було визначено суму плати за користування надрами у сумі 136 945,32 гривень.
09 серпня 2010 року відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Сніжному розрахунок плати за користування надрами за податковий звітний період перше півріччя 2010 року вх. № 10435 (арк. справи 6), яким було визначено суму плати за користування надрами у сумі 37090,22 гривень.
09 серпня 2010 року відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Сніжному розрахунок плати за користування надрами за податковий звітний період перше півріччя 2010 року вх. № 10436 (арк. справи 7), яким було визначено суму плати за користування надрами у сумі 98968,14 гривень.
02 листопада 2010 року відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Сніжному розрахунок плати за користування надрами за податковий звітний період дев’ять місяців 2010 року вх. № 14613 (арк. справи 8), яким було визначено суму плати за користування надрами у сумі 159548,55 гривень.
За даними зворотного боку облікової картки з плати за користування надрами, відповідачем не було сплачено суму зобов’язань з плати за користування надрами за звітні періоди перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року та дев’ять місяців 2010 року на суму 433552,23 гривень та нараховано пені у розмірі 1101,28 гривень.
Станом на 20 грудня 2010 року за інформацією зворотного боку облікової картки відповідача з плати за користування надрами за відповідачем обліковується недоїмка у сумі 641 126,03 гривень, у тому числі за податкові звітні періоди перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року та дев’ять місяців 2010 року основний платіж у розмірі 432 552,23 гривень та пеня у розмірі 1101,28 гривень.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування».
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 13 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", яким визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, передбачено сплату збору за спеціальне використання природних ресурсів.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначені Кодексом України «Про надра».
Статтею 28. Кодексу України «Про надра» визначено, що користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору.
Порядок справляння платежів за користування надрами визначений статтею 30 Кодексу України «Про надра».
Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків.
Розміри платежів за проведення пошукових і розвідувальних робіт визначаються залежно від економіко-географічних умов і розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт, стану геологічного вивчення території та ступеня ризику.
Платежі за видобування корисних копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.
Розміри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони визначаються залежно від площі ділянки, що надається у користування, глибини моря та мети користування надрами.
Відповідно до статті 31 зазначеного Кодексу платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні: 1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 100 відсотків; 2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків; 3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний бюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 20 відсотків; 4) за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100 відсотків.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно пункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Наявними в матеріалах справи підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження зобов’язань з плати за користування надрами за звітні податкові періоди перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року та дев’ять місяців 2010 року шляхом надання до податкового органу розрахунків. Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів – зворотного боку облікової картки платника податків, відповідачем не здійснювалося самостійне погашення визначеної суми податкового зобов’язання з плати за користування надрами у сумі 641 126,03 гривень, у тому числі за податкові звітні періоди перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року та дев’ять місяців 2010 року основного платежу в розмірі 432 552,23 гривень та пені в розмірі 1101,28 гривень. На день судового розгляду, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов’язання з орендної плати за землю, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сніжному до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості зі збору за користування надрами в сумі 433653,51 гривень задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 31906124, адреса: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32) заборгованість зі збору за користування надрами в розмірі 433653,51 гривень (чотириста тридцять три тисячі шістсот п’ятдесят три гривні 51 копійка) на р/р 31113021700078, отримувач УДК у м. Сніжному ГУ ДКУ в Донецькій області, банк отримувача ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 13030100.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 грудня 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Михайлик А.С.