Справа № 428/9757/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року                                м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                              Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря                             Корнєвої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

Вирішуючи питання про можливість подальшого розгляду справи по суті, суд вважав за необхідне встановити наявність чи відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Так, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 справу № 243/13575/19 за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі – УВД ФССУ в Донецькій області) про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх у порядку спадкування передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Зазначена ухвала суду мотивована необхідністю відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 26.02.2020 у справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19); від 14.04.2020 у справі № 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19); від 09.12.2020 у справі № 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20); 16.12.2020 у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20).

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 у справі № 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20), аналізуючи положення статей 1219, 1227 ЦК України, зазначила, що потрібно розрізняти право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, яке нерозривно пов`язане із особою і не входить до складу спадщини, та право на суми відшкодування у зв`язку із трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, але не отримані ним за життя. Колегія суддів вважала, що при вирішенні спорів про право на отримання коштів у порядку статті 1227 ЦК України визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Право на призначення певних виплат згідно зі статтею 1219 ЦК України за висновком колегії суддів до складу спадщини не входить. З огляду на викладене колегія суддів не вбачала підстав для визнання за позивачкою права на отримання страхових виплат, оскільки як спадкоємець вона не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано, а останній дій відповідача із ненарахування спірних страхових виплат не оспорював.

Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 26.02.2020 у справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19); від 14.04.2020 у справі № 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19); від 16.12.2020 у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20).

Разом з тим, у практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду існує протилежний висновок щодо застосування положень статей 1218, 1219, 1227 ЦК України у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 у справі № 243/8684/19-ц (провадження № 61-22401св19) зазначено, що не є підставою для припинення страхових виплат особі ненадання їй довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про подальше здійснення відповідних нарахувань. При цьому колегія суддів виходила із того, що право на отримання страхових платежів закріплено за особою на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і може бути обмежено лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України. З огляду на викладене колегія суддів зробила висновок про те, що незвернення особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території після припинення нарахування страхових виплат унаслідок невзяття такої особи на облік як внутрішньо переміщеної не припиняє право її спадкоємців на отримання таких виплат на підставі статті 1227 ЦК України у порядку спадкування за законом.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважала, що зазначений правовий висновок має бути застосований до спірних правовідносин.

Отже, наведене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних палатах Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду принципово різного підходу до розуміння і тлумачення норм матеріального права у подібних правовідносинах, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2021 справу № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) прийнято до розгляду.

У цій справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування предметом спору є, в тому числі ті пенсійні виплати, які за твердженням представника відповідача не були нараховані за життя спадкодавця. Таким чином, правовідносини у цій справі є подібними до тих, що є предметом спору у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), оскільки вирішення заявленого спору залежить від застосування положень статей 1218, 1219, 1227 ЦК України у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з вимогами пункту 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій цивільній справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №243/13575/19 (провадження №61-11268сво20).

На підставі викладеного, керуючись статтями 251-253, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у цивільній справі № 428/9757/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування, до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №243/13575/19 (провадження №61-11268сво20).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                      Д.Б. Баронін