У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
суддів
за участю прокурора
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 10 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2010 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10737,10 грн. матеріальних збитків та 100 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 травня 2010 року вирок залишено без зміни.
За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що він 1 травня 2007 року, близько 1 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків завдав низку ударів ножем по тулубу своїй колишній дружині ОСОБА_4, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження від яких потерпіла померла на місці вчинення злочину.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1 стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове і судове слідство проведено неповно і однобічно, вказує на свою непричетність до інкримінованого йому злочину, порушення КПК. Просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу закрити.
захисник ОСОБА_2 також вказує на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення КПК, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину не підтверджена матеріалами справи збудовано на припущеннях. Просить судові рішення скасувати і закрити кримінальну справу.
Заслухавши доповідача, прокурора, _______, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи, а суд, дотримуючись цих же принципів, оцінити зібрані докази в їх сукупності і згідно з вимогами статей 323, 324 КПК України постановити законний і обгрунтований вирок.
Однак органами досудового слідства й судом зазначених вимог закону дотримано не було.
Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2009 року вирок Дунаєвецького районного суду від 27 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 було скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування.
Незважаючи на те, що під час нового розслідування органами досудового слідства, всупереч вимогам ст. 374 КПК України, частина вказівок суду апеляційної інстанції була виконана формально, а частина взагалі не виконана, суд розглянув справу і постановив обвинувальний вирок, який не можна визнати законним та обгрунтованим, оскільки залишилися недослідженими такі обставини, з’ясування яких може вплинути на вирішення питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 був затриманий в ніч вбивства ОСОБА_4 й доставлений до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області де відразу написав явку з повинною і дав зізнавальні показання у вчиненні умисного вбивства своєї дружини ОСОБА_4, які підтвердив в ході відтворення обстановки і обставин події.
Однак в подальшому, після зміни захисника, і до теперішнього часу ОСОБА_1 заперечує свою причетність до вбивства ОСОБА_4 та вказує на те, що показання, в яких він визнавав свою вину, були дані ним під впливом недозволених методів слідства, які застосовувалися до нього працівниками міліції причетними до розслідування кримінальної справи.
Зокрема, ОСОБА_1 стверджує, що працівники міліції приєднували у нього за вухами якість сторонні предмети і після цього він відчував, що через нього проходить електричний струм. Також приєднували електричний струм до статевого органу.
Згідно висновків судово-медичних експертиз у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох саден в правій завушній ділянці спричинені тупими предметами та тілесні ушкодження у вигляді трьох поверхневих ранок в ділянці статевого органу, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею (т.3, а.с. 72-73, 79-80).
Проте, органами досудового слідства і судом не дано належної оцінки вказаним показанням засудженого і не спростовано твердження ОСОБА_1, що виявлені у нього тілесні ушкодження виникли від дії електричного струму, хоча такі показання засудженого узгоджуються з проведеними експертизами.
Обгрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4, як органи досудового слідства, так і суд в основу своїх висновків поклали показання засудженого дані ним на початку досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вважали, що вбивство їхньої доньки міг скоїти лише ОСОБА_1, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які змогли лише пояснити, що ОСОБА_1 мав схильність до вживання алкогольних напоїв, на грунті ревнощів влаштовував сварки, а влітку 2006 року під час сварки намагався задушити свою дружину. Проведені у справі судові експертизи також не дають підстав стверджувати, що саме ОСОБА_1 винен у вчиненні вбивства ОСОБА_4
Таким чином органи досудового слідства й суд не перевірили всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Так, в первинних показаннях ОСОБА_1, які органи досудового слідства і суд поклали в основу обвинувачення, вбачається ряд суттєвих розбіжностей з фактичними обставинами справи, які були встановлені судом.
В цих показаннях ОСОБА_1 стверджував, що він перестрів потерпілу коли вона йшла від магазину додому, хоча достовірно встановлено, що потерпіла йшла з дому в сторону магазину. Також ОСОБА_1 вказав інше місце де він залишив потерпілу і куди викинув ніж, а не там, де потерпіла і знаряддя вбивства були виявлені. Суперечать також висновкам судово-медичних експертиз вказана засудженим локалізація і механізм завдання ударів ножем.
За таких обставин, органам досудового слідства належало ретельно перевірити вказані показання ОСОБА_1, дати їм оцінку в сукупності з іншими доказами, що є у справі, чого зроблено не було, хоча на це звертав увагу апеляційний суд у своїй ухвалі від 27 липня 2009 року.
Тому органам слідства належить шляхом проведення оперативних та слідчих дій усунути суперечності в показаннях засудженого встановленим фактичним обставинам справи.
У залежності від установленого, органам досудового слідства необхідно визначитись і щодо заяв ОСОБА_1 про визнання ним своєї вини під впливом недозволених методів слідства, зокрема, із застосуванням електричного струму, оскільки з огляду на показання ОСОБА_1 та вищенаведені висновки судово-медичних експертиз, у колегії суддів виникають певні сумніви, що ОСОБА_1 давав такі показання добровільно.
Також, із показань потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, видно, що за рік до смерті ОСОБА_4 на неї було вчинено напад невідомою особою, яка намагалася її задушити.
Окрім того, як вбачається з висновку судової медико-біологічної експертизи на недопалках сигарет, вилучених неподалік від виявлення трупа ОСОБА_4, виявлена слина, яка належить одній невстановленій особі чоловічої статі (т.3, а.с. 139-141).
Однак, вказана обставина залишилася поза увагою органів досудового слідства й суду, які в наведеній частині її не досліджували й не перевіряли, хоча така перевірка мала значення для можливого встановлення причетних до вчинення вбивства інших осіб з урахуванням того, що ОСОБА_1 ще на стадії досудового слідства відмовився від явки з повинною і своїх первинних показань з посиланням на обмову себе під впливом недозволених методів слідства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що досудове слідство проведено неповно, під час його проведення всупереч вимогам статей, 21, 61 КПК України не були досліджені, а також поверхово та однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, на що не звернули уваги суди при її розгляді.
Оскільки зазначена неповнота та недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, то прийняті по справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на нове розслідування, під час якого, враховуючи вимоги ч.2 ст. 74 КПК України та роз’яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” про те, що визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене та може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, необхідно усунути відмічені недоліки, всебічно, повно і об’єктивно дослідити всі обставини справи та прийняти законне й обгрунтоване рішення.
Підстав для закриття справи щодо ОСОБА_1, як про це йдеться у касаційних скаргах захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, ч.1 ст. 2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 – скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору Хмельницької області.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без зміни – тримання під вартою.
Судді:
Верещак В.М. Скотарь А.М. Канигіна Г.В.