14.12.2021

Справа № 331/6402/15-ц

Провадження № 2/331/15/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року                                                        м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Антоненко М.В. за участю секретаря: Федорової К.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства-фірма «Дарьял», Пубілчного акціонерного товариства «Завод Універсальне обладнання», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна служба інтелектуальної власності України про встановлення факту порушення прав за патентом та припинення порушення прав власника патенту та за зустрічним позовом Приватного підприємства-фірма «Дарьял» до ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту № 45938 «Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу»,-

В С Т А Н О В И В:

10.12.2014 р. до канцелярії Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства-фірма «Дарьял», Пубілчного акціонерного товариства «Завод Універсальне обладнання», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна служба інтелектуальної власності України про встановлення факту порушення прав за патентом та припинення порушення прав власника патенту та за зустрічним позовом Приватного підприємства-фірма «Дарьял» до ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту № 45938 «Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу».

       Як слід з ухвали Запорізького апеляційного суду (провадження № 22-ц/807/3587/21), предметом апеляційного розгляду була ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності корисних моделей за патентами України №45938 та №54880.

       Судом апеляційної інстанції зазначено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП-фірми «Дарьял», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Державна служба інтелектуальної власності України, про встановлення факту порушення прав за патентом та припинення порушення прав власника патенту та зустрічним позовом ПП-фірми «Дарьял» до ОСОБА_1 про визнання патенту недійсним закрито. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду Запорізької області (т.4, а.с.20-31).

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2018 року (головуючий суддя Жукова О.Є.) задоволено.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.4, а.с.93-96).

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №331/6402/15-ц (номер провадження 2/331/884/2018) встановлення факту порушення прав за патентом передано в провадження головуючого судді Максима Володимировича Антоненка (т.4, а.с.112).

У травні 2019 року представник відповідача ПП-фірми «Дарьял звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2019 року (головуючий суддя Антоненко М.В.) клопотання представника відповідача ПП-фірми «Дарьял» про закриття провадження у справі задоволено частково. Закрито провадження по справі за зустрічним позовом ПП-фірми «Дарьял», до ОСОБА_1 про визнання патенту №45938 «Порошковій дріт для ківшевої обробки рідкого металу. В решті клопотання відмовлено (т.5, а.с.91-97).

За приписами ч.1 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду, або ухвали про закриття провадження у справі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 липня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ПП-фірма «Дарьял».

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2019 року про закриття провадження (головуючий Антоненко М.В.). у цій справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.5, а.с.183-184).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2021 року постановлена за участю головуючого судді Антоненка М.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства-фірми «Дарьял» про відвід судді Антоненка М.В. з підстав не можливості участі судді у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування ухвали про закриття провадження у справі, оскільки, скасовуючи ухвалу про закриття провадження, апеляційний суд направив справу для подальшого розгляду, а не новий розгляд.

Проте, відмовляючи в задоволенні заяви про відвід судді, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ст. 374 ЦПК України, положеннями якої визначено повноваження апеляційного суду, не містить повноважень суду повернути справу на новий розгляд, а лише передбачає скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для подальшого розгляду.

За вказаних обставин, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання Приватного підприємства-фірми «Дарьял», дійшов помилкового висновку про необґрунтованість підстав для задоволення заяви про відвід судді Антоненка М.В.

За приписами п.п. 1-2 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими.

Отже, доводи апеляційної скарги в частині недопустимості повторної участі судді Антоненко М.В. в розгляді справи знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України для скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2021 року та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зважаючи на вищенаведені обставини, головуючим у справі подано заяву про самовідвід.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК Україниз підстав, зазначених у статтях36, 37 і 38цьогоКодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлений відвід учасниками справи.

Відповідно до змісту частини 3 статті 39 ЦПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до пункту 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Вищенаведені факти участі судді у розгляді справ за участю тих самих сторін, а також наявність судових рішень про відмову у задоволенні позовної заяви можуть створити враження в учасників, що в судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що, в свою чергу, може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

За викладених обставин, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи безстороннім судом та запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ`єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, запобігання виникнення у заявника та інших учасників процесу сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву судді Антоненко М.В. про самовідвід задовольнити.

Цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Приватного підприємства-фірма «Дарьял», Пубілчного акціонерного товариства  «Завод Універсальне обладнання»,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна служба інтелектуальної власності України про встановлення факту порушення прав за патентом та припинення порушення прав власника патенту та за зустрічним позовом Приватного підприємства-фірма «Дарьял» до  ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту № 45938 «Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», передати для визначення судді для розгляду справи в порядку визначеному ст. 33 ЦПК України .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                М.В. Антоненко