ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3263/21 Справа № 932/18968/19   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року                                м. Дніпро

   Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді               ОСОБА_2 ,

суддів                       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: 

секретаря судового засідання     ОСОБА_5 ,

захисника                 ОСОБА_6 ,

обвинуваченого

(в режимі відеоконференції)         ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040640002371 09 листопада 2019 року, щодо

                    ОСОБА_7 , 

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

   Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

   Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 до 06 січня 2022 року. В задоволенні клопотання сторони захисту відмовлено.

   Мотивуючи ухвалене рішення суд посилався на те, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_7 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

   Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

   В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час або на інший більш м`який запобіжний захід.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що повноваження прокурора ОСОБА_8 не підтверджені належним чином, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від 03 листопада 2021 року не підлягає розгляду. Вказує на відсутність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що в даному кримінальному провадженні відсутні вагомі докази вчинення обвинуваченим умисного вбивства, а також відсутні вагомі докази на підтвердження причетності обвинуваченого до смерті громадянки ОСОБА_9 . Звертає увагу на те, що

 ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має офіційне місце роботи в ТОВ Степлайн та позитивну характеристику з місця роботи. Вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_7 знаходиться тривалий строк під вартою з 26 жовтня 2019 року, який на 09 листопада 2021 року становить 2 роки і 14 днів.

   Позиції учасників судового провадження.

   У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити.

Мотиви суду.

   Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених

ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах провадження №932/18968/19, 09 листопада 2021 року в судовому засіданні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська в порядку ст.331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що виразилось в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_7  та доводи сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_7  судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Так,  ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у видіпозбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду.

Також, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному провадженні, оскільки йому, зокрема, відомі їх повні анкетні дані та місце їх проживання.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого  ОСОБА_7  під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Твердження захисника про те, що повноваження прокурора ОСОБА_8 не підтверджені належним чином, а тому його клопотання про продовження строку тримання під вартою від 03 листопада 2021 року не підлягає розгляду, спростовуються наявною у матеріалах провадження копією постанови першого заступника керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 03 листопада 2021 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, відповідно до якої на підставі ст.ст.37, 110 КПК України для здійснення повноважень прокурорів у даному кримінальному провадженні №12019040640002371 було призначено групу прокурорів у складі, зокрема і прокурора ОСОБА_8 .

Доводи захисника про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_7 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисником в апеляційній скарзі не наведено.

Що стосуєтьсядоводів захисника про те, що відсутні вагомі докази вчинення обвинуваченим умисного вбивства, а також відсутні вагомі докази на підтвердження причетності обвинуваченого до смерті громадянки ОСОБА_9 , апеляційний суд зазначає, що питання кваліфікації дій, доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення надається судом при ухваленні судового рішення по суті справи.

При цьому, продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16 травня 2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Доводи захисника про те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, офіційне місце роботи в ТОВ Степлайн та позитивну характеристику з місця роботи, не заслуговують на увагу як такі, що не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

   Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, апеляційним переглядом не встановлено.

Разом з цим апеляційний суд зважає на тривалість строку застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в той же час, на думку суду апеляційної інстанції, у цьому провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступлення від принципу поваги до особистої свободи, а також забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Водночас, враховуючи те, що на цей час судом першої інстанції ще не прийнято остаточного рішення й судовий розгляд ще триває, а також положення ст. 28, ч. 1 ст. 318 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду цього кримінального провадження та вжити термінових заходів щодо дотримання вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника  залишити без задоволення.

   Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

   Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

________________         _________________         ________________

ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4