ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/7985/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1     до Дар`ївської сільської ради        про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дар`ївської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 11.09.2020 року, яким позивачу надано згоду на виділення земельної ділянки в контурах № НОМЕР_1 та № 27а, та відмовлено в частині клопотання щодо надання земельних часток (паїв) в натурі в контурах № 49 та № НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Дар`ївську сільську раду Херсонського району Херсонської області  постановити рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельних ділянок у контурах № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 , які відносилися до земель КСП «Світанок».

Також позивач просить звільнити його від сплати судового збору, поновити строк звернення до суду з цим позовом та витребувати докази.

Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Так, частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем заявлена вимога про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

При цьому поважність причин пропуску строку звернення позивач обґрунтовує юридичною неосвіченістю та намаганнями вирішити питання в досудовому порядку. Також позивач посилається на оскарження в судовому порядку дій державного виконавця.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, слід виходити з такого.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 року по справі № 648/3268/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправною бездіяльність Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02 серпня 2019 року (вх. № К-138) і зобов`язано Токарівську сільську раду Білозерського району Херсонської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02 серпня 2019 року (вх. № К-138) та прийняти відповідне рішення.

На виконання вказаного судового рішення 55 сесія сьомого скликання Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області повторно розглянула клопотання позивача та прийняла рішення від 11.09.2020 № 580, відповідно до якого сільська рада вирішила надати згоду громадянину ОСОБА_1 на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність загальною площею 14,7478 га (богар контур № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_4 кадастровий номер 6520387000:05:004:0007, зрошення контур 27а ділянка № НОМЕР_5 кадастровий номер 6520387000:04:023:0079, богар контур № НОМЕР_1 ділянка НОМЕР_6 кадастровий номер 6520387000:05:004:0008, зрошення контур 27а ділянка № НОМЕР_7 кадастровий номер 6520387000:04:023:0080,) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» на території Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області. Громадянину ОСОБА_1 замовити документацію із землеустрою у розробника, який відповідає вимогам статей 26, 34 Закону України «Про землеустрій». Відмовлено громадянину ОСОБА_1 в частині клопотання від 02.08.2019 року №К-138 щодо надання земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) у контурах № 49 та № 50 у адміністративних межах Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, за межами населених пунктів, які не підпадали під розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок», та ніколи не належати колективному сільськогосподарському підприємству «Світанок».

Також зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження ВП № 63606131 з примусового виконання виконавчого листа № 648/3268/19 від 06.11.2020 року виданого Херсонським окружним адміністративним судом про зобов`язання Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02 серпня 2019 року (вх. № К-138) та прийняти відповідне рішення.

Однак вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення шляхом прийняття сільською радою рішення від 11.09.2020 № 580, яке оскаржується в межах даного позову.

Вважаючи протиправною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження позивач звертався до суду з відповідним позовом (справа №540/1052/21) та посилається на вказану обставину, як на одну з поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України строк звернення до суду в разі застосування процедури досудового порядку вирішення спору не поширюється на строк звернення до суду, а тому не впливає на обставини пропуску вказаного строку. Тому посилання позивача на намагання вирішити питання у досудовому порядку та оскарження постанови державного виконавця в судовому порядку не спростовують факту обізнаності позивача про порушення своїх прав рішенням сільської ради, яку він оскаржує в межах даного позову та не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Зазвичай це обставини, які не залежали від волевиявлення особи або обставини, які об`єктивно перешкоджали у вчасному зверненні до суду.

Також суд не приймає посилання позивача на юридичну неосвіченість, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду з огляду на те, що у попередніх вищевказаних справах за позовами ОСОБА_1 (справи №648/3268/19 та №540/1052//21) інтереси позивача представляла адвокат Сисак Світлана Петрівна.

Таким чином обставин, які би давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду, наразі відсутні.

Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність підтверджених належними доказами поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне вчинення відповідних дій.

Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №826/16024/17, від 19 вересня 2018 року у справі №708/21/17, від 26 вересня 2018 року у справі №281/492/17, від 16 серпня 2019 року у справі №826/10115/17.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку, відмінних від вказаних у позовній заяві та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/7985/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя                                                                                                        А.С. Пекний