ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
02.11.07 Справа№ 17/214
за позовною військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави уповноваженого органу Міністерства оборони України в особі Військової частини А 4150 , с.Старичі
до відповідача Товариства військових місливців та рибалок Західного регіону України , м.Львів
Третя особа-1 Яворівська квартирно-експлуатаційна частина райну , м.Яворів
Третя особа-2 Управління Західного оперативного командування, м.Львів
про звільнення зайнятих земельних ділянок
Суддя Ділай У.І.
Представники:
Від прокуратури : Сисак В.В.
від позивача: Смілка В.І.- ю/к
від відповідача: Ковальчук М.І.- гол. мисливствознавець
від третьої особи-1: Балух О.М. –представник, Галушко О.А.- нач. КЕЧ
від третьої особи-2: явка не забезпечена
Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави уповноваженого органу Міністерства оборони України в особі Військової частини А 4150 , с.Старичі за участю третіх осіб на стороні позивача , які не заявляють самостійних вимог –Яворівська КЕЧ району , Управління Західного оперативного командування, м.Львів до Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України , м.Львів про звільнення належних Міністерству оборони України та закріплених за військовою частиною А4150 земельних ділянок , із розміщеними на них озерами “Інженерне” , “Саперне” та “Нове”, які безпідставно зайняті відповідачем.
Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив , вказавши , що на спірних земельних ділянках знаходять об”єкти , які збудовані товариством та належать йому , однак в обгрунтування заперечень правовстановлюючих документів суду не надав.
З підстав викладених в ухвалах суду розгляд матеріалів справи відкладався, враховуючи клопотання представників сторін, термін розгляду справи продовжено відповідно до ст.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали та з”ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін в судовому засіданні суд встановив:
26.12.05р. між Західним оперативним командуванням ЗО України в особі Командувача військами Західного оперативною командування та товариством військових мисливців та рибалок Західного регіону України в особі голови регіональної ради був укладений договір №227 про співробітництво в галузі організації та розвитку мисливського та стрілецько-стендового спорту, спортивного рибальства, туризму, ведення мисливського та рибальського господарства терміном до 31.12.06р. Предметом угоди є співробітництво сторін в галузі організації розвитку мисливського та стрілецько-стендового спорту, спортивного рибальства, туризму, ведення мисливського та рибальського господарства.
Відповідно до п.2.1 даного договору, Західне оперативне командування надає товариству у визначеному законом порядку мисливські угіддя та землі, закріплені за військовими частинами та установами оперативного командування для здійснення структурної діяльності товариства; сприяє у здійсненні заходів, спрямованих на виконання даного договору військовими частинами та установами оперативного командування на підставі додатково укладених договорів.
У відповідності до вимог п.3.2, 3.5 договору, будь-які зміни до договору вносяться шляхом укладення між сторонами додаткового договору. Продовження терміну його дії також оформляється шляхом укладення між сторонами додаткового договору.
Договором (п.7.1) передбачено, що цей договір носить рамковий характер і вчинення будь-яких дій на його виконання, пов'язаних з набуттям сторонами майнових прав, передачею у користування чи відчуженням державного майна, вчиненням інших дій, пов'язаних із витратами державних коштів, потребує укладання додаткових господарських договорів.
Командувачем військами Західного оперативного командування 07.06.01р., на виконання аналогічної угоди від 27.07.00р. про співробітництво в галузі організації та розвитку мисливського та стрілецько-стендового спорту, спортивного рибальства, туризму, ведення мисливського та рибальського господарства (п.2.1 угоди), термін дії якого закінчився 31.12.05р., був виданий наказ №140 "Про закріплення та використання водоймищ на території 232 загальновійськового полігону", яким за відповідачем, для організації на них культурного відпочинку, спортивно-любительеького риболовства та вирощування посадкового матеріалу, закріплені озера по ріці Завадівка "Інженерне", "Саперне" та "Нове", які знаходяться на території в/частини А4150, що перебувала у підпорядкуванні Західного оперативного командування МО України.
Згідно до абзацу 3 п.2 п.п.2.1 угоди від 07.06.01р. надання відповідачу мисливських угідь та землі, виділеної для потреб оборони, здійснювалось безкоштовно. Однак 20.12.04р. до вказаної угоди були внесені зміни додатковою угодою №184, відповідно до яких із вказаного абзацу слово „безкоштовно" було виключено.
В порушення п.7.1 договору від 26.12.05р., як і попередньої угоди від 27.07.01р. із змінами від 20.12.04р., договір оренди земельних ділянок та угідь, як і зазначених озер, між цим товариством та Управлінням Західного оперативного командування чи його структурними підрозділами, у тому числі - в/частиною А4150, не укладався.
Використання у 2007 році відповідачем зазначених вище земель та водних об'єктів (озер "Інженерне", "Саперне" та "Нове"), розміщених на закріплених за в/ч А4І50 землях оборони, підтверджується як листом голові товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону №62 від 19.06.06р., так і затвердженим командиром вказаної частини актом обстеження земель 232 загальновійськового полігону від 15.05.07р.
На підставі рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області №20 від 24,01.1980 року „Про видачу державного акту на право користування землею Янівській квартирно-експлуатаційній частині району (КЕЧ)" вказаній частині, як структурному підрозділу МО України, на підставі зазначених в ньому постанов органів державної влади, було затверджено встановлені межі користування та видано Янівській КЕЧ району державний акт на право користування землею площею 39327,37 гектари, зареєстрований у виконкомі за № ГУ-103 - 1980 року.
Станом на 01.09.1998 року Яворівською КЕЧ району прийнято від Янівської КЕЧ району, 39043,8 гектарів землі, яку займав та займає 232 загальновійськовий полігон (в/частина А4150). За період 1998 - 2006 років було відчужено 2901,39 га земель полігону, тому станом на жовтень 2006 року за вказаною частиною рахується 36142,41 гектари землі, що підтверджується довідкою Яворівської КЕЧ району № 1119 від 12.10.06 року.
За військовою частиною А4150 вказана земельна ділянка є закріпленою на підставі наказу командувача військами Західного ОК №137 від 25.06.2002 року „Про закріплення земельних ділянок 232 загальновійськового полігону за військовими частинами".
31.12.06р. термін дії договору №227 від 26.12.05р. закінчився, а тому, товариство військових мисливців і рибалок Західного регіону України звернулось до командування в/частини А4150 з клопотанням продовжити цей договір, однак листами командира в/частини А4150 від 08.02.07р. №134 та від 23.02.07р. №193 було повідомлено, що підстав та повноважень для продовження цього договору чи укладення нових договорів про співпрацю у командування частини немає, оскільки згідно вимог діючого наказу МО України №51 від 23.02.99р., право на укладення таких договорів надане лише оперативним командуванням, корпусам та з'єднанням МО України.
Військова частина А4150, як структурний підрозділ органу державної виконавчої військової влади - Міністерства Оборони України, до жовтня 2006 року підпорядковувалась безпосередньо Західному оперативному командуванню.
Згідно директиви Міністра оборони України від 25.07.06р. №д 322/1/010 щодо організації і якісної передачі 232 загальновійськового полігону (Яворівського) Західного оперативного командування у безпосереднє підпорядкування Командуванню Сухопутних військ ЗС України та наказів Командувача Сухопутних військ ЗС України від 04.10.06р. та Командувача військ Західного оперативного командування від 25.09.06р. №321, вказаний військовий полігон (умовне найменування - військова частина А4150) був переданий у безпосереднє підпорядкування Командуванню Сухопутних військ ЗС України, про що складено відповідний акт, затверджений 16.10.06р. Командувачем Сухопутних військ ЗС України.
На цій підставі наказом командувача військ Західного оперативного командування №272 від 10.08.06р. були внесені зміни в наказ №140 від 07.06.01р., відповідно до яких скасований п.4 цього наказу щодо здійснення відповідачем контролю за здійсненням риболовної діяльності на закріплених водоймах. В подальшому, на підставі зазначеного у телеграмі №116/7/2/745 від 23.01.07р. наказу Командувача Сухопутних військ ЗС України, виданого за результатами ревізії з питань збереження, законності використання та передачі земель 232 загальновійськового полігону (військової частини А4150), Командувачем Західного оперативного командування видано наказ №18 від 02.02.07р., яким скасовано абзац 5 п. 1 та п.4 зазначеного наказу №140 від 07.06.01р. щодо закріплення за відповідачем озер „Інженерне", „Саперне" та „Нове", що по річці Завадівка, які знаходяться на території закріплених за в/частиною А4150 земель.
Частиною 1,2 ст.4 Закону України "Про оренду землі " встановлено, що об'єктами оренди є земельні ділянки , що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України , територіальних громад , держави. Об”єктами оренди можуть бути земельні ділянки з насадженнями , будівлями, спорудами , водоймами , що розташовані на них , якщо це передбачено договором оренди.
Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України плати за користування землею та озерами не вносило, як і не сплачувало земельного податку, незважаючи на те, що на закріплених за ними угіддях (озерах) здійснювало господарську діяльність, розпоряджалося доходами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих доходів.
Відповідно до ст.14 Закону України ,Про Збройні Сили України", земля, води та інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами і військовими навчальними закладами, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління, а згідно Закону України "Про господарську діяльність у ЗС України" (ст.ст. З, 5), як орган державного управління у Збройних Силах, Міністерство оборони України несе відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.
Аналогічне підтверджується ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" від 27.11.03р. №1345-ІУ та ст. 77 Земельного кодексу України, де зазначено що "землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України...", до яких відноситься позивачі - Міністерство оборони України та військова частина А4150.
Крім того, Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.92р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", підприємствам (установам) що є у загальнодержавній власності, заборонено передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.
Статтею 13 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями державної власності належить до повноважень Кабінету Міністрів України, а згідно ст. 4 Закону України „Про оренду землі", орендодавцем земельних ділянок можуть виступати лише особи, у власності яких перебувають ці земельні ділянки.
Міністерство оборони України як орган, уповноважений управляти військовим майном, чи Фонд Держмайна, не надавали погодження стосовно передачі спірних земель (угідь) в оренду чи у комунальну власність, як і не було затвердженого постановою Кабінету Міністрів України переліку щодо передачі їх з державної власності у власність недержавних органів.
Оскільки термін дії договору №227 від 26.12.05р. про співробітництво в галузі організації та розвитку мисливського та стрілецько-стендового спорту, спортивного рибальства, туризму, ведення мисливського та рибальського господарства закінчився, а договір на оренду вищевказаних земель (озер) не укладений, то це державне військове майно, яке перебуває на балансі в/частини А4150 підлягає поверненню відповідачем.
Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності , заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення.
У відповідача відсутні правові підстави для користування спірними земельними ділянками , оскільки договір №227 від 26.12.05р. про співробітництво припинив свою дію 31.12.06р.
Судові витрати віднести на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 4-3, 12, 33, 34, 36, 38, 43, 44, 49, 69, 75, 84, 85, 116 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов”язати Товариство військових місливців та рибалок Західного регіону України , (м.Львів, вул.Коперніка,27, ЗКПО 20788912) звільнити належні Міністерству оборони України та закріплені за військовою частиною А4150 (с.Старичі, Яворівського району, Львівської обл.) земельні ділянки , із розміщеними на них озерами “Інженерне” , “Саперне” та “Нове” в термін до 31.12.2007р.
3. Стягнути з Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України (79000, м. Львів, вул Коперніка, 27. Р/р 26004000001615 в АК “Електрон-банк” м. Львова, МФО 325213, ЗКПО 20788912) в доход державного бюджету (р/р № 31119092800006 в УДК у Л/о, Отримувач –Держбюджет Личаківського району м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 20807199) 85,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Стягнути з Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України (79000, м. Львів, вул Коперніка, 27. Р/р 26004000001615 в АК “Електрон-банк” м. Львова, МФО 325213, ЗКПО 20788912) в доход державного бюджету (р/р № 31212259700006 в ГУДК у Л/о, Отримувач –УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази на стягнення відповідно до ст.116 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя