Справа №  1-8/11

                                                                       ВИРОК

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року     Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

               при секретарі Коваль Т.С.

               з участю прокурора Лепської Н.П.

               потерпілого ОСОБА_1,

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу про обвинувачення                                               

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Скитьки Ріпкинського району Чернігівської області, з повною загальною середньою освітою,  військовозобов”язаного, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, маючого на утриманні малолітню дитину, в силу ст.89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122  КК України;

ВСТАНОВИВ:

          11.09.2010 року близько 18 години ОСОБА_2, поблизу домоволодіння АДРЕСА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком в область щелепи ОСОБА_1, спричинивши потерпілому тілесні ушкоження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров»я, у вигляді переломів суглобового паростка справа та нижньої щелепи.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що ввечері 11.09.2010 року в с.Скитьки він, на побутовому грунті, вступив у суперечку з ОСОБА_1 і наніс останньому один удар кулаком лівої руки в область обличчя, внаслідок чого потерпілий упав. У скоєному підсудний щиро кається.

        З урахуванням повного визнання підсудним своєї вини, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які учасниками судового розгляду не оспорюються.      

          Суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я, а дії підсудного органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.

          Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом»якшуючі покарання підсудного обставини, а також відомості про особу винного.

          Обставиною, пом»якшуючою покарання ОСОБА_2, суд вважає щире каяття.

          Обставин обтяжуючих покарання підсудного по справі не встановлено.

          З матеріалів справи вбачається, що підсудний посередньо характеризується  за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину.

          ОСОБА_2 вважається несудимим, однак він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення навмисних злочинів.

          З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що покарання   підсудному необхідно визначити у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст.122 КК України.

          В той же час, суд вважає можливим, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов»язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без відбування покарання.

          Запобіжний захід підсудному, до набрання вироком чинності, необхідно залишити попереднім - підписку про невиїзд.

          Цивільний позов по справі не заявлено, речові докази та судові витрати відсутні.          

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 - визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

          На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, у відповідності до ст.76 КК України обов»язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з”являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

          Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком чинності, залишити попереднім - підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція, до апеляційного суду Чернігівської області, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

           Суддя                                                                Є.А. Жовток