12.01.2011
Справа № 22ц-12338 Головуючий в І інстанції
Подіновська Г.В.
Категорія 27 Доповідач Колісниченко А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Колісниченка А.Г.,
суддів Капітан І.А.,
Вадзінського П.О.,
при секретарі Дремлюзі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23.11.2010 року по справі за позовом комунального підприємства «Житловик-Свєтлово»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Каховського міськрайсуду Херсонської області від 23.11.2010 року позов КП «Житловик-Свєтлово»задоволено. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто заборгованість з оплати витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 2849 грн. 22 коп., а також 30 грн. в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення.
Апелянт та його представник, у судовому засіданні на задоволенні скарги наполягали, посилаючись на те, що позивач не запропонував йому до укладення та не уклав з ним договір на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який би відповідав вимогам чинного законодавства, не надав послуг у належному обсязі та належної якості, у нього була відсутня ліцензія на виконання будівельних робіт, що унеможливлює їх виконання, договір від 12.09.2006 року про надання йому позивачем комунальних послуг рішенням суду від 28.10.2010 року визнано недійсним, судом не дано оцінки актам-претензіям, а також поясненням свідків про неналежне надання послуг позивачем.
ОСОБА_4, повідомлена про розгляд справи, до суду не з'явилась. ОСОБА_3 який є чоловіком ОСОБА_4 пояснив, що вона не може з'явитись до суду з поважних причин.
Представниця КП «Житловик-Свєтлово», у судому засіданні проти задоволення апеляції заперечувала, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених цивільно-процесуальним законом, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1(а.с.57). Разом з ним у цій квартирі мешкає його дружина ОСОБА_4 та їх неповнолітні діти. Вказаний будинок, відповідно до рішення виконкому Каховської міської ради № 59 від 14.02.2006 року, перебуває на балансі КП «Житловик-Свєтлово»і це підприємство визначено виконавцем житлово-комунальних послуг (а.с.90-92). Названими доказами спростовуються доводи апелянта щодо відсутності у КП «Житловик-Свєтлово»підстав для обслуговування будинку АДРЕСА_1. Перелік послуг, які мають надаватись позивачем та розмір оплати за них визначені рішеннями Каховського міськвиконкому від 12.12.2006 № 449, від 15.05.2008 року № 200, від 14.07.2009 року № 333 (а.с.73-77,227). Відповідач нерегулярно і частково, на власний розсуд, здійснював оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого станом на 01.06.2010 року утворилась заборгованість у розмірі 2849 грн. 22 коп., яка підтверджена розрахунком.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
З 12.09.2006 року правовідносини між сторонами регулювались договором № 2109 про участь у наданні послуг з утримання будинків та прибудинкових територій (а.с.9). Однак, рішенням Каховського міськрайсуду Херсонської області від 28.10.2010 року цей договір визнано недійсним (а.с.380). У листопаді 2009 року позивач направляв ОСОБА_3 проект договору про надання житлово-комунальних послуг для узгодження і підписання (а.с.16), однак позивач договір не підписав і заходів із належного врегулювання договірних відносин з позивачем не вживав.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, зроблений із застосуванням норм ч.1,2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.156 ЖК України, постанови КМУ № 572 від 08.10.1992 року, про те, що відсутність договору про надання послуг не звільняє споживача від обов’язку щодо їх оплати, за умови фактичного їх надання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані наряди-завдання на виконання робіт, акти прийняття виконаних робіт, довідки по вартість виконаних робіт та інші докази, які підтверджують факт надання ним послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території (а.с. 58-69,96-147). Окрім того, надані докази про здійснення позивачем перерахунку оплати за ненадані послуги (а.с.78,79). На заперечення проти позову відповідачем надавались письмові докази щодо неналежного надання КП «Житловик-Свєтлово»послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території (а.с.18-55, 180-185), а також допитувались свідки. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач наданими доказами підтвердив свої позовні вимоги, в той час як відповідач своїх заперечень проти позову належно не довів, оскільки цим доказам судом дана оцінка у відповідності зі ст.212 ЦПК України.
Доводи апелянта щодо відсутності у позивача ліцензії на здійснення будівельних робіт відхиляються, оскільки вони не мають стосунку до предмету доказування по справі.
Доводи щодо ненадання позивачем актів виконаних робіт підписаних обома сторонами, відповідно до ст.882 ЦК України відхиляються через те, що вказана норма матеріального права спірні правовідносини не регулює.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції неправильно оцінено надані ним акти-претензії щодо ненадання позивачем послуг, також відхиляються, оскільки відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» акти-претензії можуть слугувати доказами неналежного надання послуг обслуговуючою організацією лише у разі укладення між сторонами письмового договору, а як встановлено судом договір від 12.09.2006 року визнано недійсним, що означає, що вказані акти, які складались під час його дії втратили юридичну силу, а отже і доказовість, в силу положень ч.1 ст.236 ЦК України.
Інші доводи апелянта також відхиляються, оскільки вони не спростовують висновків суду.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23.11.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Колісниченко А.Г.
судді Вербицька Л.І.
Вадзінський П.О.