П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2120/24

Провадження № 3/348/970/24

17 вересня 2024 року                        м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Івано-Франківського РУП ВП № 1 (м. Тисмениця) в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У с т а н о в и в :

18.08.2024 о 03:42 год. в с. Тисменичани по вул. Січових Стрільців водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Combo, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу "Alcotest Drager 6810". Відповідно до тесту результат огляду склав 0,82 проміле. Водій порушив вимоги п. 2.9А ПДР - Керування ТЗ в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 113804 від 18.08.2024, відеозаписом, рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою тесту "Драгер" та іншими матеріалами справи.

В судове засідання 17.09.2024 ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належно шляхом направлення судової повістки за місцем його проживання. Відповідно до повернутого до суду рекомендованого повідомлення судова повістка була отримана особисто, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні. Причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, судову повістку отримав, зацікавленості в розгляді справи не виявив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку із тим, що він рухався в комендантську годину, з причиною зупинки був згоден. В подальшому, при спілкуванні було виявлено, що ОСОБА_1  має ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки чи в медичному закладі, на що останній погодився пройти огляд на місці зупинки. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Алкотест Драгер 6810, результат огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 показав 0,82%, з результатом останній погодився.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.        

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.        

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

       В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

       Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.        

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.        

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 2.9А Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв`язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

       Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

       Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обтяжуючих обставин, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 113804 від 18.08.2024) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).        

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області                 О. Ю. Максименко