Справа № 761/505/24

Провадження № 2/761/4987/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Ганущака А.М.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Остапенка С.Л.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним, скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язати вчинити дії та стягнення моральної шкоди, суд, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом в якому просила визнати незаконним і скасувати наказ №1717-к/01 від 06.12.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосованого відносно ОСОБА_1 - начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити заходи заохочення, у тому числі премію до професійного свята «Дня енергетики», премію за ІV квартал 2023 року та річну премію за 2023 рік; стягнути із відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. та 2422,40 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В обгрунтування позову зазначено, що 10.08.2023 НЕК «Укренерго» було оголошено закупівлю «30230000-0 Комп`ютерне обладнання Пристрій розподілу живлення серверних шаф».

12.10.2023 до відділу закупівель ІТ та обладнання НЕК «Укренерго» надійшов висновок від Департаменту інфраструктурних систем НЕК «Укренерго» про невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «УВБА «ЦЕНТР». 20.10.2023 на підставі вказаного висновку тендерну пропозицію учасника ТОВ «УВБА «ЦЕНТР» було відхилено протокольним рішенням уповноваженої особи НЕК «Укренерго» Ковальським О.В. № 6023/11/2023, однак, 23.10.2023 учасник ТОВ «УВБА «ЦЕНТР» подав скаргу до комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Комісія), в якій просив зобов`язати замовника скасувати рішення № 6023/11/2023 про відхилення його тендерної пропозиції.

Позивачка вказує на ту обставину, що розглянувши скаргу, Комісія відмовила ТОВ «УВБА «ЦЕНТР» у задоволенні його скарги, однак в мотивувальній частині рішення № 17661-р/пк-пз зазначила, що замовником протиправно відхилено тендерну пропозицію учасника по одній з двох підстав.

Далі, як зазначає ОСОБА_1 , 13.11.2023 через систему документообігу АСКОД до неї надійшла на ознайомлення доповідна записка без дати її складення за підписом начальника Департаменту інфраструктурних систем НЕК «Укренерго» ОСОБА_4 , погоджена 06.11.2023 членом правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_5 з резолюцією щодо вжиття заходів дисциплінарного впливу відносно позивачки. Вказана доповідна також містила резолюцію голови правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_3 :«Розглянути вжиття заходів дисциплінарного впливу, про результати доповісти до 11.00 13.10.2023», яка адресована члену правління ОСОБА_6 та керівнику дирекції управління ланцюгами поставок ОСОБА_7 .

Вподальшому, як зазначено у позові, 06.12.2023 було видано наказ №1717-к/01 від 06.12.2023 за підписом голови правління НЕК «Укренерго» Кудрицького В.Д. про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани який було видано виключно за те, що під час засідання Комісії вона підтримала додаткові пояснення скаржника, які були надані скаржником та просила Комісію винести обґрунтоване рішення.

У наказі про догану зазначається, що проступок було виявлено на підставі доповідної записки начальника Департаменту інфраструктурних систем ОСОБА_4 від 06.11.2023.

Проте, позивач вказує, що це не відповідає дійсності, оскільки: 1) доповідна записка ОСОБА_4 не містить дати її складення, а про дії, які на думку ОСОБА_4 є проступком, йому стало відомо 03.11.2023, оскільки він приймав безпосередню участь в засіданні Комісії 03.11.2023. Окрім цього, засідання Комісії транслювалося в YouTube на сторінці Комісії і на доповідній записці дата 06.11.2023 міститься виключно в резолюції члена правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_5 та підтверджує виключно дату проставлення ним резолюції, а не дату виявлення діяння, кваліфікованого ОСОБА_4 як проступок; 3) на доповідній записці міститься резолюція голови правління НЕК «Укренерго» наступного змісту: «Розглянути вжиття заходів дисциплінарного впливу. Про результати доповісти до 11.00 13.10.2023». Головою правління ОСОБА_3 у відповідності до його резолюції вказано розглянути питання про вжиття заходів дисциплінарного впливу, а не заходів дисциплінарного стягнення в розумінні Кодексу законів про працю за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення). Тобто резолюцією голови правління було визначено саме розглянути питання про застосування заходів дисциплінарного впливу, а не заходів дисциплінарного стягнення. Звертає увагу, що будь-яких інших рішень від голови правління як роботодавця не було прийнято.

Окрім цього, сторона позивача вказує на порушення строку розгляду питання щодо застосування заходів дисциплінарного впливу, зазначений у резолюції голови правління (до 13.10.2023, тобто до дати вчинення діяння, кваліфікованого ним як проступку), а також відсутність дати складення доповідної записки, що, на її думку, свідчить про обізнаність роботодавця уже станом на 03.11.2023 (дата засідання комісії Антимонопольного комітету України та участь у ньому начальника Департаменту інфраструктурних систем ОСОБА_4 , яким і було складено доповідну записку) були відомі обставини, якими він обгрунтовує притягнення позивачки до відповідальності.

Відповідачем у порушення ст.147-149 КЗпП України не дотримано правила та порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, встановлених вимогами п.п.1 п.14.1 Розділу 14, а також п.15.1, 15.11, 15.12 Розділу 15 Антикорупційної програми НЕК «Укренерго» (антикорупційна програма, додаток 13), а також в порушення вимог п.1.3.; п.п.3 п.2.1.; п.3.1.,4.1., 5,1; 5,2; 5.11; 6.5, 7.1 Порядку проведення службових розслідувань та службових перевірок НЕК «Укренерго», затверджених наказом відповідача від 29.03.2019 №194 (порядок проведення розслідувань), уповноважений з реалізації Антикорупційної програми (комплаєнс) ОСОБА_8 не організував та не провів разом з Департаментом безпеки перевірку доводів викладених у резолюції керівника відповідача та не прийняв рішення щодо закриття перевірки або необхідності проведення службового розслідування, чим порушив (процедуру) порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Позивачка також зазначає, що відповідно до п.5.11., п.8.8. Порядку проведення службових розслідувань та службових перевірок НЕК «Укренерго», ОСОБА_8 , як посадова особа, якій доручено проведення службової перевірки, не ознайомив її з правами, як працівника, дисциплінарний проступок якого підлягав розслідуванню або перевірці та не склав про це довідку.

В наказі про догану не вказано, що конкретно вона не виконала чи виконала з порушенням, та який причинний зв`язок між моїми діями та наслідками, які взагалі не вказуються у наказі, однак, позивачка наполягає, що жодних рішень вона не приймала і жодного документа не підписувала.

Таким чином, на думку сторони позивача, з оскаржуваного наказу про догану взагалі не вбачається за прийняття якого рішення та з якими наслідками вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності, та які саме норми Антикорупційної програми порушила.

Також в оскаржуваному наказі не зазначено, які саме інтереси НЕК «Укренерго» нею не було враховано.

Позивачка вказує, що вона змушена докладати додаткових зусиль для забезпечення нормального функціонування та відновлення стану свого здоров`я, а також відновлення своєї ділової репутації та доводити, що нею не здійснювалося жодних порушень Антикорупційної програми та посадової інструкції і вона є сумлінним та доброчесним працівником. Завдану моральну шкоду оцінює в 20 000,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що її притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось із порушенням норм КЗпП України, а тому вона вимушена звернутись до суду із вказаним позовом за захистом своїх трудових прав.

09.01.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.02.2024 надійшов відзив на вказану позовну заяву в якій сторона відповідача повністю заперечує проти задоволення позову у зв`язку із його безпідставністю.

Так, у відзиві зазначено, що згідно п.п. 3.2 розділу 3 Посадової інструкції позивач представляє у встановленому порядку НЕК «Укренерго» в інших організаціях у межах, наданих керівництвом повноважень та здійснює листування. Водночас, із суті позовних вимог не зрозуміло, чи представляла ОСОБА_1 інтереси НЕК «Укренерго» при розгляді справи Комісією, адже рішенням АМКУ №17661-р/пк-пз таке не вбачається, а до позову не долучена копія довіреності як представника НЕК «Укренерго» під час розгляду скарги в АМКУ.

А протокольне рішення ОСОБА_9 (уповноважена особа НЕК «Укренерго») №6023/11/2023 від 20.10.2023 є рішенням замовника у якому останній виражає своє рішення щодо відхилення пропозиції учасника закупівлі. Відтак, думка ОСОБА_9 щодо часткової обґрунтованості скарги учасника закупівлі, пропозиція якого було відхилена, не може бути визнана пропозицією НЕК «Укренерго», так як вона суперечить рішенню, яке було прийнято ОСОБА_9 як уповноваженою особою замовника.

Сторона відповідача посилається на ту обставину, що в даному випадку інтерес НЕК «Укренерго» становить підтримка позиції замовника у процедурі відкритих торгів щодо відхилення пропозицій учасників, які не відповідають тендерній документації, під час розгляду скарг учасників, пропозиції яких відхилено, Комісією. А наслідками розгляду скарги ТОВ «УВБА «Центр» Комісією було відмовлено у задоволенні його скарги згідно з рішенням №17661-р/пк-пз, водночас, дане рішення в установленому порядку ТОВ «УВБА «Центр» до суду не оскаржене.

Приймаючи оскаржуваний наказ, відповідачем було враховано, що ОСОБА_1 , виступаючи в засіданні Комісії від імені НЕК «Укренерго» та частково погоджуючись зі скаргою ТОВ «УВБА «Центр», фактично ухвалювала ділове рішення, однак, при цьому не врахувала інтересів НЕК «Укренерго», адже погодження зі скаргою учасника, пропозиція якого відхилена замовником, фактично свідчить про визнання факту прийняття незаконного рішення щодо відхилення пропозиції, яке тягне за собою не лише відповідальність уповноваженої особи Замовника, а шкодить діловій репутації НЕК «Укренерго» при здійсненні закупівель товарів і послуг. Отже, порушення позивачкою п.п. 7 п. 5.1 розділу 5 Антикорупційної програми, що є порушенням трудової дисципліни.

У відзиві також зазначено, що позивачка вчинила дисциплінарний проступок 03.11.2023, а дата виявлення цього факту у доповідній записці не зазначена, однак дата резолюції - 06.11.2023.

Відповідач, як роботодавець, у відзиві також зазначає, що ним додержані передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, і вказані норми КЗпП України мають визначальне значення при вирішенні питання про притягнення працівника до відповідальності.

Щодо стягнення моральної шкоди, відповідачем вказано на безпідставність заявлених вимог.

19.02.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху і надано позивачці строк для усунення виявлених після відкриття провадження у справі недоліків, які у визначений строк було усунуто і продовжено розгляд справи по суті заявлених вимог.

06.02.2024 від позивачки надійшла відповідь на відзив в якому вона висловила свою незгоду із наказом про її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Серед іншого, звернула увагу, що НЕК «Укрнерго» не оскаржив рішення Антимонопольного Комітету України до суду, відтак, визнав його законність та обґрунтованість, у тому числі щодо протиправного відхилення учасника по одній із підстав. Зазначає, що у НЕК «Укренерго» відсутній нормативний документ, який би містив визначення інтересів НЕК «Укренерго», їх детальний перелік, засоби і способи їх задоволення. І окремо звертає увагу, що в оспорюваному наказі взагалі не зазначено які інтереси вона порушила, а твердження відповідача про «підтримку позиції замовника» з`явилося лише як постфактум у відзиві та не підтверджується жодним нормативним документом і відсутні докази порушення ні щодо прийняття позивачкою рішень, а ні відносно того, що її виступ суперечив інтересам відповідача, тобто відсутнє порушення Антикорупційної програми та трудової дисципліни.

20.02.2024 надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому представник відповідача фактично заперечує проти позову і змісту відповіді на відзив позивачки та, серед іншого, зазначає, що позиція ОСОБА_1 під час розгляду скарги щодо підтримання її вимог однозначно свідчить про фактичне ухвалення ділового рішення, яке протирічить обставинам проведеної закупівлі, прийнятому за її наслідками законному рішенню та вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні 25.03.2024 задоволено клопотання позивачки про виклик свідка, відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залишено без розгляду клопотання позивачки про доручення доказів до матеріалів справи, а в судовому засіданні 21.05.2024 відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про дослідження електронного доказу - відеозапису засідання комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлений позов і просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Третя особа ОСОБА_3 про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним вином, однак в судове засідання не з`явився.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Так, перевіряючи обставини притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, судом встановлено, що Наказом №1717 -к/01 від 06.12.2023 за підписом голови правління НЕК «Укренерго» Кудрицького В.Д. до начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів НЕК «Укренерго» Познахівської Л.Р. застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани з позбавленням премії за 4 квартал 2023 року та забороною застосування будь-яких заходів заохочення за весь час дії догани (т.1 а.с.12-13).

В обгрунтуванні вказаного наказу роботодавець зазначив, що 03 листопада 2023 року начальник відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів НЕК «Укренерго» Познахівська Л.Р., як уповноважена особа на представлення інтересів НЕК «Укренерго», визнала необґрунтованість скарги ТОВ «УВБА «Центр» на дії НЕК «Укренерго», як замовника закупівлі, яка розглядалась Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що підтверджується відеозаписом, розміщеним за посиланням на відеозапис, по що стало відомо з доповідної записки начальника департаменту інфраструктури систем ОСОБА_4 від 06.11.2023.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Перевіряючи обставини дотримання роботодавцем строків притягнення працівника до відповідальності, суд дійшов наступних висновків.

Так, в оскаржуваному наказі прямо зазначено, що про дії ОСОБА_1 на засіданні Антимонопольного комітету України 03.11.2024 стало відомо з доповідної записки начальника департаменту інфраструктури систем ОСОБА_4 від 06.11.2023.

Однак, таке твердження в наказі спростовується наступними доказами, що були досліджені в судовому засіданні під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Наявна в матеріалах справи копія вищевказаної доповідної записки на ім`я Голови правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_3 за підписом начальника Департамену інфраструктурних систем ОСОБА_4 - взагалі не містить дати складання, як і не містить вхідного номеру або номеру її реєстрації на підприємстві (т.1 а.с. 30).

У верхньому лівому куті доповідної записки наявна резолюція щодо розгляду вжиття заходів дисциплінарного впливу і про результати доповісти до 11год. 13.10.2023.

На доповідній записці наявна резолюція (за повідомленням учасників справи - члена правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_5 ) про свою підтримку доповідної записки та прохання вжити заходів дисциплінарного впливу із зазначенням, що викладені факти підтверджуються відеозаписом колегії АМКУ (розміщено на офіційному каналі) - і зазначено виключно дату проставлення ним резолюції такої резолюції - 06.11.2023, а не дату виявлення діяння.

В тексті доповідної записки її ініціатор ОСОБА_4 зазначає, що він був присутній під час засідання Комісії АМКУ і як представник замовника (Департаменту інфраструктури ІТ) особисто наполягав на тому, що пропозиція не відповідає технічним вимогам, а в цей час ОСОБА_1 відстоювала сторону позивача.

Таким чином, про всі дії позивачки на засіданні Комісії, про які доповів ОСОБА_4 , йому, як представнику НЕК «Укренерго», було достеменно відомо ще 03.11.2023, оскільки він в цей день безпосередньо приймав участь в засіданні Комісії.

В судовому засіданні встановлено, що про всі події на засіданні Комісії, в тому числі із участю позивачки, відповідачу, як роботодавцю, було відомо 03.11.2023.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що зазначення «позивача» в доповідній записці, як і дата « 13.10.2023 » є технічними описками.

Таким чином, судом встановлена помилковість твердження в наказі про те, що про дії позивачки на засіданні Комісії 03.11.2023 роботодавцю стало відомо лише 06.11.2023.

Отже, в порушення положень ст. 148 КЗпП України, відповідачем НЕК «Укренерго», як роботодавцем позивачки, 06.12.2023 застосоване дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 із пропуском місячного строку після виявлення (03.11.2023) проступку.

Крім того, судом встановлено, що в порушення вимог ст. 149 КЗпП України відповідач зажадав від працівника ОСОБА_1 письмові пояснення вже після спливу місячного строку строку, визначеного законодавцем для вирішення питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а саме 05.12.2023 через програму АСКОД запропонував надати пояснення 05.12.2023 до 17.00 (т.1 а.с. 49).

Позивачкою були надані відповідні письмові пояснення роботодавцю (т.1 а.с 50-54).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу №1717-к/01 від 06.12.2023, ОСОБА_1 оголошено догану та вирішено не нараховувати премію за четвертий квартал 2023 року, а також не застосовувати заходи заохочення протягом строку дії догани за порушення трудової дисципліни внаслідок порушення нею вимог п. 2.27 Посадової інструкції начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок, затвердженої 05.10.2021 директором з управління персоналом ОСОБА_10 , недотриманням вимог п.п. 7 п. 5.1 Антикорупційної програми НЕК «Укренерго», що призвело до ухвалення ділового рішення без врахування інтересів НЕК «Укренерго».

Так, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ухвалення ділового рішення позивачкою на засіданні Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель, що відбулося 03.11.2023, виявилось у тому, що ОСОБА_1 підтримала позицію скаржника - ТОВ «УВБА «Центр». А в наказі зазначено, що визнання 02.11.2023 обгрунтованості скарги ТОВ «УВБА «Центр» на дії НЕК «Укренерго» свідчить про порушення трудової дисципліни та посадових обов`язків.

Однак, зміст наказу не містить інформації в чому проявилось порушення вимог п. 2.27 Посадової інструкції щодо недотримання вимог Антикорупційної програми позивачкою.

В свою чергу, вимоги п.п. 7 п. 5.1 Антикорупційної програми НЕК «Укренерго» передбачають, що працівники НЕК «Укренерго» ухвалюючи ділові рішення, максимально враховують інтереси НЕК «Укренерго» (т.1 а.с. 68).

Однак доказів ухвалення позивачкою ділового рішення та його відповідного оформлення матеріали справи не містять, як і не вказано в чому полагяло порушення інтересів НЕК «Укренерго», оскільки згідно рішення №17661-р/р/пк-пз від 03.11.2023 Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель, у задоволеніі скарги ТОВ «УВБА «Центр» на дії НЕК «Укренерго» - відмовлено (т.1 а.с 15-29).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який на час виникнення спірних правовідносин працював начальником Департаменту закупівель ІТ та обладнання і був безпосереднім керівником позивачки, засвідчив, що ОСОБА_1 на засіданні Антимонопольного комітету не приймала та не ухвалювала будь якого ділового рішення, про яке вказано в наказі про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також зазначив, що він за засіданні 03.11.2023 підтримав позицію, яку позивачка висловила на засіданні, хоча до цього він відхилив пропозицію.

На вказаному підприємстві відповідача запроваджено Антикорупційну програму НЕК «Укренерго», яка погоджена Наглядовою радою 09.12.2022 та затверджена Головою правління 20.01.2023 (т.1 а.с. 56-92).

А відповідно до наказу №194 від 29.03.2019 у НЕК «Укренерго» затверджений також і Порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок (т.1 а.с. 93-111).

Однак, судом встановлено, що відповідачем були порушені діючі на підприємстві положення Антикорупційної програми НЕК «Укренерго» та Порядок проведення службових розслідувань, що полягає в наступному.

В порушення вимог п.п.1 п.14 та п. 14.1 Антикорупційної програми НЕК «Укренерго» відповідачем не було призначено внутрішнє розслідування з метою підтвердження чи спростування інформації про ймовірне порушення, а також не складено висновку за результатами службового розслідування до якого не долучені письмові рекомендації Уповноваженого, в тому числі щодо виду дисциплінарного стягнення, які мали бути обов`язково розглянуті керівником НЕК «Укренерго» або особою, яка його заміщує. Відхилення таких рекомендацій керівником НЕК «Укренерго» здійснюється письмово та має бути належним чином обґрунтоване (а.с. 83).

Відповідачем також не було дотримано п.1.3. Порядку проведення службових розслідувань та службових перевірок, а саме не було залучено при проведенні перевірки дій позивачки щодо порушення нею вимог Антикорупційного програми,оскільки про це прямо зазначено в наказі, не було залучено Уповноваженого з реалізації Антикорупційної програми (комплаєнку) або його підлеглих (т.1 а.с.94).

В свою чергу, згідно до п. 2.1 вказаного Положення, підставою для проведення службового розслідування є недотримання вимог Антикорупційної політики або положень щодо дотримання бізнес-етики (т.1 а.с.95).

Всупереч п.3.1. Порядку не було призначено службове розслідування відповідним наказом відповідача (т.1 а.с. 96).

Також не виконано вимог п.5.11 Порядку та не ознайомлено працівника, дисциплінарний проступок якого підлягає розслідуванню, з йог правами, передбаченими цим порядком та не складено і не підписано відповідну довідку (т.1 а.с. 100).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовим і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд прийшов до висновку, що позивачка під час розгляду справи по суті довела наявність обставин та фактів, якими вона обґрунтовує позовні вимоги про незаконність та підстави для скасування наказу №1717-к/01 від 06.12.2023, як такого, що прийнятий роботодавцем як в порушення вимог ст. 148 КЗпП України, так і з порушенням Антикорупційного програми та внутрішніх правил відповідача щодо проведення службових розслідувань та перевірок, а тому позовна вимога щодо визнання незаконним та скасування наказу №1717-к/01 від 06.12.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» підлягає задоволенню.

При цьому, оскільки наказ визнаний незаконним і підлягає скасуванню в цілому, і в частині позбавлення премії за 4 квартал 2023 року та забороною застосування будь-яких заходів заохочення за весь час дії догани також, тому позовні вимоги зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити заходи заохочення, у тому числі премію до професійного свята «Дня енергетики», премію за ІV квартал 2023 року та річну премію за 2023 рік, - задоволенню не підлягають, оскільки порушені трудові права захищені шляхом визнання незаконним і скасуванням повністю наказу про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності: як у вигляді догани, так і в частині розпорядження в наказі відповідача не нараховувати премію за четвертий квартал 2023 року, а також не застосовувати заходи заохочення протягом строку дії догани.

Згідно із положеннями ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Разом із тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн., оскільки долучені позивачкою до позову медичні висновки щодо її стану здоров`я: консультативний висновок лікаря невролога, госпітальна шкала тривоги і депресії, ендоскопічне дослідження, - не свідчать про те, що стан здоров`я позивачки пов`язаний із притягненням її до дисциплінарної відповідальності, крім того, відсутні докази стану її здоров`я за попередній час. І стороною позивача не надано доказів втрати нею нормальних життєвих зв`язків, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, адже звернення до суду із вказаним позовом для захисту свої порушених трудових прав, за умови збереження роботи, таким не являється.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору, при цьому інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті, не впливають на вищевказані висновки суду.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку задоволення позову в частині позовних вимог визнати незаконним та скасувати наказ №1717-к/01 від 06.12.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосованого відносно ОСОБА_1 - начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок. В іншій частині позову - відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд керується правилами ст.ст. 133, 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави відповідно до діючих ставок судового збору станом на день ухвалення рішення судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

З приводу відшкодування інших судових витрат, понесених позивачем у справі, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Позивачка просила суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: договір про надання правової допомоги без № від 14.12.2023, акт приймання-передачі юридичних послуг від 02.01.2024 в якому зазначено про сплату позивачкою гонорару за надання правової допомоги.

Стороною відповідача в судовому засіданні заявлено про необґрунтованість та завищення розміру вказаних витрат на професійну правничу допомогу, а тому представник НЕК «Енергоатом» просив зменшити розмір таких витрат до 5000,00 грн.

Суд, з урахуванням усної заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу доходить до висновку щодо часткове стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

Нормами до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені види адвокатської діяльності.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв, то у висновках Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, проаналізувавши вартість і обсяг наданих позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представниками процесуальних документів, категорії спору, обсягу фактично наданих позивачу послуг з правової допомоги та заперечень сторони відповідача в контексті положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи, що позивач особисто і без участі представника приймала участь у судових засіданнях, на переконання суду, стягнення судових витрат, понесених позивачем у вказаній справі у розмірі 15000,00 грн. є неспівмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, а також часом, витраченим на їх виконання, а тому не відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та справедливості розміру отриманих коштів.

Враховуючи наявність підстав для зменшення розміру суми судових витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6000,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 147, 148 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним, скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язати вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №1717-к/01 від 06.12.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосованого відносно ОСОБА_1 - начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 25.

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса місця роботи: АДРЕСА_2 . Повний текст складений 18.09.2024.

Суддя: