Номер провадження: 22-ц/813/263/24

Номер провадження: 22-ц/813/264/24

Справа № 947/6748/20

Головуючий у першій інстанції Салтан Л.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого                Сегеди С.М.,

суддів:                        Громіка Р.Д.,

                                       Драгомерецького М.М.,        

               за участю:

секретаря                Козлової В.А.,

представника ОСОБА_1 – адвоката Юшинської І.Є.,

представника ПАТ «МТБ БАНК» - адвоката Бланковської Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Юшинської Ірини Євгенівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року та ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021 року про виправлення описки, постановлених під головуванням судді Салтан Л.В.,

встановив:

27.03.2020 року Публічне акціонерне товариство (далі – ПАТ) «МТБ БАНК» вернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року позовну заяву ПАТ «МТБ БАНК» було задоволено (т.2, а.с.173-177).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача прострочену заборгованість за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 року у розмірі 14 158,64 доларів США, та 206 220,86 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі по 4 267,66 грн. з кожного.

15.01.2021 року представник ПАТ «МТБ БАНК» надав суду заяву про ухвалення у справі додаткового судового рішення (т.2, а.с.181-183).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021 року в задоволенні заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення було відмовлено. Разом з тим, цією ж ухвалою було виправлено описку в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року, а саме: вказано вірно другий, третій, четвертий абзаци резолютивної частини рішення суду: стягнуто солідарно з: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Банку прострочену заборгованість за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 року у розмірі 72 080,81 доларів США та 207 419,24 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку судовий збір у розмірі 16 525,46 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку судовий збір у розмірі 16 525,46 грн. (т.2, а.с.187).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Гаврилюк Ю.І. ставила питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року та ухвали того ж суду від 18.01.2021 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (т.2, а.с.189-209).

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Ю.І. було задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року залишено без змін. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021 року в частині виправлення описки було скасовано (т.4, а.с.91-93).

Разом з тим, 12.06.2024 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Юшинської І.Є. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ПАТ «МТБ БАНК» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 31 188,69 грн. т.4, а.с.104-112).

Представник ПАТ «МТБ БАНК» - Бланковська Т.О. надала заперечення на клопотання та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на ненеобґрунтованість клопотання (т.4, а.с.179-182).

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участю представника ОСОБА_1 – адвоката Юшинської І.Є. і представника ПАТ «МТБ БАНК» - адвоката Бланковської Г.О. та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.4, а.с.178).

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні за участю представника ОСОБА_1 – адвоката Юшинської І.Є. і представника ПАТ «МТБ БАНК» - адвоката Бланковської Г.О., у відсутність інших учасників справи.

Крім того, у зв`язку з перебуванням суддів Сегеди С.М., Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. у відпустках, а також у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення відбувся 18.09.2024 року.

На думку колегії суддів клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 02-05/20 від 13.05.2020 року, укладеного між адвокатом Гаврилюк Ю.І. та ОСОБА_1 , розрахунок суми гонорару адвоката у розмірі 80 000,00 грн., звіт про надання послуг за договором № 02-05/20 від 13.05.2020 року, Акт приймання-передачі послуг на оплату послуг у розмірі 80 000,00 грн., рахунок на оплату послуг у розмірі 80 000,00 грн. (т.4, а.с.113-120).

Також міститься договір про надання правової допомоги № 6-09/22 від 06.09.2023 року, укладеного між адвокатом Ющинською І.Є. та ОСОБА_1 , рахунок суми гонорару адвокату за надану правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн., звіт про надання послуг на суму 40 000,00 грн., Акт приймання-передачі послуг від 29.05.2024 року на суму 40 000,00 грн., рахунок про оплату послуг адвокату на суму 40 000,00 грн., квитанція від 31.05.2024 року про оплату ОСОБА_1 адвокату Юшинській І.Ю. гонорару за надані послуги у розмірі 20 000,00 грн. (т.4, а.с.121-130).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, ЄСПЛ, суд застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанціях, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої та апеляційної інстанції.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Ю.І. було задоволено частково, на 50%, а саме: скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині виправлення описки від 18.01.2021 року (т.4, а.с.91-93).

При зменшенні витрат на правову допомогу апеляційний суд виходить із співмірності та складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (п.п.1-23 ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, судом апеляційної інстанції було враховано: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанціях; чи потрібно було адвокатам вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі  № 910/20852/20.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Гаврилюк Ю.І. надавала правову допомогу під час розгляду даної справи у суді першої та апеляційної інстанціях. Адвокат Юшинська І.Є. надавала правову допомогу ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. З цього можна зробити висновок, що адвокати були обізнані у справі з усіма деталями справи, що з неї випливають.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача - ПАТ «МТБ БАНК» судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесла ОСОБА_1 у судах першої та апеляційної інстанціях у розмірі 20 000,00 грн.

При цьому колегія суддів виходить із принципів розумності та справедливості судових витрат на правничу допомогу, а також із того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року складає 3 028,00 грн. на місяць.

У зв`язку з цим, сума витрат на правничу допомогу складає 20 000,00 грн., що відповідає 6,6 прожитковим мінімумам для працездатних осіб з 01.01.2024 року.

Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Юшинська І.Є. просить стягнути з ПАТ «МТБ БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 31 188,69 грн.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 року сплатила 62 377,38 грн. (т.2, а.с.239). За апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021 року апелянткою було сплачено 454,00 грн. (т.2, а.с.244).

Як вже зазначалось, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 21.12.2020 року було відмовлено, а апеляційна скарга на ухвалу суду була задоволена та ухвала Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021була скасована.

За таких обставин, а також враховуючи, що апеляційна скарга в частині скасування ухвали суду від 18.01.2021 року була задоволена у повному обсязі, з ПАТ «МТБ БАНК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн., як того вимагає ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 381, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:        

Клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Юшинської Ірини Євгенівни про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», код ЄДРПОУ: 21650966, на користь  ОСОБА_1 , РНОКПП:  НОМЕР_1 , судові витрати на правничу допомогу  у  розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок). 

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», код ЄДРПОУ: 21650966, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня її складання.

Повне судове рішення складено 19.09.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду:         С.М. Сегеда

                               Р.Д. Громік

       М.М. Драгомерецький