Справа № 456/5322/21
Провадження № 3/456/2523/2021
ПОСТАНОВА
іменем України
07 грудня 2021 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Головного управління Держпраці у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, жителя м. Пустомити Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «КОШТ-ЛІМІТЕД», визначеними законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 41 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , працюючи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «КОШТ-ЛІМІТЕД» (вул. Сколівська, 14, м. Стрий, Львівська область), порушив вимоги законодавства про працю, зокрема: - порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» - з наданих розрахункових відомостей та відомостей розподіл виплат за період з січня 2021 року по червень 2021 року, встановлено, що працівнику ( ОСОБА_1 ) індексація грошових доходів не нараховувалась та одночасно не виплачувалась в відповідні періоди для їй нарахування (в червні 2021 року); - порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону Украйни «Про оплату праці» - при вивченні документів, що стосуються нарахування та виплати заробітної плати, встановлено, що заробітна плата працівникам ТзОВ «Виробничо-комерційний центр «КОШТ-ЛІМІТЕД» шістнадцятиденного проміжку між виплатами, та пізніше семи днів після періоду з який здійснюється виплата, що призвело до формування заборгованості із виплат заробітної плати, яка станом на 21.07.2021 року становить 37,1 тис. грн. (не виплачена заробітна плата за квітень-травень 2021) перед 3 працівниками (в т.ч. перед 2 працюючими в сумі - 20,9 тис. гри. та 1 звільненим ( ОСОБА_2 ) в сумі - 16,2 тис. грн.). В ході проведення заходу контролю Товариство погасило заборгованість і виплати заробітної плати (квітень-травень 2021 року) в сумі - 20,9 тис. грн. В ході інспекційного відвідування адміністрацією Товариства не надано документів які би свідчили про виплату заробітної плати працівникам за червень 2021 року в сумі — 14,3 тис. грн. перед 2 працюючими працівниками; - порушення вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці» - компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушеннях строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифі на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, не провадиться при виплаті заборгованої заробітної плати. Зокрема, при виплаті заробітної плати працівникам за січень 2021 року у травні 2021 року згідно відомостей розподілу виплат та платіжного доручення № 148 від 17.05.2021 року; за лютий 2021 року у червні 2021 року згідно відомостей розподілу виплат та платіжного доручення №153 від 03.06.2021 року; за березень 2021 року у червні 2021 року згідно відомостей розподілу виплат та платіжного доручення № 151 від 30.06.2021 року; за квітень 2021 у липні 2021 року згідно відомостей розподілу виплат та платіжного доручення № 67 від 22.07.2021 року; за травень 2021 року у липні 2021 року згідно відомостей розподілу виплат та платіжного доручення № 972 від 22.07.2021 року не нараховано та не проведено до оплаті компенсацію 2 працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушеннях строків її виплати; - порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від Товариства не проводиться в день звільнення. Станом на 22.07.2021 року iснувала заборгованість із виплати «розрахункових коштів перед 1-м звільненим працівником на суму - 16,2 тис. грн.., а саме: відповідно до наказу від 12.03.2021 № l-к, ОСОБА_2 12.03.2021 року звільнено з роботи з посади водія автотранспортного засобу за угодою сторін, пункт 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні від Товариства ОСОБА_2 належали кошти в сумі 16 178 грн. 02 коп., з них 5 238 грн. 60 коп. невиплачена заробітна плата за лютий 2021 року, 5 700 грн. 82 коп. - не виплачена заробітна плата за березень 2021 року (в т. ч. 4 627 грн. 22 коп. грошова компенсація за 26 календарних днів невикористаної щорічної відпустки); - відповідно до наказу від 19.03.2021 № 2-к, ОСОБА_3 19.03.2021 року звільнено з роботи з посади головного бухгалтера за угодою стоpін, пункт 1 ст. 36 КЗпП України, виплату всіх сум, що належали при звільненні виплачено частинами: 17.05.2021 року згідно відомості розподілу виплат та платіжного доручення № 148 від 17.05.2021 року; 03.06.2021 року згідно відомості розподілу виплат та платіжного доручення № 153 від 03.06.2021 року; та 30.06.2021 року згідно відомості розподілу виплат та платіжного доручення № 151 від 17.05.2021 року; - порушення вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України - у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачується. Зокрема, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку виплачено звільненому ОСОБА_3 (звільнений 19.03.2021 частинами 17.05.2021 року; 03.06.2021 року; 30.06.2021 року; - порушення вимог ч. 1 ст. 83 КЗпП України - при звільненні працівника не виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки, а саме: відповідно до наказу від 12.03.2021 № 1-к, ОСОБА_2 12.03.2021 року звільнено з роботи з посади водія автотранспортного засобу угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України на грошову компенсацію за всі дні невикористаної щорічної відпустки (за період з 11.02.2019 року - 12.03.2021 року).
Судові засідання у цій справі призначалися на 22.11.2021 року о 10 год. 00 хв. та на 07.12.2021 року о 12 год. 30 хв. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що по вул. Т. Шевченка, 89 у м. Стрий Львівської області.
ОСОБА_1 , будучи кожного разу повідомленим про вищевказані дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування рекомендованими листами судових повісток на адресу його місця проживання, вказану ним-же під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП, та котра є зареєстрованим місцем проживання останнього, у судові засідання не з`явився. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).
ОСОБА_1 та його захисником – адвокатом Шунтовим О.М. (ордер на надання правничої допомоги серія ІФ № 1024161 від 06.12.2021 року та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001216 від 18.08.2017 року, належно засвідчені копії містяться у матеріалах справи) під час судового розгляду цієї справи були подані клопотання від 23.11.2021 року за вх. № 22515 та від 06.12.2021 року за вх. № 23535 про відкладення судового розгляду справи з повідомленням про причини неявки, зокрема в силу необхідності ознайомлення з матеріалами цієї справи. Поряд з цим, жодних заходів для можливості ознайомитись із матеріалами цієї справи, окрім як лише скерування на адресу суду згаданих вище клопотань з пропозицією або ж надати можливість зробити копії усіх матеріалів справи у суді, або ж відправити їх на електронну адресу авторів клопотання, незважаючи на погодження суддею таких клопотань, ані самим ОСОБА_1 , ані його захисником, не вживалось.
В силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя, враховуючи також призначення судового розгляду цієї справи двічі, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, дотримуючись при цьому розумного строку розгляду, вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, та за відсутності його захисника, відмовивши у задоволенні повторного клопотання про відкладення судового розгляду справи, не перевіряючи причини поважності неявки. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи втретє при наведених вище обставинах, тобто виключно з мотивів формального подання клопотань про ознайомлення з матеріалами справи без вжиття заходів для такого ознайомлення, буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі осіб, присутність яких не визначена законом як обов`язкова, не суперечитиме завданню провадження у даній справі про адміністративне правопорушення, а всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначених осіб.
При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в силу приписів диспозиції ст. 41 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією нормо закону настає за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами-підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи директором ТзОВ «Виробничо-комерційний центр «КОШТ-ЛІМІТЕД», вимог законодавства про працю не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії № ЛВ9945/396/АВ/П/ПТ, котрий складений 05.10.2021 року у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення законодавства про працю, а також актом Головного управління Держпраці у Львівській області від 22.07.2021 № ЛВ9945/396/ПД/АВ, котрий складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у ТзОВ «Виробничо-комерційний центр «КОШТ-ЛІМІТЕД».
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, оскільки останній, працюючи директором ТзОВ «Виробничо-комерційний центр «КОШТ-ЛІМІТЕД», порушив вимоги законодавства про працю, що, власне й підтверджується наявними у справі матеріалами.
Однак в силу положень ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення було виявлене державною інспекторкою Головного управління Держпраці у Львівській області Сироїжко О.Є. 22.07.2021 року, а саме під час позапланового заходу щодо здійснення нею державного контролю у формі інспекційного відвідування, в свою чергу протокол з доданими матеріалами надіслано в Стрийський міськрайонний суд Львівської області лише 19.10.2021 року, що позбавляє суддю об`єктивної можливості розгляду даної справи, за результатом котрого мало б місце накладення стягнення, а відтак, констатую, що станом на дату розгляду даної адміністративної справи, тобто станом на 07.12.2021 року, закінчився трьохмісячний строк для накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду цієї справи строків накладення адміністративного стягнення.
Суддя також враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 33-35, 38, 40-1, 41, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, - закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду цієї справи передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Копію постанови протягом трьох днів вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя В.Я. Микитин