Справа 1-202/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

31 січня 2011 року     Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                              головуючого                              Кунцьо С.В.

                                              за участю секретаря                     Чайковської М.В.

                                              прокурора                              Ороновського С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого водієм ТзОВ «АНТ», проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 13 вересня 2010 року близько 20.00 год. керуючи технічно-справним автомобілем «ЗИЛ-431610 АФ19», д.н.з. НОМЕР_1, рухався з вантажем та зі швидкістю 55 км/год проїзною частиною дороги вул. Микулинецької, в напрямку до центру м. Тернополя. Продовжуючи рух із зазначеною швидкістю, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.3 «б»Правил дорожнього руху України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну. Так, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_2, яка поза межами пішохідного переходу переходила проїзну частину дороги, зліва направо відносно руху транспортного засобу, в порушення вимог п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»і виконання його вимог) та п. 12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху, а саме зміну дорожньої обстановки поява рухомого об'єкта, який рухався по дорозі, негайно не вжив, залишаючись в межах своєї смуги, заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжував рух внаслідок чого вчинив на нього наїзд. Своїми діями ОСОБА_1 також порушив вимоги п. 1.5 ПДР України - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. ОСОБА_1, який створив такі умови, не вжив усіх можливих заходів до усунення перешкод, хоча зобов'язаний був негайно це зробити.

В результаті ДТП пішоходу ОСОБА_2, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійних ран правої скроневої ділянки, саден правої щічної та лівої половини лобної ділянок, перенісся, забоїв м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки у вигляді набряку та закритих переломів 2-6-го та 8-го ребер, які за ознакою тривалого (більше 21 доби) відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Дорожньо-транспортна пригода із заподіянням зазначених наслідків перебуває в прямому причинному зв'язку з порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.5, 1.10, 2.3 «б», та 12.3 ПДР України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю та показав, що він працює водієм вантажного автомобіля «ЗИЛ», що належить ТзОВ «АНТ», яким здійснює перевезення продукції фірми «Оболонь». 13 вересня 2010 року близько 20.00 год. він перебуваючи за кермом, повертався автомобілем «ЗИЛ»з Монастирського району в м. Тернопіль. В той час коли він в’їхав в м. Тернопіль погода була безопадна та на дворі була ще світла пора доби. Рухаючись зі швидкістю 50 км/год. по вул. Микулинецькій, яка має в кожному напрямку по дві смуги руху, він зайняв крайню праву смугу в своєму напрямку.  Перед ним в цей час рухався інший транспортний засіб, при цьому ліва смуга руху їх транспортного потоку була вільною. Наближаючись до АЗС «ОККО», що знаходиться з лівої сторони за напрямом руху автомобіля, він побачив, що після проїзду автомобіля, який рухався перед ним, в темпі швидкої ходи рухається жінка в напрямку до правого краю дороги, який пересікав проїзну частину дороги перпендикулярно до країв проїзної частини дороги. Замітивши, що вказана жінка перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не слідкує за рухом інших транспортних засобів, він відразу ж почав застосовувати екстрене гальмування та прийняв кермо праворуч, однак повністю його зупинити так і не зміг та допустив зіткнення лівим крилом свого автомобіля та правою стороною жінки. Внаслідок наїзду жінка впала на проїзну частину дороги. Після цього він повністю зупинивши автомобіль, вибіг з нього та підбіг до потерпілої. Оглянувши її, він взяв з машини аптечку та перев’язав потерпілій голову з якої текла кров. Одразу ж після цього приїхали працівники швидкої допомоги, які забрали потерпілу в лікарню. З тяжкістю тілесних ушкоджень, які відносяться до ушкоджень середньої важкості, виявлених у потерпілої, він повністю погоджується. У вчиненому він щиро розкаюється. Він добровільно відшкодував шкоду завдану потерпілій, визначену останньою та примирився з нею.   

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 вересня 2010 року по вул. Микулинецька в м. Тернополі, внаслідок чого їй було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер та забою грудної клітки та у зв’язку із чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня»вона нічого не пам’ятає. Просить порушену відносно ОСОБА_1 кримінальну справу закрити, оскільки вона повністю примирилася з підсудним.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по кримінальній справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочину, згідно пред’явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, відповідно до ст.299 КПК України.

Аналізуючи вищевказані обставини та досліджені у судовому засіданні докази, суд, приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину і вважає, що органами досудового слідства його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2. та підсудний ОСОБА_1, подали заяви, про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності, з підстав, передбачених ст.46 КК України, у зв»язку з їх примиренням.

Заслухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, які не заперечують проти звільнення підсудного від кримінальної відповідальності у зв»язку з примиренням з потерпілою, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що підсудний підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа закриттю за примиренням з потерпілим, виходячи з наступного.

У силу ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності і є не судимим (а.с.а.с. 157, 158), примирився з потерпілою, про що у судовому засіданні подано письмові заяви.

Відповідно до ст.12 КК України, злочин вчинений підсудним класифікується, як злочин невеликої тяжкості, вчинений з необережності.

Судом встановлено, що підсудним добровільно відшкодовано потерпілій ОСОБА_2 завдану шкоду, і потерпіла претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має. Також, підсудним в добровільному порядку сплачено судові витрати на суму 1288,80 грн., що підтверджується наданими підсудним квитанціями від 16.12.2010 року, долученими до справи.

За таких обставин, суд, прийшов до висновку, що ОСОБА_1, слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України у зв’язку з примиренням винного ОСОБА_1 з потерпілою ОСОБА_2, а кримінальну справу щодо нього закрити, з підстав передбачених ст.46 КК України.

Обраний стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід - підписку про невиїзд, скасувати, після набрання постановою законної сили.

Речовий доказ:

- автомобіль «ЗИЛ-431610 АФ19»д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберіганні підсудному ОСОБА_1 –передати в розпорядження власнику ТзОВ «Ант»(м. Тернопіль, Привокзальна Площа, 2), після набрання постановою законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7-1, 8, 282 КПК України, ст.ст.12, 46  КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а порушену стосовно нього кримінальну справу за ч.1 ст.286 КК України –закрити, на підставі ст.46 КК України, у зв’язку з примиренням винного з потерпілою.

Запобіжний захід обраний стосовно ОСОБА_1, підписку про невиїзд, скасувати після набрання постановою законної сили.

Речовий доказ:

- автомобіль «ЗИЛ-431610 АФ19»д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберіганні підсудному ОСОБА_1 –передати в розпорядження власнику ТзОВ «Ант»(м. Тернопіль, Привокзальна Площа, 2), після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи діб, з дня її винесення.

          Головуючий                                                                      С.В. Кунцьо