Судове рішення #13280114

                                                                                                                                          

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого –судді: Хилевича С.В.

суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,

при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.

за участю представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»- Захожого Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2009 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 18 жовтня 2009 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(далі –банк або ПАТ «Банк Форум») задоволено: стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку 652 682 гривні 42 копійки заборгованості за порушення умов кредитного договору №0055\08\16-Nv від 18 липня 2008 року та 1 820 гривень понесених судових витрат.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення норм матеріального і процесуального права.

На її обґрунтування вказував, що висновки місцевого суду про законність правовідносин щодо використання іноземної валюти при кредитуванні банком фізичних осіб суперечать вимогам ст. 99 Конституції України, ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 524, 533 ЦК України та п. 1.4 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу».

На його думку, ПАТ «Банк Форум»у встановленому законом порядку індивідуальну ліцензію на здійснення банківських операцій з іноземною валютою, а саме на кредитування відповідача, не одержував, тому кредитний договір слід вважати недійсним. Недійсність основного договору повинна тягнути й недійсність акцесорних зобов’язань за договором поруки.

З наведених міркувань просив скасувати заочне рішення Рівненського міського суду 18 жовтня 2010 року й ухвалити нове –про відмову в задоволенні позовних вимог банку.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, бувши повідомленими належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились, про поважність причин своєї відсутності не повідомили.

Представник банку, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Справа №22-139-11                                                                                                             Головуючий у суді 1 інстанції: Крижова О.Г.

Категорія: 19, 27                                                                                                                  Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про її відхилення.

Задовольняючи вимоги ПАТ «Банк Форум», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору і своєчасно не повертав передбачені цією угодою кошти на користь позивача. Оскільки виконання зобов’язань за кредитним договором було забезпечено порукою ОСОБА_3, яка не усунула допущених ОСОБА_2 порушень, тому заборгованість стягнуто на користь банку солідарно з позичальника і поручителя.

Погоджуючись з правильністю досягнутих судом попередньої інстанції висновків, колегія суддів виходила з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України –за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи безспірно вбачається, що 18 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0055\08\16-Nv, за умовами якого позичальник одержав 79 200 доларів США 00 центів США в рахунок кредиту на придбання об’єкта незавершеного будівництва, житлового будинку і земельної ділянки площею 0, 10 га в АДРЕСА_1. Термін повернення суми сторонами обумовлено до 15 липня 2033 року з платою за користування кредитними коштами у 13 відсотків річних (а.с. 19-22).

Виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_3, про що свідчить відповідний договір від 18 липня 2008 року № №0055\08\16-Nv\Р-1 (а.с. 34).

Пунктом 3.2.2 кредитного договору визначено право банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником таабо поручителем зобов’язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов’язань.

Очевидним колегія суддів знаходить те, що ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору і своєчасно не виконував своїх зобов’язань за цим правочином, а тому позивачем було заявлено перед відповідачами вимогу про дострокову сплату заборгованості (а.с. 40, 50). Зазначені вимоги ними виконано не було.

Згідно з правилами ст. 526 ЦК України –зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому за викладених обставин та враховуючи наявність солідарної відповідальності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перед кредитодавцем, позовні вимоги банку задоволено з додержанням положень закону і встановлених у судовому засіданні фактів.

Доводи ж апеляційної скарги про відсутність індивідуальної банківської ліцензії і через цю обставину й визнання недійсним кредитного договору на увагу не заслуговують і є необґрунтованими.

Так, апеляційним судом перевірено тотожність фотокопій, які містяться а.с. 15-17, а саме банківської ліцензії №62, виданої позивачу і зареєстрованої 31 січня 1994 року №231, на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дозвіл №62-3 на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу, додаток до дозволу, де зазначено про право банку вчиняти операції з валютними цінностями.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо зазначених операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банком кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є наявність у ПАТ «Банк Форум»генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Оскаржуване рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.



Головуючий:                                                   Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація