РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2011 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
Головуючого судді - Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 29 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Березнівського районного суду від 29 листопада 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 19.07.2010 року до досягнення повноліття дітей. Одночасно стягнуто з ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, 200 грн. щомісячно починаючи з 19.07.2010 року до досягнення дитиною трьох років. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з законністю і обґрунтованістю рішення суду, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення судом норм матеріального права.
На її обґрунтування вказував про неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема стверджував, що суд при визначенні розміру аліментів не врахував його матеріального становища, зокрема він не працює, має лише тимчасові незначні заробітки. Проживає в сім”ї матері, яка є людиною похилого віку та потребує сторонньої допомоги та матеріальної підтримки, оскільки отримує незначну пенсію. Крім того, він сплачує аліменти на неповнолітню дитину від першого шлюбу в розмірі 200 грн.
З наведених підстав, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, визначивши розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 250 грн. та дочки ОСОБА_4 в розмірі 250 грн. щомісячно, в частині стягнення аліментів на утримання дружини відмовити.
У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу, надав пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, посилалася на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення. Визнала апеляційну скаргу в частині відмови в позові про стягнення аліментів на її утримання.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла
Справа № 22-212/2011р. Головуючий в 1 інстанції: Ємельянова Л.В.
Категорія №46,48 Доповідач: Хилевич С.В.
висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, будучи батьком малолітнього ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4, зобов”язаний їх утримувати. Оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід та не має постійного місця роботи, тому вирішено визначити аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 300 грн. на кожну дитину. Разом з тим, місцевий суд стягнув аліменти на утримання відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.
Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах матеріального закону та досліджених судом доказам, проте з правильністю висновків районного суду про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 погодитися не може.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 травня 2002 року. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей, які проживають з матір”ю та перебувають на її утриманні.
У відповідності до вимог ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При присудженні розміру аліментів суд попередньої інстанції відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів підставно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання дітей та вірно з”ясував стан здоров”я і матеріальне становище дитини та відповідача.
Крім того, в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 300 грн. на кожну дитину, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.22). Зауважень на протокол судового засідання щодо його неточності не подавав.
У той же час колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення аліментів в розмірі 200 грн. щомісяця на утримання ОСОБА_2
Відповідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитини, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною 3-х років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Із досліджених судом першої інстанції доказів вбачається, що на утриманні відповідача є ще одна дитина, що стверджується довідкою № 5097 від 23.11.2010 року, виданою відділом ДВС Березнівського районного управління юстиції. Із пояснень відповідача вбачається, що він працює, однак офіційно не працевлаштований, має нерегулярний мінливий дохід.
Відповідно до принципу диспозитивності позивачка не надала суду доказів тому, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дружини, а відповідач цю обставину заперечує.
За таких обставин колегія суддів знаходить, що підстав для стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини у суду першої інстанції не було.
Тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення із позивача аліментів на утримання ОСОБА_2 було ухвалене з порушенням норм матеріального права, що відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування у цій частині рішення суду і ухвалення нового рішення –про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Березнівського районного суду від 29 листопада 2010 року скасувати частково.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий Судді