Справа № 420/3275/19

 УХВАЛА

          09 грудня 2021 року                                                                                        м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                                      Потоцької Н.В.

за участі секретаря                                                                      Загрійчук О.В.

сторін:

заявника                                                                                 ОСОБА_1

третьої особи                                                                                Бондар Ю.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 за вхід. №ЕП/14723/20 (№ЕП/9087/20) про відстрочення виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 ; Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської області, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради про приведення приміщення у попередній стан та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської області, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, стягнення моральної шкоди (справа №420/3275/19).

17.10.2019 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №420/3275/19, яким позовні вимоги задоволено частково шляхом зобов`язання ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у первинний стан.

18.03.2020 року П`ятим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі №420/3275/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року по справі 420/3275/19. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року залишено без змін.

06.04.2020 року за вхід.№ЕП/14723/20 надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просить визнати неможливим виконання постанови суду від 17.10.2019 року і відстрочити виконання постанови до уточнення всіх викладених вище пояснень суду.

Позивач просить зазначити наступне:

який етап вважати початковим – до обвалення стіни або після її обвалення;

для виконання  будівельних робіт необхідний дозвіл;

мешканці нижнього і верхніх поверхів скористалися його тимчасовою стінкою як опорною і розмістили на ній свої стінки, а також стельові перекриття, тому при відновленні в первинний стан позивач зобов`язаний прибрати тимчасову стінку, що призведе до руйнування стінок верхніх і стельових перекриттів;

для приведення у первинний стан квартири необхідно, щоб позивач повернув залишки зруйнованих гнилих дошок.

18.06.2020 р. за вхід.№ЕП/9087/20 від ОСОБА_1 надійшла заява аналогічного змісту.

04.10.2021 р. за вхід.№ЕП/26876/21 від ОСОБА_1 в якій міститься наступне:

Приморська районна адміністрація звернулась з позовною заявою в яку внесла завідомо брехливі відомості….

Вступивши в попередній зговір з ОСОБА_2 , який також направив в суд завідомо брехливі відомості…ця організована злочинна група з метою вчинити позивачу матеріальну і моральну шкоду складала і видавала завідомо брехливі відомості внесені в офіційні документи.

Заявник просить вжити заходи, передбачені ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.12.2021 р. заявником подана заява аналогічного змісту, в якій останній просить:

Зобов`язати позивача (Приморську районну адміністрацію) не перешкоджати виконанню рішення суду та не перешкоджати виділенню коштів на капітальний ремонт флігеля, в якому знаходиться квартира позивача АДРЕСА_2 (факт установлення необхідності капітального ремонту встановлений КП ЖКС.

Зобов`язати ОСОБА_2 припинити перешкоджати виконанню рішення суду, закрити незаконно пророблені в несучій стіні вентиляційні отвори.

Звільнити незаконно зайнятий сарай.

Убрати туалет із під моєї житлової кімнати.

Убрати кондиціонер з стіни який находиться напроти моєї кроваті.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Представники Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської області, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 та Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про дату, час та місце судового засідання повідомлені шляхом направлення судових повісток на електронні адреси.

Неприбуття вказаних представників не перешкоджає розгляду заяви.

Розглядаючи заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення, суд виходить з наступного.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч.1 ст. 378 КАСУ).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАСУ).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З аналізу викладених норм убачається, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вказане кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зобов`язання здійснення будь-яких додаткових дій позивачем для виконання рішення у даній справі, прийнятого на його користь, у рішенням суду не встановлено.

Згідно ч. 7 ст. 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Поряд з цим, заявляючи клопотання про відстрочення виконання рішення суду, особа, не на користь якої ухвалене рішення, має довести, які заходи вона буде вживати у встановлений судом час відстрочення виконання рішення.

Однак відповідачем таких доводів та доказів суду не надано, натоміть відповідач фактично таким чином бажає перекласти відповідальність за забезпечення виконання рішення суду на позивача.

При цьому, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, такі повинні бути доведені заявником.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке останній реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, суд зауважує, що відстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу.

Щодо заяв ОСОБА_1 в порядку ст. 97 КПК України.

По-перше, Кримінально-процесуальний кодекс (1960 року), який містив статтю 97 зазначену позивачем, втратив чинність 19.11.2012 року на підставі Кодексу №4651-VI (4651-17) від 13.04.2012.

Натомість на теперішній час діє Кримінально-процесуальний кодекс (2012 р.), який містить статтю 214 (Початок досудового розслідування).

Заявник просить вжити заходи, передбачені ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Статтею 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Статтею 4 КАС України також визначено, що рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги; постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції закінчено винесенням рішення від 17.10.2019 року та постанови від 18.03.2020 року, отже винесення окремої ухвали після закінчення розгляду справи не передбачено чинним процесуальним кодексом, за виключенням випадку, передбаченого ч. 6 ст. 383 КАС України.

Крім викладеного, суд зазначає, що вирішення питань щодо зобов`язання позивача (Приморську районну адміністрацію) не перешкоджати виконанню рішення суду та не перешкоджати виділенню коштів на капітальний ремонт флігеля, в якому знаходиться квартира позивача АДРЕСА_2 (факт установлення необхідності капітального ремонту встановлений КП ЖКС та зобов`язати ОСОБА_2 припинити перешкоджати виконанню рішення суду, закрити незаконно пророблені в несучій стіні вентиляційні отвори, звільнити незаконно зайнятий сарай, убрати туалет із під моєї житлової кімнати, убрати кондиціонер з стіни який находиться напроти моєї кроваті неможливо при розгляді заяви про відстрочення виконання рішення, оскільки це не передбачено ст. 378 КАСУ.

Крім того, вказані питання не були предметом розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст.ст. 2-9, 248, 256, 295, 297, 378 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 за вхід. № ЕП/14723/20 (№ ЕП/9087/20) про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/3275/19.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

          Головуючий суддя                                                                      Потоцька Н.В.