2-247/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року

Лисичанській міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                                    Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання                              Добровольській Г.О.,

з участю представників відповідача                     Сергієнко В.С., Шалімова С.О.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до центральної міської лікарні ім. Тітова і ОСОБА_4 про визнання наказу про дисциплінарне стягнення незаконним, -

В С Т А Н О В И В:

14.12.2010 р. позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним наказ №187/1 від 25.11.10. про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вважає наказ незаконним, оскільки була притягнута до відповідальності за те, що на неї надійшла скарга, нібито вона звернулася до начальника ВДВС, якому розповіла про знаходження у травматологічному відділенні ОСОБА_5. наказ виданий без перевірки, бо відносно неадекватної перевірки вона до керівника ВДВС не зверталася.

Ніяких конфліктів з ОСОБА_5 в неї не було.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Доповнила, що Золотих перша сказала, що знає її по роботі у виконавчій службі. Конфліктів не було, телефоном ОСОБА_5 сказала, їй, що скаргу писала не вона. Під час надходження у лікарню була у неадекватному стані. Відповідачка була у ВДВС в особистих справах, пов’язаних з відрахуваннями за позовами комунальних служб.

Представник відповідача ЦМЛ Сергієнко В.С. позов не визнала, суду пояснила, що порушень трудового законодавства з боку відповідача при накладені стягнення не було.  

Представник відповідача ЦМЛ Шалімов С.О. суд пояснив, що ОСОБА_5 знаходилася на лікуванні у травматологічному відділенні, від неї надійшла скарга на позивачку, тому було накладене стягнення..    

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності.  

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що під час перебування у палаті 17.10.2010 р. ОСОБА_5 впізнала позивачку і сказала, що бачила її у виконавчій службі. Конфліктів між ними не було.

У судовому засіданні досліджені письмові докази: наказ №187/1 від 25.11.10.; скарга ОСОБА_5 від 12.11.10.; письмове пояснення позивачки на скаргу; довідка ВДВС; квитанція адвоката; заперечення на позов; виписка з історії хвороби ОСОБА_5;   

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представників відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня ОСОБА_5 поступила до травматологічного відділення центральної міської лікарні ім. Тітова у м. Лисичанську, де знаходилася на лікуванні по 17 листопада 2010 року.

Позивачка у проміжок часу з 21 по 27 жовтня 2010 року під час перебування у відділі державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції розголосила серед працівників вказаної установи інформацію щодо знаходження ОСОБА_5 на лікуванні у травматологічному відділенні ЦМЛ ім.. Тітова, чим порушила передбачені ст.286 ч.1 і ч.3 ЦК України приписи щодо права фізичної особи на таємницю здоров'я та обов’язку інших осіб утримуватися від поширення такої інформації, коли вона стала відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Також, вказаними діями позивачки було порушено вимоги ст.40 Основ законодавства України про охорону здоров'я стосовно відсутності права розголошення інформації щодо хвороби, медичного обстеження, огляду і їх результатів тощо медичними працівниками.

Відповідно до ст.ст.148, 149 КЗпП України (далі Кодекс) дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Суд вважає доведеним склад дисциплінарного правопорушення у діях позивачки, оскільки в нього немає підстав не довіряти скарзі ОСОБА_5, в якій та посилається на розголошення позивачкою конфіденційної інформації щодо стану здоров'я ОСОБА_5.

Позивачка не змогла пояснити причину такої скарги, свідок ОСОБА_6 пояснила, що позивачка вже 17.10.2010 р. знала, де працює ОСОБА_5 і що між ними не було жодних конфліктів.

Також, з письмових пояснень позивачки адміністрації відповідача на скаргу ОСОБА_5, вбачається, що позивачка частково визнала факт поширення конфіденційної інформації, бо приходила до ВДВС і, докоряючи працівникам за нібито образи на її адресу, сказала, що у її відділенні лежить їхня подруга (а.с.7 зв.)

Суд не приймає до уваги довідку ВДВС про відсутність скарг позивачки на ОСОБА_5 (а.с.10), бо підставою звернення ОСОБА_5 було розголошення конфіденційної інформації щодо стану здоров'я, а не скарги позивачки на ОСОБА_5.

Також, не приймає суд і посилання позивачки на відсутність конфліктної ситуації із Золотих, написання скарги іншою особою та відсутність претензій до неї на час розгляду справи, бо ці обставини не впливають на сутність порушення –розголошення конфіденційної інформації про стан здоров'я ОСОБА_5, який став відомий позивачці підчас виконання службових обов’язків.

Позов стосовно головного лікаря ЦМЛ ім.. Тітова ОСОБА_4 не може бути задоволений у будь-якому випадки, оскільки він є неналежним відповідачем, бо підписував спірний наказ як керівник ЦМЛ.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до центральної міської лікарні ім. Тітова і ОСОБА_4 про визнання наказу про дисциплінарне стягнення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: