Справа  №2-44/2011р.

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011  року  

                                     Брянківський міський суд Луганської області у складі:    головуючого судді -   Чернової Н.І.

при секретарі-             Мочаловій А.Е.

при участі   представника позивача-  Назарової Г.К.

відповідача-        Чорної Л.А.

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні    в м.Брянка цивільну справу за  позовом  ЗАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації»до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

         Позивач  звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за договором позики в сумі 250 грн.  суми інфляції та відсотки річних в сумі 73.25 грн. мотивуючи тим, що відповідач працювала на підприємстві ЗАТ «БУШСМ»до листопада 2008 року і в період роботи отримала 1000 грн. за договором позики, який вона була зобов»язана сплатити  до кінця 2008 року, але була звільнена раніше, тому з неї не було доотримано 250 грн. Враховуючи, що відповідачу неодноразово було запропоновано  сплатити вказану суму боргу, але вона в добровольному порядку цього зробити не погодилася, вони вимушені звернутися до суду і просять також відшкодувати на їх користь  індекс інфляції та річні проценти за несвоєчасне погашення боргу за договором позики та судові витрати в межаї встановлених законом.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини вікладені у позові, та просила їх вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому представник позивача суду пояснила, що за договором позики, при розрахунку робітника вони мали б утримати всю заборговану відповідачем сумму з її розрахункової суми, але на той час в них було пошкоджено програму тому вони вважають відповідач повинен був самостійно розрахуватись по заборгованності.

         Відповідач позовні вимоги визнала частково лише у частині стягнення з неї суми боргу в розмірі 250 грн. При цьому відповідач суду пояснила, що їй не було відомо про її заборгованність підприємству, оскільки вона особисто ніяких підрахунків не вела, а суму боргу з неї відраховували з заробітної плати, та при звільнені їй на руки було видано приблизно 600 грн. тому вона вважала, що все необхідне підприємством було вже утримано і ніхто про борг на той момент їй нічого не казав.

         Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволеню частково з наступних підстав.

         Як вбачається з пояснень сторін, ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з підприємством відповідача до листопада 2008 року, що ніким не оспорюється і не підлягає доказу.

          У травні 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено договор позики на суму 1000 грн. терміном до 31.12.2008 року (а.с.4),  за умовами якого,  позикодавець відраховує із заробітку щомісяця по 125 грн. починаючи з травня 2008 року. Також п.4 вказаного договору передбачено, що заборговану суму в разі звільнення позичальника, позикодавець утримує з заробітку при видачі розрахункових. Як вбачається з розрахункових листків позичальника, в листопаді 2008 року при звільнені вона отримала 826 грн., яких було  достатньо для відрахунку на погашення заборгованності.

                Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник  зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

             Пояснення представника позивача, щодо пошкодження їх  комп»ютерної лічильної системи у листопаді 2008 року судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки нічим не підтверджуються, а також у зв»язку із тим, що такий обов»язок був покладений на позивача за їх умовами договору.                    

                На підставі вказаного, суд вважає позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та річних процентів, необгрунтованими і не підлягаючими  задоволеню. Стосовно суми боргу, яка визнана відповідачем, суд вважає підлягаючою стягненню.

            У відповідності із вимогами ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача  суму судових витрат у межах задоволення їх  позовних вимог.

             На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 625,1049 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88, 212-215,224-235 ЦПК України,   суд,-  

В И Р І Ш И В :

        Позов   ВАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» задовольнити частково.

        Стягнути з  ОСОБА_1 на користь ВАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації»  заборгованність в сумі 250 грн.

        Стягнути з  ОСОБА_1 на користь ВАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації»держмито в сумі 39 грн. 65 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 93  грн.

         У задоволені інших позовних вимог  ВАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації»     відмовити.

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області протягом  десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: