Судове рішення #13279405

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22-ц-369/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Безуматов М.В.

                                             Доповідач Белінська  І. М.   

УХВАЛА

20 січня 2011 року        Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                  Белінської І.М. –головуючої,

                  Потапенка В.І.,

                  Франко В.А.,

при секретареві -  Животовській С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Олександрівського районного суду від 16 грудня 2010 року в цивільній справі за його позовом до комунального підприємства “Оберіг"”про стягнення заборгованості по заробітній платі,

                                          ВСТАНОВИЛА:

                  Ухвалою Олександрівського районного суду від 16 грудня 2010 року залишена без розгляду, з підстав, передбачених п.8ч.1ст.207 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_5 до комунального підприємства “Оберіг” про стягнення заборгованості по заробітній платі.

                   Суд виходив з того, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у визначений ухвалою суду від 6 грудня 2010 строк.

                    В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і повернути справу для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального права. Вказує на те, що він надав суду всі докази, якими він обгрунтовував свої позовні вимоги, тим самим виконавши вимоги ухвали суду від 6 грудня 2010 року.

                    Заслухавши пояснення ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що ухвала Олександрівського районного суду від 16 грудня 2010 року підлягає скасуванню, а справа –направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду з таких підстав.

                    Як видно з матеріалів справи, 23.11.2010 року суд відкрив провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до КП “Оберіг” про стягнення заборгованості по заробітній платі та призначив дату розгляду справи у попередньому судовому засіданні. При цьому суд встановив, що форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України (а.с.12).

                     Ухвалою від 6.12.2010 року, постановленою у попередньому судовому засіданні, суд запропонував позивачу подати до початку судового засідання, призначеного на 16.12.2010 року,  розрахунок розміру заборгованості по заробітній платі, зазначити назву галузевої угоди, на підставі якої він просить задовільнити позовні вимоги, та подати докази того, що ця галузева угода розповсюджується на відповідача.

                  Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених п.8ч.1ст.207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до початку судового засідання відомості щодо отриманої ним заробітної плати за 2007-2009 роки та заборгованості по її нарахуванню і виплаті, чим не виконав вимог ухвали від 6.12.2010 року.

                   Проте, з таким судовим рішенням не можна погодитись, оскільки питання залишення заяви без розгляду вирішене з порушенням норм цивільного процесуального права.

                  Згідно із п.8ч.1ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

                 Відповідно до п.6ч.2ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

                 Ч.1ст.131 ЦПК України встановлено, що сторони зобов”язані подати свої докази суду до або під час попереднього засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

                  В силу положень ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оцінка доказів, у тому числі і їх достатності, здійснюється судом за правилами ст.212 ЦПК України під час ухвалення рішення.

                 Отже, неподання доказів позивачем, якщо вони  були  зазначені ним  у позовній заяві, може бути розцінено судом як недоведеність позовних вимог та бути підставою для відмови в задоволенні позову, а не для залишення заяви без розгляду. Тим більше, що із журналу судового засідання вбачається, що питання доведеності чи недоведеності обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, виникло під час судового розгляду на стадії дослідження доказів (а.с.49).

                 Як видно із змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, ОСОБА_5 зазначав, що його доводи про неправильне нарахування йому заробітної плати за 2007-2009 роки та виникнення з цих підстав заборгованості по її виплаті підтверджуються листом заступника  прокурора області від 19.05.2010 року та відомостями щодо фактичної та розрахункової ( згідно із галузевою угодою) тарифної ставки, нарахованої йому за зазначений період. Зазначені документи були додані до позовної заяви (а.с.8-10). За таких обставин, висновок суду про те, що зміст позовної заяви не відповідає вимогам  ст.119 ЦПК України щодо обов”язку позивача зазначити докази, що підтверджують розмір позовних вимог, не відповідає дійсності.

                 Суд має вчиняти дії, передбачені ч.4ст.10 ЦПК України, зокрема, у даному випадку роз”яснити положення ст.ст.58, 59, 60 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів, обов”язку доказування та подання доказів.

                 Вимога суду до сторони подати докази є порушенням правил змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, встановлених ст.ст.10,11 ЦПК України.

                 Наведене свідчить про те, що питання залишення заяви без розгляду вирішене судом першої інстанції з порушенням норм цивільного процесуального права, що відповідно до п.4ч.1 ст.311 ЦПк України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню в справі, і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

                 Керуючись ст.ст. 304, 307, п.4ч.1ст.311, 313-315 ЦПк України, колегія суддів

                                              УХВАЛИЛА:

                 Ухвалу Олександрівського районного суду від 16 грудня 2010 року скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

                 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.


ГОЛОВУЮЧА:


СУДДІ:                                                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація