ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Справа № 902/90/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від боржника (скаржника): не з`явився

від кредитора : Арустамян А.Е.

арбітражний керуючий (розпорядник майна): Комлик І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"

на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 05.07.21р. суддею Тісецьким С.С. о 11:45 год. у м.Вінниці

у справі № 902/90/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/90/21 - задоволено повністю.

Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в розмірі 486 818,80грн. та 4 540,00грн. витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" до ТОВ "Конкорд" про грошові вимоги №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. відмовити повністю. Також, одночасно з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує, що на адресу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" надійшла заява із неповними додатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" про грошові вимоги вих. №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р.. ТОВ "Мега-Буд Україна" заявляє свої грошові вимоги до ТОВ "Конкорд" у межах справи про банкрутство №902/90/21 та зазначає, що такі вимоги виникли на підставі усної домовленості, починаючи з 01.08.2018р. та договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р., а також на підставі надання послуг з перевезення транспортом;

- зауважує, що під час розгляду заяви кредитора господарський суд, в оскаржуваній ухвалі зазначив: "На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, заявником додано відповідні докази" Проте, судом першої інстанції ґрунтовно не встановлено, всебічно, повно, об`єктивно не досліджено всіх обставин справи, та не надано належної оцінки доказам, думкам та аргументам, що були заявлені учасниками справи, натомість у рішенні суду лише продубльовано позицію представника кредитора;

- звертає увагу суду, що ТОВ "Мега-Буд Україна" заявляє свої грошові вимоги до ТОВ "Конкорд" у сумі 486 818,80грн. основного боргу та 4 540,00грн. витрати на судовий збір. Як вбачається із заяви про кредиторські вимоги, основна сума боргу обґрунтовується тим, що начебто виникла на підставі: усних домовленостей; договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р., а також на підставі надання послуг з перевезення транспортом. Суму 486 818,80грн. обґрунтовує тим, що на підставі договору №ДГ-0000009 покупець виконав свої зобов`язання в повному обсязі і перерахував на поточний рахунок продавця на підставі рахунків-фактур 3 963 521,60грн.. Продавець свої зобов`язання за договором виконав часткова і відвантажив покупцю товар на суму 3 481 002,80грн.. Тобто, продавець не відвантажив товару на суму 482 518,80грн.;

- додає, що господарські відносини між сторонами тривали довгий час, у зв`язку з чим ТОВ "Конкорд" не мав сумнівів стосовно доброчесності свого контрагента, а тому поставляв йому товар, а ТОВ "Мега-Буд Україна" його систематично приймав. В період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. на виконання умов договору поставки №ДГ-0000009 вивозилися партії товару, а саме цегли марки М-125, М-150 на загальну суму 5 031 354,00грн., відповідно до видаткових накладних, які були сформовані на підставі договору №ДГ-0000009 від 01.01.2019р.;

- акцентує увагу суду на те, що вказані видаткові накладні містяться в додатках до заяви (вих. №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р.) про грошові вимоги ТОВ "Мега-Буд Україна" в межах провадження про банкрутство ТОВ "Конкорд", які були скаржником детально проаналізовані та здійснено арифметичний підсумок суми, який складає 5 031 354,00грн.. Додані до заяви докази, а саме видаткові накладні є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, й містять посилання на договір поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р.. Товар вважається переданим покупцеві з дати підписання відповідних товаротранспортних накладних або підписання видаткових накладних. Видаткові накладні підписані представником позивача (постачальника) та представником відповідача (покупця, отримувача) без заперечень та зауважень, зокрема, щодо кількості, якості товару та відсутності товаросупровідних документів. Підписи представників постачальника та покупця (отримувача) засвідчені печатками товариств;

- також додає, що ТОВ "Мега-Буд Україна" прийняло товар на підставі довіреності та частково його оплатило на суму 3 551 852,90грн., що підтверджується рахунками фактурою: №К-00000191 від 03.12.2019р.; №К-00000160 від 11.10.2019р.; №К-00000141 від 10.09.2019р.; №К-00000139 від 09.09.2019р.; №К-000000114 від 12.07.2019р.; №К-00000118 від 25.07.2019р.; №К-00000006 від 28.01.2019р.; №К-00000038 від 11.04.2019р..

- вказує, що ТОВ "Мега-Буд Україна" у своїй вимозі вказує, що в межах договору за період з 01.01.2019р. по 22.03.2021р. кредитор оплатив боржникові в якості попередньої оплати на підставі рахунків-фактур 3 963 521,60грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями та рахунками фактурами. Однак, додатки до заяви, а отже докази, на які посилається кредитор містять тільки перелік рахунків-фактури за 2018 та 2019 роки. Посилання на верхню хронологічну межу 22.03.2021р. кредитором на відносини із ТОВ "Конкорд" не мають підтверджень, а наведені факти суперечать доказам, що надані суду;

- додає, що крім того, кредитор вказує, що у зв`язку із невиконанням боржником прийнятих за договором №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. зобов`язань, кредитор втратив інтерес до отримання цегли будівельної та листом №21/02/21-1 від 12.02.2021р. повідомив боржника про відмову від отримання цегли та вимагав повернення отриманих в якості попередньої оплати коштів в сумі 482518,80грн.. Хоча зобов`язальні правовідносини між сторонами у 2020 та 2021 роках фактично були припинені;

- зазначає, що господарські відносини, що виникли між ТОВ "Конкорд" та ТОВ "Мега-Буд Україна" за 2018 рік, як вказує сам кредитор у своїй вимозі, здійснені належним чином - товар був поставлений на всю суму здійсненої попередньої оплати. Жодних зауважень чи претензій щодо неналежності виконання зобов`язань за цей період у сторін також не виникало. Господарські відносини між тими ж сторонами за 2019 рік відбувалися на підставі договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р., який відповідно до п.6.1 договору діяв до 31.12.2019р.;

- стверджує, що в даній справі, судом поверхнево досліджено докази й не надано юридичної оцінки обставинами справи, що наявні в матеріалах справи. Сума боргу, яку вимагає кредитор є предметом грошової вимоги, а отже повинна ретельно перевірятися кожна заявлена самостійна вимога, арифметично узгоджуватися, підтверджуватися первинними документами, що свідчать про фактичні господарські відносини та мати правову основу, на якій ці відносини ґрунтується;

- також вважає, що судом не надано юридичної оцінки клопотанню арбітражного керуючого про необхідність у встановленні додаткових фактів та отриманні додаткових документів від кредитора, оскільки зі змісту заяви про грошові вимоги було встановлено, що кредитор першочергово посилається на усну домовленість між боржником та кредитором щодо поставки цегли, а потім в подальшому на укладення договору №ДГ-0000009. Кредитор до заяви надав лише копію вимоги щодо виконання зобов`язань вих.№МБ-10/07/20-1 від 10.07.2020р., в якій посилається на договір перевезення вантажів №МБ-15/12-19-1 від 15.12.2019р. та відповідні акти наданих послуг за цим договором. Проте, до заяви зазначений договір та акти не були надані, та не зазначено підстав за яких кредитор не може надати вказані документи. Для з`ясування наведених обставин виникла необхідність в уточненні та отриманні підтверджуючих документів, в зв`язку з чим розпорядник майна звертався до кредитора із проханням надати належним чином засвідчені копії документів, однак вказаний запит кредитором був залишений без задоволення. Окрім того, ТОВ "Мега-Буд Україна" не надавало послуг з перевезення транспортом. З даного приводу між ТОВ "Конкорд" та ТОВ "Мега-Буд Україна" господарські договори не укладались, послуги не надавались, будь які докази щодо наявної заборгованості ТОВ "Мега-Буд Україна" суду не надали.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/90/21/5823/21 від 14.09.2021р. матеріали справи №902/90/21 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

27.09.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/90/21.

Ухвалю Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд", окрім розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Комлику Іллі Сергійовичу та ТОВ "Мега-Буд Україна", зокрема, ТОВ "Юридична фірма "Право О.П.", ТОВ "Енерго Збут Транс", ПП "Інвест Альянс", Фещенку В.І., Марамону Г.В..

07.10.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" на виконання ухвали суду від 28.09.2021р. про залишення апеляційної скарги без руху надійшла заява про усунення недоліків з додатками, зокрема, доказами на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд", а саме: ТОВ "Юридична фірма "Право О.П.", ТОВ "Енерго Збут Транс", ПП "Інвест Альянс", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.10.2021р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 та призначено справу №902/90/21 до розгляду на 26.10.2021р. об 15:30год..

25.10.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" надійшла заява від 25.10.2021р. про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному його представника адвоката Сувалова В.О..

26.10.2021р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" адвоката Борисюк І.Е. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки 26.10.2021р. ТОВ "Конкорд" було укладено договір про надання правової допомоги з АО "Вінницький центр правової допомоги", а тому враховуючи те, що судове засідання призначене на 26.10.2021р., це унеможливлює ознайомлення із матеріалами справи і належну підготовку адвоката та виконання обов`язків адвоката.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.12.2021р. об 15:00год.. Також, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо заяви №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21 з детальним розрахунком таких кредиторських вимог з посиланням на відповідні документи (докази) та надати відповідні документи (докази) на підтвердження своєї позиції.

28.10.2021р. до Північно - західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від адвоката Арустамян Анаїт Едвардівни надійшла заява про вступ її у справу як представника ТОВ "Мега-Буд Україна".

08.11.2021р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21. В даному клопотанні просить забезпечити йому можливість проведення судового засідання по справі №902/90/21, відкладеного 07.12.2021р. об 15:00год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

08.11.2021р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Мега-Буд Україна" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21. В даному клопотанні просить забезпечити представнику ТОВ "Мега-Буд Україна" - адвокату Арустамян Анаїті Едвардівні можливість проведення судового засідання по справі №902/90/21, відкладеного 07.12.2021р. об 15:00год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

12.11.2021р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Мега-Буд Україна" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

26.11.2021р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Мега-Буд Україна" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

26.11.2021р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Конкорд" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

30.11.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від адвоката Сувалова Валерія Олксандровича надійшло клопотання від 29.11.2021р. №29.11.21-29 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21, забезпечення проведення якої просить у Вінницькому міському суді Вінницької області.

Як вбачається з табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуюча суддя Павлюк І.Ю. з 08.11.2021 р. по 26.11.2021р. перебувала у відпустці, а з 29.11.2021р. по 03.12.2021р. приймала участь у підвищенні кваліфікації.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021р. задоволено клопотання арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21 поза приміщенням суду та забезпечено арбітражному керуючому Комлику Іллі Сергійовичу участь в судовому засіданні у справі №902/90/21, призначеному на 07.12.2021р. об 15:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021р. задоволено заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21 поза приміщенням суду та забезпечено представнику ТОВ "Мега-Буд Україна" - адвокату Арустамян Анаїті Едвардівні участь в судовому засіданні у справі №902/90/21, відкладеному на 07.12.2021р. об 15:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021р. клопотання адвоката Сувалова Валерія Олксандровича від 29.11.2021р. №29.11.21-29 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21 повернуто заявнику без розгляду.

06.12.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Конкорд" адвоката Сувалова Валерія Олксандровича надійшло клопотання від 06.12.2021р., в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку із його участю у інших судових процесах.

07.12.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Конкорд" - адвоката Сувалова Валерія Олксандровича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/90/21, забезпечення проведення якої просить у Вінницькому міському суді Вінницької області. Також, до вказаного клопотання додано оригінал ордеру серії ВН №188394 від 22.11.2021р. на представництво ТОВ "Конкорд" у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Конкорд" - адвоката Сувалова Валерія Олксандровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 902/90/21.

В судове засідання 07.12.2021р. представник скаржника не з`явився.

Представник ТОВ "Мега-Буд Україна" в судовому засіданні 07.12.2021р. заперечила проти клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати справу за відсутності останнього.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна) в судовому засіданні 07.12.2021р. стосовно клопотання скаржника про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Розглянувши зазначене вище клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє її з огляду на приписи п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, оскільки, як зазначалось вище, судом попередньо в судовому засіданні 26.10.2021р. було задоволено клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та, відповідно, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.10.2019р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.12.2021р. об 15:00год..

Також, при розгляді вказаного клопотання судом враховано приписи ч.3 ст.273ГПК України, згідно якої апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Крім того слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В даному випадку, скаржником та його представником не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію скаржника щодо обставин справи та документальних доказів, яку висловлено у поданій суду апеляційній скарзі та поясненнях до апеляційної скарги.

Крім того, суд призначаючи справу до розгляду та в подальшому відкладаючи її розгляд, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також враховуючи те, що ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021р. про відкладення розгляду апеляційної скарги явка учасників у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учсники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю таких учасників у справі.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Представник ТОВ "Мега-Буд Україна" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 07.12.2021р. заперечила проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна) в судовому засіданні 07.12.2021р. стосовно вимог та доводів апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ТОВ "Мега-Буд Україна" та арбітражного керуючого (розпорядника майна), проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/90/21 за заявою ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021р. відкрито провадження у справі №902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Комлика І.С.; призначено попереднє засідання у даній справі.

05.03.2021р. на веб-сайті ВГСУ оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", встановлено строк на подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

06.04.2021р. до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог в розмірі 491 358,80грн. по справі №902/90/21.

Обґрунтовуючи вказану заяву, ТОВ "Мега-Буд Україна" посилається на те, що 01.01.2019р. між ТОВ "Мега-Буд Україна" (покупець) та ТОВ "Конкорд" (продавець) укладено договір ДГ - 0000009, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар: цегла будівельна марки М-125, М-150; кількість товару згідно з рахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар; ціна на товар визначається продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах.

Відповідно до п.2.1 договору, товар постачається на умовах самовивезення зі складу заводу-виробника в терміни, погоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.

У відповідності до п.2.2 договору, покупець зобов`язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

Термін постачання товару на умовах даного договору - протягом 3-х календарних днів з моменту оплати (п.2.3).

Також, на виконання умов договору, за період з 01.01.2019р. по 22.03.2021р. покупець (кредитор) здійснив продавцю (боржнику) попередню оплату за товар в загальному розмірі 3963521,60грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями та рахунками - фактурами.

Разом з тим, боржник поставив кредитору цеглу будівельну марки М-125, М-150 не у повному обсязі, всього на суму 3 481 002,80грн..

Відтак, в межах договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. боржник недопоставив кредитору товар на суму 482 518,80грн..

Надалі, у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за договором №ДГ-0000009 від 01.01.2019р., кредитор втратив інтерес до отримання цегли будівельної та листом №21/02/21-1 від 12.02.2021р. повідомив боржника про відмову від отримання цегли та вимагав повернення отриманих в якості попередньої оплати коштів в сумі 482 518,80грн..

Даний лист залишено боржником без реагування та задоволення.

З огляду на викладене, станом на дату подання кредиторської заяви, заборгованість боржника перед кредитором за договором поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. становить 482518,80грн..

Також, в межах здійснення господарської діяльності кредитор надавав боржникові послуги з перевезення вантажним автомобільним транспортом, який перебував у кредитора в користуванні на підставі договорів найму (оренди) транспортного засобу від 02.10.2017р..

Зокрема, 21.01.2020р. кредитор на замовлення боржника надав останньому послуги з перевезення, а саме: транспортні послуги по Україні по маршруту с.Северинівка - м.Вінниця, на адресу ТОВ "Будмонтажпроект", що підтверджується товаро-транспортною накладною №К-00000015 від 21.01.2020р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000052 від 21.01.2020р. на загальну суму 4 300,00грн..

10.07.2020р. на адресу боржника кредитором було направлено вимогу з проханням погасити всю існуючу заборгованість, яка залишена боржником без задоволення та реагування.

З огляду на викладене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі: 491 358,80грн., з яких: 486 818,80грн. боргу та 4 540,00грн. судового збору та включити відповідні грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.

Також, на підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, заявником додано відповідні докази.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.04.2021р. вказану кредиторську заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.05.2021р..

25.05.2021р. до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Комлика І.С. надійшло клопотання №02-35/1817 від 24.05.2021р. про відкладення розгляду кредиторської заяви ТОВ "Мега-Буд Україна". У клопотанні також зазначено про необхідність в встановленні додаткових фактів та отриманні додаткових документів від кредитора, оскільки зі змісту заяви про грошові вимоги було встановлено, що кредитор першочергово посилається на усну домовленість між боржником та кредитором щодо поставки цегли, а потім в подальшому на укладення договору №ДГ-0000009. Кредитор до заяви надав копію вимоги щодо виконання зобов`язань вих.№МБ-10/07/20-1 від 10.07.2020р., в якій посилається на договір перевезення вантажів №МБ-15/12-19-1 від 15.12.2019р. та відповідні акти наданих послуг за цим договором. Проте, до заяви зазначений договір та акти не були надані, та не зазначено підстав, за яких кредитор не може надати вказані документи. Відтак, для з`ясування наведених обставин виникла необхідність в уточненні та отриманні підтверджуючих документів, в зв`язку з чим розпорядник майна звернувся до кредитора з проханням надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: договір перевезення вантажів №МБ-15/12-19-1 від 15.12.2019р., акти надання послуг: №ОУ-000002 від 03.01.2020р., №ОУ-000003 від 03.01.2020р., акт надання послуг №ОУ-0000052 від 21.01.2020р.. Станом на сьогоднішній день відповідь від кредитора не надійшла.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.05.2021р. кредиторську заяву призначено до розгляду на 05.07.2021р..

В ході розгляду справи представник ТОВ "Мега-Буд Україна" надала пояснення щодо обставин, викладених у кредиторській заяві, підтримала її вимоги та просила задоволити у повному обсязі. Також, представник заявника надала пояснення щодо обставин, на які посилається арбітражний керуючий у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи та зазначила, що кредитором було надано відповідь на запит арбітражного керуючого; зазначила, що на документи, що фігурують у клопотанні арбітражного керуючого, кредитор у заяві не посилається та вони не є підставою заявлених кредиторських вимог до боржника.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/90/21 - задоволено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №.№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частина 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.202 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.08.2018р. між ТОВ "Мега-Буд Україна" та ТОВ "Конкорд" існували господарські зобов`язання по поставці цегли будівельної марки М-125.

За період з 01.08.2018р. по 31.12.2018р. ТОВ "Мега-Буд Україна" в якості попередньої оплати було перераховано ТОВ "Конкорд" 3 710 800,22грн..

У матеріалах справи наявні платіжні доручення на підтвердження проведених оплат.

Так, зокрема, за період з 01.08.2018р. по 31.12.2018р. ТОВ "Конкорд" поставлено ТОВ "Мега-Буд Україна" цеглу на загальну суму 2 437 779,00грн.. В матеріалах справи наявні видаткові накладні.

Отже, заборгованість ТОВ "Конкорд" перед ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 31.12.2018р. становла 1 273 021,22грн..

Також, між ТОВ "Конкорд" та ТОВ "Мега-Буд Україна" було складений Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якому сальдо на користь ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 01.01.2019р. становить 1 273 021,22грн..

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2020р. у справі №916/499/20, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №916/1727/17, від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 24.10.2018р. у справі №905/3062/17.

Таким чином, існування заборгованості станом на 31.12.2018р. (а також на 01.01.2019р.) та визнання її ТОВ "Конкорд" стверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.01.2019р. між ТОВ "Мега-Буд Україна" (покупець) та ТОВ "Конкорд" (продавець) було укладено договір №ДГ-0000009 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар: цегла будівельна марки М-125, М-150; кількість товару згідно з рахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар; ціна на товар визначається продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах.

Відповідно до п.2.1 договору, товар постачається на умовах самовивезення зі складу заводу-виробника в терміни, погоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.

У відповідності до п.2.2 договору, покупець зобов`язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

Термін постачання товару на умовах даного договору - протягом 3-х календарних днів з моменту оплати (п.2.3).

Як зазначалось вище, на виконання умов договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. року, кредитор перерахував боржнику попередню оплату за товар в загальному розмірі 3963521,60грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями та рахунками - фактурами.

Однак, боржником поставлено кредитору цеглу будівельну марки М-125, М-150 не у повному обсязі, всього на суму 3 481 002,80грн..

Таким чином, в межах договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. боржник недопоставив кредитору товар на суму 482 518,80грн..

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор листом №21/02/21-1 від 12.02.2021р. повідомив боржника про відмову від отримання цегли та вимагав повернення отриманих в якості попередньої оплати коштів в сумі 482 518,80грн..

Даний лист залишено боржником без реагування та задоволення.

Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором за договором поставки становить 482 518,80грн..

Також, як свідчать матеріали справи та встановлено судом, що на момент розгляду кредиторської заяви судом, боржником не надано суду доказів на підтвердження належного виконання договору поставки або повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 482 518,80грн..

Крім того, в межах здійснення господарської діяльності кредитор надавав боржникові послуги з перевезення вантажним автомобільним транспортом, який перебував у кредитора в користуванні на підставі договорів найму (оренди) транспортного засобу від 02.10.2017р..

Зокрема, 21.01.2020р. кредитор на замовлення боржника надав останньому послуги з перевезення, а саме: транспортні послуги по Україні по маршруту с.Северинівка - м.Вінниця, на адресу ТОВ "Будмонтажпроект", що підтверджується товаро-транспортною накладною №К-00000015 від 21.01.2020р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000052 від 21.01.2020р. на загальну суму 4 300,00грн..

10.07.2020р. на адресу боржника кредитором було направлено вимогу з проханням погасити всю існуючу заборгованість, яка залишена боржником без задоволення та реагування.

Боржником також не надано до суду доказів на підтвердження погашення заборгованості за надані послуги в розмірі 4 300,00грн..

Як зазначалось вище, заявник у заяві про визнання грошових вимог просив суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі: 491 358,80грн., з яких: 486 818,80грн. боргу та 4 540,00грн. судового збору та включити відповідні грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком Господарського суду Вінницької області, що заява ТОВ "Мега-Буд Україна" № МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/90/21 подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства (здана на відправку до органу поштового зв`язку 02.04.2021р.), а тому заявлені кредиторські вимоги в сумі 486 818,80грн. є конкурсними, підтверджені належними письмовими доказами та підлягають визнанню у повному обсязі.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 4 540,00грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 - без змін.

2. Справу №902/90/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "10" грудня 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.