Справа № 2-217/11  

РІШЕННЯ  
ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

  27 січня 2011  року                                                                                                       м. Сімферополь  

Київський    районний  суд   м. Сімферополя  АР Крим у  складі:        

Головуючого, судді   Гуріної О.В.,  

при секретарі              Малевановій Д.Ю.,                

  розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

  В С Т А Н О В И В:  

  14.07.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 20.11.1993 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка посилаючись на те, що сімейні відносини припинені внаслідок того, що відповідач створив іншу родину, просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.  

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, пояснивши, що з листопада 2009 року сторони проживають окремо. Заявниця просила строк для примирення не надавати, оскільки  кожен із сторін має власне особисте життя.  

Відповідач позов визнав у повному об’ємі, підтвердив той факт, що сторони з листопада 2009 року  не проживають однією сім’єю.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Судом встановлено, що 20.11.1993 року Будинком Одруження м.Сімферополя Республіки Крим зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (актовий запис № 1681). У шлюбі народилась дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка за згодою батьків мешкає разом із матір’ю.  З листопада 2009 року шлюбні відносини між сторонами припинені.  

  Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України при вирішенні спору про розірвання шлюбу, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, і у разі встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, постановляє рішення про розірвання шлюбу.  

Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, заснований на взаємних почуттях любові та поваги, який ґрунтується на їх вільній згоді набути права та обов’язки подружжя.  

У судовому засіданні сторони висловили своє волевиявлення, яке полягає в тому, що вони не бажають проживати однією сім’єю і вважають, що збереження шлюбу буде суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини.  

З’ясувавши думку сторін щодо предмету спору, суд не вважає за доцільне призначати строк для примирення, оскільки цей крок робиться судом лише тоді, коли збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правової основою шлюбу. З урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд вважає збереження шлюбу неможливим.  

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 111, 112 СК України, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.  

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20.11.1993 року Будинком Одруження м.Сімферополя Республіки Крим (актовий запис № 1681) - розірвати.  

Після реєстрації розірвання шлюбу залишити прізвище позивачки ОСОБА_1 – «ОСОБА_1».  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК  через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

  Суддя: