Справа № 168/662/21

Провадження № 2/168/286/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . При житті спадкодавець 15 квітня 2004 року склав заповіт на усе своє майно в користь свого сина - позивача ОСОБА_1 . Спадщину після його смерті прийняв позивач. Інших спадкоємців немає. Проте нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно у спадкодавця. Тому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

У підготовче засідання позивач не з`явилася. Його представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує. Просить судові витрати залишити за позивачем.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Старовижівської селищної ради. Позов визнає.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 157/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлені такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.14), який був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 (а.с.7), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13) та сином - позивачем ОСОБА_1 (а.с.17). При житті 15 квітня 2004 року спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт на усе своє в користь свого сина - позивача ОСОБА_1 (а.с.8,12).

Спадщину після смерті спадкодавця прийняв позивач шляхом проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем. Про що подав відповідну заяву нотаріусу (а.с.49 зворот).

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.

Таким чином судом з`ясовано, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (а.с.39).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Випискою з погосподарської книги № 5 за 2016-2023 роки Старовижівської селищної ради (а.с.15) підтверджується право ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Позивачем виготовлено Технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна (с.20-24).

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами входить до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Із заяви, поданої до суду відповідачем вбачається, що сільською радою позовні вимоги визнаються в повному обсязі. Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Клопотання представника позивача про залишення за позивачем судових витрат по сплаті судового збору задовольнити.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1234, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 141, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В.Малюта