Справа № 643/12302/18

Провадження № 2/643/641/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді                                    Мельникова І.Д.,

за участю секретаря                                    Любченко О.С.,

представника позивача                                 ОСОБА_1 ,

представника відповідача                                 ОСОБА_2 ,

відповідача                                                 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Московський відділ РАЦС ГТУЮ у Харківській області про виключення з актового запису відомостей про батьківство,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив виключити з актового запису №79 у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Московським відділом ДРАЦС реєстраційної служби ХМУЮ 02.09.2014, запис про позивача як батька дитини.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 26.04.2014 р. вони з відповідачкою зареєстрували шлюб. До реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідачки народилася донька ОСОБА_6 . Він записаний батьком дитини ОСОБА_5 згідно ст. 122 ч.1 СК України. Вони з відповідачем знайомі з 2006 р., зустрічались, мали близькі стосунки, а потім розійшлися. На початку 2014 р. відповідач йому повідомила, що у них є дочка, просила зареєструвати з нею шлюб, усиновити дитину, щоб у дитини був батько. Він їй повірив, вони зареєстрували шлюб, він визнав батьківство. Нещодавно дізнався, що відповідач його ввела в оману, батьком дитини ОСОБА_7 є не він, а інша особа, тому просив позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просила їх задовольнити. Позивач наполягала на тому, що на час внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_7 позивач, визнаючи батьківство, знав про те, що не є рідним батьком дитини, тому не має права оспорювати батьківство.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог. Відповідач пояснила, що позивач не є рідним батьком дитини ОСОБА_7 , оскільки вони з позивачем познайомились після народження дитини. В зв`язку з цим не потрібно призначати відповідну судову експертизу. На час внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_7 позивач ОСОБА_4 , визнаючи батьківство, знав про те, що не є рідним батьком дитини. Тому вважають, що позивач відповідно до ст. 136 ч. 5 СК України не має права оспорювати батьківство.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що з відповідачем вони разом навчались в інституті, більш близько почали спілкуватись з 2010 року. У 2013 році вони поїхали разом з відповідачем та її донькою відпочивати у м.Судак, де познайомились з хлопцями, серед яких був позивач. Зазначила, що до цієї зустрічі позивач з відповідачем знайомі не були, позивач не є рідним батьком дитини.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю відповідача. З позивачем дочка її познайомила у 2013 році. До цього вона його не знала. Після чого позивач та відповідач проживали разом. Пояснила, що позивач та відповідач пішли у РАЦС та записали батьком ОСОБА_10 позивача. Біологічним батьком є інший чоловік, який деякий час у минулому також проживав у них.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

        Судом встановлено, що шлюб сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровано 26.04.2014 р., який рішенням Московського районного суду міста Харкова від 23.01.2018 р. розірвано.

Згідно копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження №79 від 23.01.2007 р., складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, батьком дитини записаний ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч.1ст. 126 СК Українипоходження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч.1 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 12З цього Кодексу.

Така норма закону спрямована на захист законних інтересів дитини. Презюмується, що при прийнятті рішення про "оформлення" свого батьківства чоловік враховував усі можливі правові наслідки для себе, навіть з урахуванням того, що фактично батьком дитини є інша особа. Саме тому довільна зміна ним у майбутньому початкового рішення чи відзив поданої заяви до органу ДРАЦС про встановлення батьківства після його державної реєстрації не допускається.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , вона народила дитину не перебуваючи у шлюбі та зареєструвала її після народження в порядку ч.1 ст.135 СК України за прізвищем матері та записом у графі батько зі слів матері. У вересні 2014 року після реєстрації шлюбу з  ОСОБА_4 , останній виявив бажання подати заяву по визнання батьківства ОСОБА_5 , хоча знав, що вона не є його біологічною донькою.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Тому твердження позивача про те, що в момент реєстрації себе батьком дитини він не знав про відсутність кровного споріднення між ним та малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належним чином не доведені.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 136 СК України  ОСОБА_4 не має права на оспорювання батьківства, в зв`язку з тим, що на момент реєстрації себе батьком дитини він достовірно знав, що не має з дитиною кровного споріднення, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141,263, 265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 – відмовити.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Повний текст рішення виготовлено 09.12.2021.

Суддя                                                                         І.Д. Мельникова