Провадження № 2-з/742/98/21

Єдиний унікальний № 742/4724/21

УХВАЛА

іменем України

09 грудня 2021 року                                                    м.Прилуки    Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «СТРАДА СТАР» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного підприємтсва «СТРАДА СТАР» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди, а саме стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків в сумі 224 690 грн. 60 коп. завданих внаслідок пошкодження транспортних засобів IVEKO Stralis, д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа SCHMITZ SKI 24, д.н.з. НОМЕР_2 ; матеріальних збитків в сумі 6786 грн. 76 коп. завданих внаслідок втрати запчастин, призначених для обслуговування транспортних засобів IVEKO Stralis, д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа SCHMITZ SKI 24, д.н.з. НОМЕР_2 ; упущеної вигоди в сумі 1894 694 грн. 40 коп. як неодержаних доходів, які могли бути отримані позивачем в разі відшкодування відповідачем матеріальних збитків ПП «СТРАДА СТАР» та судового збору в розмірі 31892 грн. 60 коп.

Крім того, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на: житлові будинки загальною площею 71,7 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , загальною вартістю нерухомого майна 26 755 грн. із забороною позивачу та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних житлових будинків, власником яких є ОСОБА_1 ; земельні ділянки площею 3,37 га з кадастровим номером 7424181600:06:000:0154, площею 1,15 га з кадастровим номером 7424181600:06:000:0137, площею 2,11 га з кадастровим номером 7424181600:06:000:0136, площею 3,34 га з кадастровим номером 7424181600:06:000:0153, які розташовані на території с/ради Валківська Прилуцького району Чернігівської області.

Свою заяву позивач мотивує тим, що є підстави вважати, що будинки та земельні ділянки, що є власністю відповідача, без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому у відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За таких обставин, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При цьому суд враховує, що ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним (ст.317 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Наявність реального спору між сторонами з приводу відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди що є предметом спору, вбачається з матеріалів справи.

Проте, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що позивачем не зазначено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань та не надано на їх підтвердження доказів, які б свідчили про існування імовірної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, представником позивача не доведено вартість майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, тобто не доведено співмірність ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову може вважатись підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У поданій заяві про забезпечення позову заявник обмежився лише зазначенням, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надавши доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги позивача належним чином не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, з якими пов`язується застосування ініційованого заходу забезпечення позову у виді арешту, та позивачем не доведено дійсну ринкову вартість майна, на яке він просить накласти арешт та відповідно не доведено співмірність ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову, тому суд, керуючись принципом розумності та обґрунтованості, не вбачає достатніх підстав для застосування крайнього заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок щодо необхідності наведення достатнього обґрунтування для забезпечення позову викладений в постанові ВС №761/39201/18 від 21 серпня 2019 року, який врахований судом при постановленні судового рішення.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-153,154, 260,353 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «СТРАДА СТАР» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного підприємтсва «СТРАДА СТАР» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя  Наталія ФЕТІСОВА