ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

10 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 821/3175/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування"     до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі       про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

встановив:

29.05.2015 року Публічне акціонерне товариство "Каховський завод електрозварювального устаткування"  звернулось до суду з позовом до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати у повному обсязі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 10.12.2014р. №0015331702, №0015341702, №0015371702, №0015471702, №0015481702, №0015501702, №0015631702 та вимогу про сплату боргу (недоїмку) від 14.01.2015р. №Ю-603-17.    

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.07.2021 вищевказані судові рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 17.09.2021 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Пекного А.С.

Ухвалою від 22.09.2021 року провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 09.12.2021 замінено відповідача в порядку правонаступництва на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та зобов`язано останнього надати докази.

До суду надійшли клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про продовження процесуального строку на надання відзиву.

Вирішуючи вказані клопотання ,суд виходить з наступного.

Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до положень статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Статтею 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний  інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Положеннями ст.260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Others v. Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia".

Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження:

залишити заяву відповідача без задоволення;

розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач обґрунтовує її необхідністю долучення великого обсягу додаткових документів, які потребують детального дослідження. Вказане на думку податкового органу підтверджує складність даної справи.

Суд звертає увагу на те, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС).

Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС).

За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Суд зауважує, що обставини даної справи та докази не є складними, не потребують додаткових пояснень чи спеціальних знать, тому не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч.ч.7,8 ст.44 КАС України).

З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи незалежно від форми судочинства та виду провадження (спрощене чи загальне провадження).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Вказане право сторін не залежить від форми судочинства, тобто як у загальному так і у спрощеному провадженні сторони мають право обґрунтувати належність та переконливість доказів.

Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями частин 1-3 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Вказане також не залежить від форми судочинства.

Крім того, відповідно до положень ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

З наведеного вбачається, що усні пояснення учасників справи не є доказами у справі.

Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами письмові та електронні докази, повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи незалежно від виду провадження (спрощене чи загальне провадження).

З огляду на викладене суд вважає, що наразі клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у зв`язку з великим обсягом доказів є передчасним, адже такі докази ще не надані до суду, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість доводів відповідача.  

Враховуючи викладене, станом на день постановлення цієї ухвали, суд не убачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, отже відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.

Щодо клопотання про продовження процесуального строку на надання відзиву, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст.162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 22.09.2021 для надання відзиву відповідачу встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.

Разом з тим, ухвалою суду від 09.12.2021 допущена заміна відповідача у порядку правонаступництва.

З огляду на викладені обставини та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли ще у 2015 році та стосуються результатів планової документальної перевірки за 2013 рік, суд погоджується з доводами відповідача про необхідність додаткового часу для надання відзиву.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).

Враховуючи викладене, суд убачає підстави для продовження процесуального строку, встановленого судом для надання відзиву.

Керуючись ст. 243, 248  КАС України,

ухвалив:

Клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про продовження процесуального строку - задовольнити.

Продовжити процесуальний строк, встановлений  ухвалою від 22.09.2021 відповідачу для надання відзиву на позовну заяву,  на п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання.    

Суддя                                                                                                        А.С. Пекний