Ухвала

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 175/2102/19

провадження № 61-19276ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 21 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод

у приватизації,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_1 , третя особа - Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод

у приватизації.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року

у справі № 175/4743/15-ц (яке набрало законної сили 09 грудня 2017 року) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі задоволено частково.

Проведено поділ у натурі домоволодіння АДРЕСА_1 , виділено ОСОБА_2 в житловому будинку літ. «А-1» з наступними приміщеннями (додаток № 1 до експертизи, на плані визначений в жовтий колір): в житловому будинку літ. «А-1»: приміщення 1-3 (16,0 кв. м.) - кімната, приміщення 1-4 (6,2 кв. м.) - кімната, приміщення 1-5 (2,1 кв. м.) - кімната, приміщення 1-6 (6,5 кв. м.) - кімната, що разом складає 30,8 кв. м. ринковою вартістю 172 276 грн; та наступні будівлі та споруди (додаток № 2 до експертизи, на плані визначений в жовтий колір): літня кухня

літ. «Б» вартістю 71 059 грн, вхід в п/г - 3 474 грн, погріб літ. «Пг» -

34 602 грн, вбиральня літ. «Ж» - 8 189 грн, літній душ літ. «Г» - 6 146 грн,

Ѕ гаражу літ. «Е» - 38 449 грн, колодязь літ. «К» - 9 485 грн,

Ѕ замощення І - 7 595,50 грн, Ѕ хвіртки № 1 -1 481,50 грн, Ѕ воріт № 2 - 4 813,50 грн, Ѕ огорожі № 3 - 3 481,50 грн, разом вартістю надвірних будівель та споруд 188 776 грн, а всього загальною вартістю приміщень в житловому будинку з надвірними будовами та спорудами, яка виділяється ОСОБА_2 , як співвласнику Ѕ частини домоволодіння, разом з надвірними будівлями та спорудами у сумі 361 052 грн, а всього виділено ОСОБА_2

Ѕ частину або 51/100 частки спірного домоволодіння АДРЕСА_1 ринковою вартістю 361 052 грн, що на

5 755,50 грн більше необхідної ідеальної частки (355 296,50 грн.).

Зобов`язано ОСОБА_2 за свої особисті кошти провести наступні переобладнання та перепланування: закласти дверний проріз між приміщення 1-2 та 1-3, приміщення 1-2 і 1-6, приміщення 1-7 і 1-6; демонтувати перегородку між приміщення 1-6 та 1-5; пробити дверний проріз між приміщення 1-5 та 1-4; в об`єднаних приміщеннях 1-6 та 1-5 обладнати кухню; віконний проріз в приміщення 1-4 обладнати під дверний, встановити подвійний дверний блок; гараж літ. «Е» переобладнати в два сараї (по Ѕ частині кожному із співвласників) для цього в гаражі встановити перегородку, яка буде розділяти гараж на дві рівні частини; оскільки вбиральня літ. «Ж» виділяється ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 облаштувати вбиральню, а до її побудови ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні вбиральнею літ. «Ж».

Проведено поділ у натурі домоволодіння АДРЕСА_1 , виділено ОСОБА_1 в житловому будинку літ. «А-1» з наступними приміщеннями (додаток № 1 до експертизи, на плані визначений в зелений колір): в житловому будинку літ. «А-1»: приміщення

1-2 (13,0 кв. м) - кімната, приміщення 1-7 (7,0 кв. м) - кімната, що разом складає 20,0 кв. м ринковою вартістю 111 867 грн; в прибудові літ. «а»: приміщення 1-1 (7,0 кв. м) - коридор, що всього разом з приміщеннями в будинку літ. «А-1» складає 27,0 кв. м, - 53 621 грн та наступні будівлі та споруди (додаток № 2 до експертизи, на плані визначений в зелений колір): літня кухня літ. «Д» - 124 358 грн, ганок - 3 874 грн, Ѕ гаражу літ. «Е» - 38 449 грн, Ѕ замощення І - 7 595,50 грн, Ѕ хвіртки № 1 - 1 481,50 грн,

Ѕ воріт № 2 - 4 813,50 грн, Ѕ огорожі № 3 - 3 481,50 грн, разом вартістю надвірних будівель та споруд 184 053 грн, а всього загальною вартістю приміщень в житловому будинку з надвірними будовами та спорудами, яка виділяється ОСОБА_1 , як співвласнику Ѕ частини домоволодіння, разом з надвірними будівлями та спорудами у сумі 349 541 грн, а всього виділено ОСОБА_1 Ѕ частину або 49/100 частки спірного домоволодіння АДРЕСА_1 ринковою вартістю 349 541 грн, що на 5 755,50 грн менше необхідної ідеальної частки (355 296,50 грн).

Зобов`язано ОСОБА_1 за свої особисті кошти провести наступні переобладнання та перепланування: пробити дверний проріз між приміщення 1-2 та 1-7; приміщення 1-7 обладнати під кухню; гараж літ. «Е» переобладнати в два сараї (по Ѕ частині кожному із співвласників) для цього в гаражі встановити перегородку, яка буде розділяти гараж на дві рівні частини; оскільки вбиральня літ. «Ж» виділяється ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 облаштувати вбиральню, а до її побудови ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні вбиральнею літ. «Ж».

Зобов`язано власників сумісно вирішити питання переобладнання електропостачання, водопостачання, газопостачання та опалення від місцевого газового котла, або користуватись існуючими по домовленості, а також встановити дощаті перегородки на горище по межам своїх приміщень.

Зазначене рішення суду виконано сторонами в повному обсязі, на підставі якого сторонами отримані технічні паспорти на житловий будинок.

Також ОСОБА_2 вказував, що він та ОСОБА_1 спільно користуються закріпленою за їхнім будинком земельною ділянкою загальною площею 1 582 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проте кожен зі сторін має окремий вхід до своєї частини будинку і веде окреме господарство.

На сьогоднішній день ОСОБА_2 має намір розподілити між ним та ОСОБА_1 вказану земельну ділянку в натурі та приватизувати належну йому частку, з тим, щоб отримати державний акт на право власності на землю, проте передумовою цього є встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_2 просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою та усунути перешкоди у її приватизації.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року (у складі судді Новік Л. М.) позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею

1 582 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 01 березня 2019 року, наступним чином:

площа земельної ділянки, яка підлягає розподілу, складає 1 582 кв. м;

площа земельної ділянки, яка виділяється співвласнику ОСОБА_2 (51/100), складає 806,8 кв. м;

площа земельної ділянки, яка виділяється співвласнику ОСОБА_1 (49/100), складає 775,2 кв. м.

Границя між земельними ділянками співвласників на плані земельної ділянки визначена червоною лінією відповідно до додатку № 1 до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 01 березня 2019 року.

Співвласник ОСОБА_1 має надавати безперешкодний доступ (земельний сервітут) для обслуговування стіни сараю літ. «Е-1» (колишній гараж літ. «Е») та частини стіни житлового будинку літ. «А-1» (зі сторони приміщення № 6 та приміщення № 3) співвласнику ОСОБА_2 (на схемі у висновку експерта від 01 березня 2019 року сервітут зазначений закресленим зеленим кольором).

Співвласник ОСОБА_2 має надавити безперешкодний доступ (земельний сервітут) для обслуговування стіни сараю літ. «Е» (колишній гараж літ. «Е») співвласнику ОСОБА_1 (на схемі у висновку експерта від 01 березня 2019 року сервітут зазначений закресленим зеленим кольором).

Співвласнику ОСОБА_1 необхідно влаштувати окремий вхід

до домоволодіння через огорожу № 3.

При вказаному порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_2

та ОСОБА_1 , як співвласники, мають окремі входи до своїх часток,

і можуть використовуватися, як самостійні об`єкти нерухомого майна.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року

(у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С.,

Петешенкової М. Ю.) рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги позивача є доведеним та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим із урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності необхідно встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку експерта за результатами проведення

земельно-технічного дослідження від 01 березня 2019 року, оскільки вказаний висновок визначає варіант порядку користування земельною ділянкою площею 1 582 кв. м з урахуванням часток: ОСОБА_2 - 51/100

та ОСОБА_1 - 49/100, що в даному випадку є більш прийнятним.

19 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

і ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування спірною земельною ділянкою згідно з варіантом № 2 висновку судової

земельно-технічної експертизи від 04 лютого 2020 року, проведеної на замовлення ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду

на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 1 582 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою усунення перешкод у її приватизації.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня

2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення дії рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 21 квітня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 27 жовтня 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у приватизації, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук