КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року                    м. Кропивницький                         справа № 340/5322/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В.,                                 розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 )

до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606)

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0014250708 від 29.04.2021 р.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму понесених витрат у вигляді сплаченої суми ПДВ під час придбання транспортного засобу - легкового автомобіля марки Toyota RAV4, що    використовується ним у здійсненні господарської діяльності. Вважає, що податкові повідомлення - рішення безпосередньо порушують його права та законні інтереси, адже покладені на нього не передбачені законом фінансові зобов`язання створюють правову невизначеність відносно подальшої господарської діяльності.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою від 01.09.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.10.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Згідно частини 2  статті 262 КАС України  розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених  статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 зареєстрований на підставі свідоцтва виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 26.01.2010 року.

Основним видом господарської діяльності є - діяльність автомобільного вантажного транспорту (49.41.0 - за КВЕД) та має в наявності вантажні автомобілі та напівпричепи належні мені на праві власності.

З 08.02.2010 року позивач зареєстрований платником ПДВ, про що видано свідоцтво Кропивницькою ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області.

04  лютого 2021 року між позивачем та ТОВ «МОТОР-ОЛВІ» укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №МО-20/21/1, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 придбав автомобіль Toyota RAV4, 2020 року випуску, вартість автомобіля склала 912160,00 грн. з ПДВ.

Факт отримання автомобіля підтверджується актом приймання-передачі товару від 04.02.2021 року.

Постачальником виписано та відправлено на реєстрацію податкову накладну, яка зареєстрована в ЄРПН, суму ПДВ віднесено до податкового кредиту та відображено в рядку 4.1. Декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Крім того, до сум ПДВ включено ПДВ, що сплачено у вартості придбання бензину у постачальників ПП «Агророзвиток» та ТОВ «НЬЮ-НІКА», що також відображено в декларації з ПДВ за лютий.

На підставі наказу на проведення документальної позапланової перевірки №359-п-к від 26.03.2021 року працівниками Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області в період з 30.03.2021 року по 05.04.2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою контролю дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 12.04.2021 року №1029/11-28-07-08/2879319778, яким встановлено порушення пункту 198.3, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) (рядок 21 декларації) за лютий 2021 року у розмірі 153683,00 гривень.

Контролюючий орган дійшов висновку, про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що полягало у включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаному легковому автомобілю Toyota RAV4 використання якого та придбання бензину у постачальників, на думку відповідача, не пов`язане зі здійсненням оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Отже, в порушення п.198.5  статті  198 Податкового кодексу  ФОП ОСОБА_1 занижено суму податкових зобов`язань за перевіряємий період на 153683,00 грн. в результаті включен ня до податкового кредиту суми по придбаному легковому автомобілю та бензину, який був зареєстровані на фізичну особу.

На підстав акту перевірки Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення - рішення №0014250708 від 29.04.2021 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму  153683,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються  Конституцією України  та  Податковим кодексом України  (далі -  ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Згідно з вимогами  ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Відповідно до  ст. 67 Конституції України  кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України  регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з  п. 14.1.27 ПК України  витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.  14.1.181  п.  14.1  ст.  14 ПК України  встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з  розділом V цього Кодексу.

Пунктом  198.3  ст.  198 Податкового кодексу України  визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до  статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.  193.1  ст.  193  цього  Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом  201.11  статті  201  цього  Кодексу  (п.  198.6  ст.  198 ПК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.02.2021 року між позивачем та ТОВ «МОТОР-ОЛВІ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №МО-20/21/1, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб (автомобіль) (далі Товар) Toyota RAV4, 2020 року випуску, а Покупець зобов`язується прийняти  Товар та оплатити його за ціною, визначеною у договорі, яка склала 912160,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору, позивачем було сплачено 50% вартості та 50% взято в кредит у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» і сплачена банком.

Постачальником виписано та відправлено на реєстрацію податкову накладну, яка зареєстрована в ЄРПН, суму ПДВ віднесено до податкового кредиту та відображено в рядку 4.1. Декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Факт передачі позивачу придбаного автомобіля підтверджується актом приймання-передачі товару від 04.02.2021 року.

Позивачем отримано Свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу серія НОМЕР_2 , дата реєстрації 04.02.2021.

Крім того, до сум ПДВ включено ПДВ, що сплачено у вартості придбання бензину у постачальників ПП «Агророзвиток» та ТОВ «НЬЮ-НІКА», що також відображено в декларації з ПДВ за лютий.

Так як у позивача відсутня ліцензія на зберігання пального, дизпаливо не зберігається, а транспортні засоби заправляються безпосередньо на АЗС, що підтверджується видаткової накладної №АГ-000000844 від 15.03.2021 р.  та видаткової накладної №АГ-000000456 від 15.02.2021 р.  

Отже, транспортний засіб та паливо придбані позивачем, як фізичною особою-підприємцем з метою використання в господарській діяльності, автомобіль зареєстрований за позивачем, як за фізичною особою. Сплачений позивачем, у зв`язку з придбанням зазначеного транспортного засобу податок на додану вартість, включений платником до складу податкового кредиту.

Суд встановив, що основним видом економічної діяльності позивача згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 затвердженого наказом Держспоживстандарту 11.10.2010 №457 є: КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» (основний), 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту».

У власності позивача перебуває транспортні засоби, зокрема: 5 вантажних автомобілів МАN, 5 напівпричепів. При цьому підприємства для перевезення вантажу та товару користуються послугами позивача.

Придбаний транспортний засіб позивачем використовується    в господарський діяльності для доставки автомобільних запчастин, вирішення питань по підписанню договорів та інше з замовниками послуг та поставниками.

Докази, які б спростували вказані обставини, відповідачем суду не надано.

Отримання доходу позивачем від здійснення підприємницької діяльності перевірено відповідачем по банківським рахункам, платіжним документам та зауваження в Акті перевірки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що придбаний позивачем легковий автомобіль Yoyota RAV4 використовувався позивачем в оподатковуваних операціях пов`язаних з господарською діяльністю щодо укладення Договорів та транспартування автозапчастин.

Висновки контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з огляду на реєстрацію зазначеного автомобіля за позивачем як за фізичною особою не ґрунтується на нормах чинного законодавства, з огляду на те, що особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ,  Податковим кодексом України  не передбачено, а тому здійснена реєстрація транспортних засобів на фізичну особу, а не на суб`єкта підприємницької діяльності жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, оскільки реєстрація права власності на фізичну особу не може розглядатися як підстава для неможливості укладення договорів фізичною особою - підприємцем у межах її підприємницької діяльності, яка відповідно до ч. 2  ст. 128 Господарського кодексу України  відповідає всім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та ідентифікаційний - номер якої як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі - громадянину. Тобто, незважаючи на те, що п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 № 1388, передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, останні в угодах щодо таких об`єктів можуть виступати як фізичні особи-підприємці.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №807/2235/15.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами  Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п.  198.1,  198.2,  198.3,  198.6  ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до  статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом  193.1  статті  193  цього  Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727  (зі змінами від 21.07.2017) визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, відповідачем в акті перевірки без належного обґрунтування та без конкретного визначення реквізитів згідно яких податкових накладних цей товар придбано позивачем та без належного обґрунтування тверджень, що вказаний товар не використовувався позивачем в господарській діяльності.

Акт перевірки містить лише посилання на відсутність у позивача подорожніх листів, документів на списання ПММ, актів установок запчастин, тобто відповідачем не досліджувалось реальність господарських операцій з придбання вказаного товару.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень  статті 42 Господарського кодексу України  підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, тому відсутність у позивача дозволів та складів для зберігання пестицидів не свідчить, що останні не використовувались позивачем у господарській діяльності, а факт отримання прибутку позивачем від результатів підприємницької діяльності фіксується у щорічній декларації та відповідачем не заперечувався.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що встановлені порушення    податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях та поверхневому дослідженні податковим органом у Кіровоградській області первинних документів платника податків в ході проведення виїзної перевірки, небажанні дослідити весь документообіг підприємства з метою встановлення дійсних обставин.

Оскільки позивачем спростовані доводи контролюючого органу первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, відсутність заперечень відповідача з приводу наданих позивачем доказів, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на законі, в зв`язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно норми  Кодексу адміністративного судочинства України, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У п.53 рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine [GC], №387/03, п. 53, ECHR2012) Європейський суд зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що контролюючий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що  Податковим кодексом України  встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших підприємців, так і з боку держави в особі її органів, у тому числі право на оскарження їхньої діяльності, що обмежує це право.

Захист підприємців від втручання в їхню діяльність державних органів має конституційну основу. Відповідно до  статті 55 Конституції України  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 90 КАС України  передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0014250708 від 29.04.2021 року, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу суд прийшов до переконання про обгрунтованість заявлених вимог, оскільки позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

VІ. Судові витрати.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,83 грн. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0014250708 від 29.04.2021 року.

Стягнути на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 )) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606) у розмірі 1536,83 грн.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

                        Суддя

Кіровоградського окружного

   адміністративного суду                                                                      Р.В. Жук