АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА                                     

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2006 року                                                                                                м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Вотьканича Ф.А., суддів - Стана І.В., Дорчинець С.Г., за участю прокурора.- Сирохман Л.І., представника потерпілого адвоката ОСОБА_1. розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2. на вирок Тячівського районного суду від 02 червня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Тячівського району Закарпатської області, гр. України, українець, з неповною середньою освітою, не одружений, сезонний робітник, не судимий, засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3. звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, а на підставі ст. 76 КК України його зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3. до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписка про невиїзд.

ОСОБА_3. визнаний винуватим і засуджений за те, що 02 листопада 2005 року приблизно о 21-й годині, у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи неподалік будинку № АДРЕСА_1 Тячівського району на ґрунті особистих неприязних відносин ображав нецензурними словами потерпілого ОСОБА_2., схопив його рукою за палець на лівій руці та скрутив його, а потім поваливши на землю наніс декілька ударів руками та ногами в область голови та тулуба. Унаслідок нанесених ударів потерпілому ОСОБА_2. заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2. вказує про те, що унаслідок учиненого ОСОБА_3. у стані алкогольного сп'яніння злочином він не може виконувати певну роботу по господарству, його фізичному та психічному здоров'ю завдана значна шкода, - він переніс моральні та фізичні страждання, - принижено його честь та гідність перед мешканцями села, оскільки він як вчитель відчуває певні незручності перед колективом вчителів, учнями школи та мешканцями села. Для відновлення функцій. пошкодженого пальця потрібно провести операцію, коштів для проведення якої у нього не має. Вважає, що протиправними діями ОСОБА_3. йому заподіяна матеріальна шкода  у розмірі 3620 гривень (вартість пошкодженого одягу, проведення операції, витрати пов'язані з поїздками до м. Ужгорода,

Справа: № 500

Категорія:11               

Головуючий у суді першої інстанції: Чопик В.В. Доповідач: Стан І.В.

медичним обстеженням та оплатою послуг адвоката) та моральна шкода у розмірі .12 000 гривень. Окрім цього, вказує про те, що всупереч вимогам процесуального закону судом не дано аналіз всім матеріалам кримінальної справи в їх сукупності й неумотивовано висновки суду при наданні переваги показанням ОСОБА_3. та при оцінці заявленого ним цивільного позову, унаслідок чого допущено неповноту при дослідженні фактичних обставин справи.

З урахуванням наведеного, вважає, що ОСОБА_3. призначено занадто м'яке

покарання, оскільки він учинив злочин у стані алкогольного сп'яніння й не відшкодував

повністю заподіяну йому шкоду.                                                        

Просить вирок суду скасувати із-за м'якості призначеного ОСОБА_3. покарання та неповноти досудового і судового слідства, постановити новий вирок, яким ОСОБА_3. призначити більш суворе покарання й задовольнити заявлений ним цивільний позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, пояснення представника потерпілого адвоката ОСОБА_1., який підтримав викладені потерпілим в апеляції доводи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає до скасування з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України головуючий у суді першої інстанції, виконавши вимоги ст. 298 цього кодексу з'ясовує думку учасників процесу про те, які докази треба дослідити та про порядок дослідження доказів. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

При розгляді справи щодо ОСОБА_3. указані вимоги кримінально-процесуального закону були порушені, внаслідок чого допущена неповнота та неправильності, які не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи й можуть бути усунуті при розгляді справи судом першої інстанції.

Так, зі змісту вироку вбачається, що дослідження доказів у суді першої інстанції було обмежено допитом підсудного ОСОБА_3.. З вироку суду також убачається, що підсудний ОСОБА_3. вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся.

Між тим, з протоколу судового засідання вбачається, що у ньому відсутні будь-які дані про роз'яснення ОСОБА_3. та іншим учасникам процесу вимог ст. 299 КПК України, в тому числі не вказується про те, що у ОСОБА_3. та інших учасників процесу -потерпілого ОСОБА_2. з'ясовувалось чи правильно він розуміє зміст фактичних обставин, які він визнає, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Окрім цього, як з протоколу судового засідання так і з вироку суду вбачається, що у ОСОБА_3. не з'ясовувалось в якому обсязі він визнає цивільний позов - повністю чи частково, що в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 297 КПК України не оголошувалась позовна заява потерпілого ОСОБА_2..

Зі змісту показань ОСОБА_3., що викладені в  мотивувальній частині вироку вбачається, що ОСОБА_3. вину визнав частково, показавши, що потерпілого ОСОБА_2. він штовхнув, унаслідок чого ОСОБА_2. упав на землю, де він наніс йому декілька ударів. Між тим, з постанови про пред'явлення ОСОБА_3. обвинувачення та вироку суду вбачається, що під час сварки ОСОБА_3. ображав потерпілого ОСОБА_2. нецензурними словами, схопив його рукою за палець на лівій руці, скрутив його, після чого повалив на землю, де наніс декілька ударів руками та ногами в область голови та тулубу. З матеріалів справи також вбачається, що саме у зв'язку з переломом пальця лівої руки дії ОСОБА_3, кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України.

Указане свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3. у вчиненому щиро розкаявся й повністю визнав вину не ґрунтується на матеріалах справи і є передчасним, що судом першої інстанції необгрунтовано обмежено дослідження доказів у справі допитом підсудного, оскільки таке дослідження доказів у справі у відповідності до вимог ст. 299 КПК України могло бути при повному визнанні вини підсудним у вчиненні злочину, тобто при умові, що фактичні обставини справи ним би не оспорювались.

Ці порушення вимог кримінально-процесуального закону привели до порушення прав

потерпілого.                                                                                         

Отже, оскільки судове слідство проведено однобічно та неповно, а висновки викладені у вироку не підтверджені доказами, тому вирок підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст. ст. 376, 368 та 369 КПК України.

Колегія суддів вважає допущені порушення вимог ст. 299 КПК України істотними і такими, що виключали можливість постановлення вироку і які у відповідності до вимог ст. 370 цього закону є безумовною підставою для його скасування, а у відповідності до вимог ст. 374 цього закону тягнуть направлення справи на новий судовий розгляд.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що суддею не підписана постанова про призначення справи до судового розгляду, а також протокол судового засідання цього розгляду справи, а із протоколу судового засідання, що ОСОБА_3. не надавалась можливість виступити у судових дебатах.

Новий розгляд справи необхідно провести з точним дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і, в залежності від здобутого прийняти рішення по суті справи, в тому числі по суті заявлених потерпілим Мацолою В.В. позовних вимог.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляції потерпілого ОСОБА_2. про постановлення нового вироку не можуть бути задоволені.

Враховуючи тяжкість злочину, у. вчиненні якого орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_3. запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

апеляцію потерпілого ОСОБА_2. задовольнити.

Вирок Тячівського районного суду від 02 червня 2006 року щодо ОСОБА_3скасувати, а справу направити до цього ж суду на новий розгляд в іншому складі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_3. залишити попередній - підписка про невиїзд