ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Колчанова Р.В. на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2021 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп..

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 23.09.2021 року о 00 год. 10 хв. в м. Чернівці по вул. Мізунського, 16, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz ML 320» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння кольору обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку.

В апеляційних скаргах, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах захисник Колчанов Р.В., із зазначеною вище постановою не погоджуються, вважають її незаконною та необґрунтованою, винесеною передчасно та такою, що не відповідає вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних та матеріальних норм, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Вказують на те, що патрульними поліцейськими не доведено, а судом не встановлено жодними доказами факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а з відеозаписів долучених до матеріалів справи вбачається, що поліцейські

ЄУНСС №726/1606/21 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.

Провадження №33/822/654/21 Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

підійшли до останнього, який фактично просто сидів в машині та розмовляв по телефону. Відсутні будь-які докази того, що транспортний засіб взагалі рухався та відсутні докази, що поліцейські здійснювали зупинку даного автомобіля.

Стверджують, що коли приїхали працівники поліції, транспортний засіб перебував в нерухомому стані, був припаркований на узбіччі. ОСОБА_1 , не керував транспортним засобом, а прийшов до автомобіля, щоб забрати свої речі, що підтверджується відеозаписами, які знаходяться в матеріалах справи та показаннями ОСОБА_1 , які були надані в суді.

Звертають увагу на порушення поліцейськими порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, який проведено без належних на те підстав, а також поза межами встановленого законом часу, тобто більше двох годин.

Вважають, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, а доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними доказами.

Запевняли, що постанова районного суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення та дослідження обставин справи, що потягло за собою винесення неправосудного рішення. Суд, з незрозумілих причин, в постанові не вірно трактував відео записи, які не були досліджені під час судового засідання при цьому перекрутивши їх на сторону обвинувачення. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Просили скасувати рішення суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який представляв інтереси правопорушника, в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали свої доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити з підстав зазначених в них, шляхом скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційних скарг цього не спростовують.

Заперечення ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку, ОСОБА_1 був вірно визнаний винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю підтверджується дослідженими доказами, яким районний суд дав вірну юридичну оцінку.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, … під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №224998 від 23 вересня 2021 року, з якого вбачається, що останній 23.09.2021 року о 00 год. 10 хв. в м. Чернівці по вул. Мізунського, 16, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz ML 320» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння кольору обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до розділу І п.6. Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Такий огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Матеріалами справи, дослідженими апеляційним судом, встановлено, що перш, ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, останньому було запропоновано провести огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів (згідно акту), нащо останній погодився та пройшов огляд за допомогою газоаналізатора, яким було виявлено позитивний результат. Проте, ОСОБА_1 з результатом спеціального технічного приладу не погодився та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі (направлення ЧОНД). Однак, прибувши до медичного закладу, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Що підтверджується висновком №933 ЧОНД, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та обстеження, який затверджений підписом лікаря ОСОБА_3 та його печаткою.

Крім того, обставини вказані в протоколі про адміністративне правопорушення були зафіксовані на бодікамери, записи: СЕ00079, СЕ00091, СЕ00109, які долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 в даному протоколі зазначив, що з ним не згідний, тому що він складений з суттєвими порушеннями, від підписання протоколу відмовився.

Що стосується тверджень апелянтів в частині того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України, оскільки він не керував т/з, не заслуговують на увагу суду та є нічим іншим, як способом уникнення відповідальності, так як в провину останньому ставиться відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин, дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянтів викладені в скаргах.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -    

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Колчанова Р.В. - залишити без задоволення.

Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська