УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1-9 2010 року
Категорія ч.2 ст.115 КК України ОТЗ Головуючий у 1-й інстанції Ландар О.В.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландар О.В.
Судді Гонтар А.А.
Народних засідателів Голованова Ю.А., Шевченко Г.М., Савіцької Я.П.
при секретарі Козин Н.В., Гончаренко Н.В.
за участю прокурорів Деряги Л.М., Снісаренка Г.О.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні 3 лютого 2011 року в м. Полтаві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 20.08.2009р. Хорольським районним судом за ч.1ст.186 КК України на 150 годин громадських робіт,-
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115КК України
та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого до арешту скотником ДП «Дослідного господарства імені 9 січня», в силу ст.89 КК України не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ніч на 4 вересня 2009 року у с. Ялосовецькому Хорольського району, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, вчинили розбійний напад на пристарілу ОСОБА_5, 1936 року народження, поєднаний з проникненням у її житло, під час якого із користі ОСОБА_3 навмисно вбив її.
Ці злочини вони вчинили за наступних обставин.
3 вересня 2009 року неповнолітній ОСОБА_4 разом з підсудним ОСОБА_3 за місцем їх проживання допізна розпивали спиртні напої.
Близько 1 години ночі, прямуючи в пошуках спиртного по вулиці с. Ялосовецьке Хорольського району та проходячи повз домогосподарство ОСОБА_5, її внук, підсудний ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, запропонував ОСОБА_3 вчинити розбійний напад на бабусю з метою заволодіння грошима.
Коли п’яний ОСОБА_3 погодився з цією пропозицією, підсудні обговорили план вчинення злочину, згідно якого ОСОБА_4 слідувало під удаваним приводом переконати пристарілу впустити його до хати, а тоді, опинившись із ОСОБА_3 всередині, останній мав напасти на неї і «забити памороки».
Реалізуючи цей план підсудний ОСОБА_4 постукав у вікно та повідомив ОСОБА_5, що він хоче забрати свої речі. Коли та відчинила двері і повернулась до спальні, обоє підсудних зайшли у вітальню, де ОСОБА_4 став шукати гроші, а підсудний ОСОБА_3, взявши там ковдру, прослідував до кімнати хазяйки.
Накинувши ковдру на голову потерпілої, ОСОБА_3 притиснув її до ліжка, сів на неї зверху в районі грудної клітини, і став душити, притримуючи одночасно її праву руку коліном своєї ноги. Оскільки потерпіла чинила опір, виривалась, кликала на допомогу ОСОБА_4 і, незважаючи на застосоване до неї насильство, внаслідок якого їй були заподіяні тілесні ушкодження у виді численних синців на тулубі, шиї і кінцівках, а також переломи ребер та лівої променевої кістки, не втрачала свідомість, підсудний ОСОБА_3, виходячи за межі попередньої домовленості з ОСОБА_4 та з метою навмисного вбивства господарки, взявши палицю, що стояла біля ліжка, поклав її на шию потерпілої, та зі значною силою здавлював органи шиї руками до тих пір, поки вона не перестала подавати ознак життя.
Пересвідчившись, що стара мертва, підсудні з метою приховання трупу відразу перетягли його у канаву до ближньої посадки, де приховали, а самі повернулися в житло та продовжили обшук помешкання, але грошей не знайшли.
Наступної ночі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перенесли труп ОСОБА_5 на територію колишньої тракторної бригади та вкинули у занедбану криницю.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні цих злочинів визнав та пояснив, що у ту ніч він погодився на пропозицію ОСОБА_4 заволодіти грошима його бабки тільки через те, що був п’яний. За його свідченнями, у пошуках грошей вони двічі заходили у помешкання ОСОБА_5, однак знайти гроші ОСОБА_4 не вдалось. Він же, в свою чергу, спочатку не наважувався нападати на хазяйку, і лише за третім разом, коли потерпіла знов впустила їх у хату, він під тиском ОСОБА_4 взяв ватяну ковдру, накинув на голову бабусі та став душити. При цьому потерпіла чинила опір та просила його співучасника - ОСОБА_4 забрати його від неї.
В процесі нападу він помітив рядом з ліжком дерев’яну палицю, яку приклав до шиї пристарілої та задушив її.
Коли побачили, що бабуся мертва, разом з ОСОБА_4 відтягли труп до посадки, повернулися назад і продовжили нишпорити по хаті, проте пошуки нічого не дали. Покидаючи будинок, ОСОБА_4 не закривав його, а лише приставив до дверей палицю. Наступної ночі вони переховали труп, вкинувши його в колодязь.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину в вчиненні розбійного нападу за вказаних вище обставин визнав також. Допускає, що оскільки перебував в стані алкогольного сп’яніння, міг запропонувати вчинити злочин, але категорично стверджує, що змова з ОСОБА_3 була лише на те, щоб «забити бабці памороки» та забрати у неї гроші. Вбивство останньої вчинив ОСОБА_3 без його участі та згоди на це.
Пояснює, що спочатку він під приводом забрати свої речі двічі намагався знайти гроші у суміжній кімнаті, а коли ОСОБА_3 вчинив убивство і вони винесли труп, то шукали їх і у спальні потерпілої, у скрині. Коли батьки кинулись розшукувати бабусю, він придумав, що нібито вона кудись поїхала.
Окрім визнання вини самими підсудними, їх винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, які узгоджуються між собою.
Так, допитані в судовому засіданні мати і батько підсудного ОСОБА_4 – ОСОБА_6 і ОСОБА_7 засвідчили, що увечері перед зникненням ОСОБА_5, вони бачили, як у їхньому дворі син ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, будучи уже п’яними, продовжували вживати спиртне. При цьому, як указала свідок ОСОБА_7, вона чула, що в ході розмови син ОСОБА_4 говорив товаришу, що він знає де у ОСОБА_5 заховані гроші, але цим словам вона тоді не придала значення.
Наступного ранку вони не виявили ОСОБА_5 вдома, хоч вхідні двері були не заперті. До дверей були приставлені палиці, але самої господарки ніде не було. Оглядаючи утрьох з ОСОБА_10 хату вони побачили, що частина речей була перекидана. Коли зустріли сина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ті повідомили, що ніби-то бачили як бабуся вранці йшла на зупинку автобуса. На слідуючий день вони їздили шукати її у с. Новоіванівку, але родичі сказали, що ОСОБА_5 туди не приїздила.
Те, що з вечора 3 вересня 2009року безпосередньо перед подією підсудні спочатку вживати спиртні напої у їхньому господарстві, а потім пішли до ОСОБА_5, а наступного дня неодноразово зустрічалися та щось обговорювали, і син знов повернувся пізно вночі п’яний, підтвердила і мати підсудного ОСОБА_3 – ОСОБА_11 Вона також наголосила, що після зникнення ОСОБА_5 син був пригнічений, став стверджувати, що тепер і його «тягатимуть» до міліції, бо він був вхожий до неї.
Як пояснив свідок ОСОБА_12, зустрівши в обід 4 вересня 2009року підсудного ОСОБА_4, той чомусь став йому розповідати про зникнення бабусі, яка ніби-то пішла у сторону зупинки автобуса і більше її в селі не бачили.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_10 пояснив, що проживаючи по сусідству з ОСОБА_5 та неодноразово жалілась йому на свого онука ОСОБА_4, який крав у неї гроші. Коли 4 вересня 2009 року довідався про зникнення потерпілої, та будучи в її будинку побачив безлад, розкидані речі, відразу подумав, що хтось шукав гроші, та зробив висновок про її вбивство та причетність до нього ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Про це він розповів і старшому сину потерпілої ОСОБА_13, який на десятий день приїхав у село шукати матір.
За свідченнями потерпілого ОСОБА_13, отримавши повідомлення про зникнення матері, він мерщій прибув у село, де поспілкувавшись з сусідом ОСОБА_10 та братовим сімейством, відразу звернувся у органи влади. В сільську Раду він ходів взяти з собою і племінника –підсудного ОСОБА_4, але той утік. Працівники міліції затримали підсудних і у той же день виявили труп матері в колодязі.
Ці показання потерпілого узгоджуються з показаннями підсудних і об’єктивно підтверджуються письмовими доказами.
Із матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2009 року, після отримання від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 явок з повинною відповідно о 16год. 50хв. та о 17 год. 30 хв., працівниками міліції вслід за цим, уже о шостій годині вечора, розпочали огляд території не функціонуючої тракторної бригади у с. Ялосовецьке.
За даними протоколу огляду місця події, труп гр. ОСОБА_5, прикиданий гіллям та зеленню, з ознаками насильницької смерті, був виявлений у розташованому тут напівзруйнованому колодязі (т.1а.с.16, 20, 24-29)
Судово-медичною експертизою встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала за 8-12 діб до судово-медичного дослідження від механічної асфіксії, від здавлювання органів шиї тупим предметом, на що вказують полощаті, суцільні синяки по лівій передньо-боковій поверхні шиї, перелом правого ріжка під’язичної кістки з крововиливами навколо перелому та гортані, точечні крововиливи на поверхні серця та легень, рідка кров в порожнинах серця і крупних судинах.
Крім того на трупі були виявлені множинні синяки тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, закритий перелом променевої кістки лівого передпліччя, перелом ребер зліва і справа, крововиливи в м’які тканини голови, що в сукупності відносяться то тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент їх спричинення (т.1а.с.129-130)
При огляді житлового будинку потерпілої були виявлені ознаки перевертання речей, помарки крові на наволочці, вилучено дерев’яну палицю та виявлено червону ватяну ковдру (т.1 а.с.32-41)
В подальшому, при перевірці показань ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на місці в порядку ст.194 КПК України із застосуванням відеозапису, вони досить детально розповіли та показали про обставини розбійного нападу на потерпілу, її навмисного вбивства ОСОБА_3, місця переховування трупу.
При цьому у ході відтворення з ОСОБА_4 по указаному ним сліду волочіння трупу був виявлений жмут волосся та листя з помарками крові, а при відтворенні з ОСОБА_3, у місці де вони ховали тіло жертви – майку, кофту і гамаші убитої, та клейонку, якою вони накривали труп (т.1а.с.78-81,83-86).
За висновками судово-цитологічної та імунологічних експертиз, на знарядді злочину – дерев’яній палиці, наволочці з ліжка убитої, на її гамашах та кофті виявлена кров людини, що може походити від потерпілої ОСОБА_5 (т.1а.с. 161-165, 182-187, 193-198, 214-219).
За висновками судово-медичного експерта №116-б та №116-в від 19.10.09р., які підтверджені ним в суді, показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дані ними при відтворенні обстановки та обставин події, відповідають об’єктивним даним судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_5.(т.1а.с.136,142)
Таким чином по справі зібрано достатньо доказів, що викривають ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як осіб, що за попередньою змовою між собою вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_5 з проникненням у її житло, поєднаний зі спричиненням їй тяжких тілесних ушкоджень, а тому їх дії колегія суддів кваліфікує за ч.4 ст187 КК України.
Крім того, під час нападу на потерпілу підсудний ОСОБА_3, виходячи за межі попередньої домовленості з ОСОБА_4 про вчинення розбійного нападу, умисно, з корисливих мотивів, заподіяв смерть ОСОБА_5, і його злочинні дії у цій частині колегія суддів кваліфікує за п.6 ч.2 ст.115 КК України.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 і ОСОБА_3 покарання, судова колегія, виходячи з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, роль і ступінь участі кожного з них у злочинах, думку потерпілого , а також всі дані про особи винних.
Судова колегія насамперед враховує, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вчинили особливо тяжкі злочини, ініціатором якого був внук убитої підсудний ОСОБА_4
В силу ст.67 КК України обставинами, що обтяжують їх покарання колегія суддів визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку.
В той же час судова колегія враховує молодий вік підсудних, їх каяття, визнання вини, сприяння слідству в розкритті злочину.
За висновками амбулаторних психолого-психіатричних експертиз вони є осудними, під дію ч.2 і ч.3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадають. В той же час ОСОБА_3 виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості (т.2 а.с.4-9, 236-241).
Відповідно до медичних висновків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здорові, працездатні, потребують примусового лікування від алкоголізму (т.2 а.с.213,184)
Під час навчання у школі вони характеризуються негативно - палили, вживали алкоголь, за місцем проживання – посередньо, обидва притягувались до кримінальної відповідальності.
Згідно виробничої характеристики із ДП «ДГ імені 9 січня» підсудний ОСОБА_4 характеризується позитивно, ОСОБА_3 – негативно, був звільнений з роботи за прогули у листопаді 2008 року і після цього не працював.
За змістом ст.98 КК України та роз’яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» неповнолітнім не може бути призначена конфіскація майна як додаткове покарання навіть тоді, коли вони на час розгляду справи судом досягли повноліття.
Тому незважаючи на те, що санкцією статті кримінального закону, за якою ОСОБА_4 визнаний винуватим, безальтернативно передбачено додаткове покарання - конфіскація майна, воно не може бути призначено підсудному ОСОБА_4 з огляду на його неповнолітній вік в момент вчинення злочину.
Потерпілим ОСОБА_13 до підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків на поховання у сумі 4 тис. грн і моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн. (т.2а.с.64)
Обговорюючи ці позовні вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що позов у частині відшкодування моральної шкоди в сумі 50 тис. грн. підлягає повному задоволенню. При цьому загальну суму слід диференціювати з врахуванням характеру злочинів вчинених підсудними щодо пристарілої ОСОБА_5
Позов потерпілого в частині заявлених витрат на поховання матері, колегія суддів залишає без розгляду для вирішення цього питання у порядку цивільного судочинства, оскільки він не підкріплений ніякими документами, розрахунками чи іншими письмовими доказами.
Стосовно речових доказів, то їх долю необхідно вирішити згідно вимог ст.81 КПК України: відеокасети з записом слідчих дій зберігати при справі; усі інші речі, як такі, що не представляють цінності – підлягають знищенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України судова колегія,-
З А С У Д И Л А :
ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:
- за ч.4 ст.187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;
- за п.6. ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11(одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
На підставі ч.1ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
В порядку ст.71 КК України до покарання, визначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання, призначене ОСОБА_3 за вироком Хорольського районного суду від 20 серпня 2009року, та остаточно обрати йому до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років і десять днів, з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання з урахуванням положень ст.98 КК України:
- за ч.4 ст.187 КК України у виді 9 (дев’яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити тримання під вартою, а строк відбуття покарання обом засудженим рахувати з дня їх затримання – з 15 вересня 2009 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди задовольнити.
Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_13 з засудженого ОСОБА_3 одноособово 30 (тридцять) тис. грн. та солідарно із засудженим ОСОБА_4 20 (двадцять) тис. грн., а всього 50 (п’ятдесят) тис. грн.
Позовну заяву ОСОБА_13 в частині відшкодування матеріальної шкоди, залишити без розгляду.
Речові докази по справі:
- дерев’яну палицю, фрагмент наволочки, волосся та листя, куртку і светр знищити, як такі, що не представляють цінності ( т.1 а.с. 244-248);
- відеокасети зберігати з матеріалами справи.
Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Полтавської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими – з моменту вручення їм копії вироку.
Головуючий Ландар О.В.
Суддя Гонтар А.А.
Народні засідателі: Голованов Ю.А.
Шевченко Г.М.
Савіцька Я.П.