ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
29 жовтня 2010 року Справа № 2а-12274/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю секретаря
судового засідання Поліщук О.А.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смарт-груп»
простягнення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу; зобов’язання виконати вимоги припису від 11 серпня 2009 року №89,
ВСТАНОВИВ:
Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві (далі –Інспекція, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смарт-груп»(далі –ТОВ «Компанія «Смарт-груп», відповідач), в якій просила стягнути необґрунтовано одержану виручку у розмірі 914704грн. 34коп., штраф у розмірі 1829408грн. 68коп. та зобов’язати виконати вимоги припису від 11 серпня 2009 року №89.
У судовому засіданні представник Інспекції позовні вимоги просила задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що відповідачем неправомірно застосовувалися вільні ціни на природний газ за умови запровадження на них державного регулювання, що підтверджується обставинами, встановленими в акті про проведення перевірки, а також - рішенням від 11 серпня 2009 року №75, яке отримано відповідачем у визначений законодавством строк та набрало чинності на час розгляду даної справи.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність.
В судовому засіданні представник ТОВ «Компанія «Смарт-груп»в обґрунтування заперечень зазначила, що висновки, викладені у рішенні №75 від 11 серпня 2009 року та у акті перевірки, є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Також представником відповідача зауважено, що позивачем порушено порядок та строк проведення перевірки. Вказувала на правомірність застосування вільних цін на природний газ, при цьому посилалася на наявність у нього ліцензії на постачання природного газу за нерегульованими тарифами. Звертала увагу суду на те, що ТОВ «Компанія «Смарт-груп»здійснювало діяльність на ринку природного газу за договорами комісії, а тому зайво отримані кошти є комісійною винагородою і не може включатися до цін на природний газ.
Ухвалою суду від 25 травня 2010 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-6876/10/2670 за позовом ТОВ «Компанія «Смарт-груп»до Інспекції про скасування рішення від 11 серпня 2009 року №75.
Ухвалою суду від 14 вересня 2010 року провадження у справі №2а-12274/09/2670 поновлено.
Згідно з частиною третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 жовтня 2010 року о 21год. 10хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про часткове задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Приписи частини другої статті 19 Конституції України закріплюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів, організація контролю за їх дотриманням встановлені Законом України «Про ціни і ціноутворення»від 3 грудня 1990 року № 507-XII (далі –Закон України №507).
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13 грудня 2000 року №1819 (далі –Положення №1819) таким органом є Державна інспекція з контролю за цінами.
Згідно з пунктом 3 Положення №1819 основними завданнями Держцінінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Приписи пункту 5 Положення №1819 надають інспекції право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання.
Таким чином, відповідачу чинним законодавством надано право проводити перевірки суб’єктів господарювання з питань дотримання державної дисципліни цін та приймати за їх результатами відповідні рішення.
Приписи ст. 6 Закону України №507 визначають два види цін і тарифів: вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7 Закону України №507).
Відповідно до статті 8 Закону України №507 державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Згідно з статтею 4 Закону України №507 Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 29 квітня 2006 року №605 (далі –постанова №605) установлено з 01 січня 2008 року граничні рівні цін на природний газ для: установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»на рівні 934,7 гривні за 1 тис. куб. метрів; промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»на рівні 934,7 гривні за 1 тис. куб. метрів.
Таким чином, ціни і тарифи на природний газ є регульованими, що виключає можливість застосування вільних цін у цій сфері з огляду на положення ст. 8 Закону України №507.
Зміст акту від 05 серпня 2009 року №175 підтверджує, що перевірка проводилася за період з червня 2008 року по травень 2009 року, тобто за той час, коли було встановлено граничну ціну на природний газ на рівні 934,7 грн. за 1 тисячу кубічних метрів.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»від 25 грудня 1996 року №1548 визначено, що Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює: граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки; роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України; тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи на розподіл природного газу та його постачання; за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води) (пункт 8 вказаної постанови).
Національною комісією регулювання електроенергетики України 19 лютого 2009 року прийняті Постанова «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік»№194 (далі –постанова №194) та Постанова «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік»№195 (далі –постанова №195), якими затверджено граничний рівень ціни на природний газ на 2009 рік, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 м3.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період з червня 2008 року по грудень 2008 року застосовувалися вільні ціни за реалізацію природного газу на рівні від 1391,16 грн. до 1879,59 грн. за одну 1000мі; з січня по травень 2009 року –на рівні від 2200,00 грн. до 2424,30 грн. за 1000мі, що є порушенням приписів постанови Кабінету Міністрів України №605, постанов №194 та №195 Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 5 квітня 2007 року №877-V (далі –Закон України №877).
Відповідно до статті 21 вказаного Закону суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.
Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем було оскаржено рішення про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін від 11 серпня 2009 року №75 до Інспекції. Остання відмовила ТОВ «Компанія «Смарт-груп»у задоволенні скарги.
Відповідач звернувся до суду з позовом до Інспекції, в якому просив скасувати вказане рішення від 11 серпня 2009 року №75. Проте, ухвалою суду від 06 липня 2010 року у справі №2а-6876/10/2670 було залишено позовну заяву без розгляду у зв’язку повторним неприбуттям позивача у судове засідання.
Так, враховуючи перелічені обставини, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін від 11 серпня 2009 року винесене позивачем правомірно та обґрунтовано, у встановленому законом порядку не визнано неправомірним, недійсним та не скасовано, а тому позов підлягає задоволенню у частині щодо стягнення з відповідача відповідних сум штрафу та необґрунтовано одержаної виручки.
Разом з тим, є безпідставним позов у частині вимоги про зобов’язання ТОВ «Компанія «Смарт-груп»виконати вимоги припису №89 від 11 серпня 2009 року, з огляду на таке.
Так, 11 серпня 2009 року позивачем винесено припис №89 про виконання ТОВ «Компанія «Смарт-груп»законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін. Згідно з резолютивною частиною припису відповідачу необхідно було: у місячний термін усунути порушення державної дисципліни цін на природний газ шляхом приведення їх у відповідність до вимог пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 року №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та повідомити Інспекцію про вжиті заходи.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 8 Закону України №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
У розумінні частини восьмої статті 7 Закону України №877 приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Отже, з вищезазначеного випливає, що припис має бути обов’язково виконаний суб’єктом господарювання. Вказана норма Закону України №877 є імперативною, а тому суд не вбачає необхідності своїм рішенням повторно зобов’язувати виконувати припис контролюючого органу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смарт-груп»(01011 м. Київ, вул. Рибальська, 2, оф. 300, код за ЄДРПОУ 34575832) в дохід Державного бюджету (р/р 31110106700007, код за ЄДРПОУ 21081100, одержувач УДК в Печерському районі міста Києва, код за ЄДРПОУ 26077922, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) необґрунтовано одержану виручку у розмірі 914704грн. 34коп. (дев’ятсот чотирнадцять тисяч сімсот чотири гривні 34 коп.).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смарт-груп»(01011 м. Київ, вул. Рибальська, 2, оф. 300, код за ЄДРПОУ 34575832) в дохід Державного бюджету (р/р 31110106700007, код за ЄДРПОУ 21081100, одержувач УДК в Печерському районі міста Києва, код за ЄДРПОУ 26077922, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) штраф у розмірі 1829408грн. 68коп. (один мільйон вісімсот двадцять дев’ять тисяч чотириста вісім гривень 68 коп.).
В частині решти позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька